В Україні штраф у 850 гривень за булінг фактично не впливає ні на поведінку дітей, ні на відповідальність дорослих. Саме тому освітній омбудсмен ініціює перегляд підходів до покарання та превенції цькування у навчальних закладах.
На переконання освітнього омбудсмена Надії Лещик, нинішній розмір штрафів за булінг в Україні є символічним і не виконує своєї основної функції – запобігання правопорушенням. Про це повідомляє Надія Лещик в інтерв'ю "Інтерфакс-Україна".
За її словами, фінансова відповідальність має бути відчутною, інакше вона не сприймається серйозно.
Як пояснила Лещик, сума в 850 гривень не є суттєвою ні для батьків, ні для педагогів. У результаті порушення не сприймається як серйозне, а ризик покарання – мінімальний. Саме тому, на її думку, штрафи варто підвищити до рівня близько 10 тисяч гривень.
Вона навела показовий приклад із практики: під час засідання комісії з розгляду випадку булінгу учень, якого звинувачували у цькуванні, без вагань запропонував грошову компенсацію, діставши пачку купюр. Така реакція, за словами омбудсмена, свідчить про те, що навіть діти не сприймають чинні санкції як реальне покарання.
Профілактика булінгу: роль сім’ї та школи
Разом із посиленням фінансової відповідальності, наголошує Лещик, необхідно розвивати ефективні механізми профілактики. Ідеться не лише про школи, а й про родини.
За її словами, агресивна поведінка часто формується ще в сімейному середовищі. Дитина, яка спостерігає агресію вдома, нерідко відтворює таку модель у школі. При цьому вона може опинитися як у ролі кривдника, так і жертви.
У цьому контексті освітній омбудсмен вважає першочерговим завданням роботу з батьками та сім’ями. Паралельно необхідно посилювати превентивні заходи в самих закладах освіти.
Окрему увагу Лещик приділяє психологічним службам у школах. Вона зазначає, що шкільні психологи перевантажені: одна штатна одиниця розрахована приблизно на 700 учнів, але в багатьох школах кількість дітей значно більша, а додаткові ставки не передбачені.
Крім того, значну частину часу психологи змушені витрачати на звітність та паперову роботу, що істотно зменшує можливість реальної роботи з дітьми. На думку омбудсмена, ця система потребує негайного реформування.
Булінг у судах: чому справи часто не доходять до вироку
За даними Служби освітнього омбудсмена, у 2024 році близько 20% справ щодо булінгу так і не були розглянуті судами через сплив тримісячного строку притягнення до відповідальності.
Навіть у тих випадках, коли рішення ухвалюється, суди часто обмежуються формальними заходами – попередженнями або вимогою вибачень. Частина матеріалів не доходить до розгляду через помилки в оформленні документів, а деякі справи взагалі не потрапляють до суду.
Як пояснює Лещик, батьки нерідко обирають простіший шлях – переводять дитину до іншої школи або класу. Причина – небажання піддавати дитину додатковому стресу та нести фінансові витрати, пов’язані з судовими процесами. У результаті кривдники залишаються безкарними.
Окремою проблемою є й те, що керівники навчальних закладів не завжди повідомляють поліцію про факти булінгу, обмежуючись внутрішнім "врегулюванням".
Законодавчі зміни: що пропонують у Верховній Раді
Надія Лещик також повідомила, що у Верховній Раді зареєстровано законопроєкт, який передбачає збільшення строків розгляду справ про булінг – з трьох місяців до одного року. Вона підтримує цю ініціативу, хоча визнає: вона вирішує проблему лише частково.
Щодо її власної пропозиції надати Службі освітнього омбудсмена повноваження на позасудовий розгляд адміністративних справ і накладення штрафів, то наразі реалізація цієї ідеї залишається складною. Основна перешкода – необхідність внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Нагадаємо, упродовж перших десяти місяців 2025 року в Україні зафіксували 234 випадки булінгу в закладах освіти. Про це свідчать дані Національної поліції. Це на 7% більше, ніж за той самий період минулого року, коли кількість справ становила 219.
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у наших Telegram-каналі та Facebook!
Допоможи зламати корупційні схеми – надішли сигнал у чат-бот.
