Пів мільярда – повз бюджет: саме на таку суму, за орієнтовними підрахунками розслідувачів СтопКору, минулого року збагатились нові й старі бенефіціари активів "Юніграну". Група компаній, що належала росіянину Ігорю Наумцю, фактично продовжила працювати, попри санкції та арешти – через дублюючі фірми, підконтрольні бізнесмену Сергію Шапрану. А серед найбільших покупців продукції виявились учасники державних тендерів і комунальні підприємства.
Як Шапран обійшов накладені президентом санкції, і на яких умовах перебрав до рук мільярдні активи "Юніграну"? Чому його схема продовжує діяти навіть на тлі відкриття кримінального провадження? І де новий власник піщано-щебеневої імперії переховується від правосуддя? У хитросплетіннях корупційної "оборудки" розбирався журналіст СтопКору Ігор Хмурий.
Попри накладені санкції та розслідування правоохоронців, активи підсанкційної групи компаній "Юнігран" продовжують працювати, приносячи своїм новим тіньовим власникам астрономічні прибутки. За даними журналістського розслідування, у 2024 році через мережу фірм-"клонів" було реалізовано продукції на понад 522 млн грн, причому серед клієнтів фігурують навіть комунальні підприємства.
Як працює схема?
Після введення санкцій проти власника "Юніграну" Ігоря Наумця, його активи опинилися під загрозою арешту. Однак, за даними слідства, у схемі "порятунку" бізнесу взяв участь броварський бізнесмен Сергій Шапран, який через свої зв’язки у владних колах та судовій системі допоміг обійти обмеження.
Журналісти СтопКору дізнались деталі імовірної угоди між Наумцем і Шапраном, укладеної 22 вересня 2023 року в Стамбулі. Відповідно до документа, копія якого потрапила до редакції, Наумець поступився половиною підсанкційної імперії за лише 12 млн доларів, що в десятки разів менше її реальної вартості. Основна умова угоди — "юридичний супровід", що фактично означало захист від кримінального переслідування та розблокування фінансових потоків.
Після цього у 2024 році під брендом "Юніграну" почали діяти фірми-двійники, які продавали щебінь, плитку, вибухівку та пісок. Лише ТОВ "Юні-Люкс" реалізувало тротуарної плитки на 133 млн грн, ТОВ "Юні Стоун Плент" продало щебеню на 205 млн грн, ТОВ "Юні Сервіс" забезпечило ринок вибухівкою на 75 млн грн, а ТОВ "Будіндустрія Сервіс ЛТД" реалізувало піску на 109 млн грн.
Хто купував продукцію "Юніграну"?
Що особливо обурливо, серед клієнтів виявилися державні та комунальні підприємства, попри те, що продукція фактично була підсанкційною. Наприклад:
- КП "Управління автошляхів" Житомирської міськради купувало плитку;
- КП "ЖЕК №3" у Броварах придбало пісок;
- Щебінь замовляли "Бердичівкомунсервіс", "Київський зоопарк", "Зелентрест Деснянського району", комунальні підприємства Ірпеня, Бородянки, Борщагівки та інших міст.
Чому не спрацювали санкції та розслідування?
Після журналістських розслідувань кримінальне провадження щодо "Юніграну" було передано до Головного слідчого управління Нацполіції. 16 листопада 2024 року суд наклав арешти на частину майна та рахунки компаній-"двійників". Але вже через кілька днів керівники підприємств відкрили нові рахунки та розіслали клієнтам нові реквізити, через що арешти виявилися малоефективними.
Журналісти з’ясували, що схема працює завдяки особливостям галузі: наприклад, видобутий щебінь можна тривалий час зберігати та продавати, формально називаючи його "залишками". Це дозволяє продовжувати бізнес навіть після тимчасового блокування.
Ба більше, Головне слідче управління прямо зазначає у судових матеріалах, що Шапран став власником активів "Юніграну" через корупційні зв’язки у владних структурах. Однак, попри це, він, імовірно, вже перебуває за кордоном, а сам бізнес продовжує приносити колосальні доходи.
Скільки втратила держава?
За один лише 2024 рік з активів "Юніграну" було отримано понад пів мільярда гривень, які оминали державний бюджет. Це еквівалентно 20 тисячам бронежилетів, 10 тисячам дронів Mavic або 1,5 тисячам позашляховиків для фронту.
На тлі війни подібні схеми не лише підривають економіку країни, а й дозволяють залишатися "на плаву" людям, які пов’язані з проросійськими структурами. Тож журналісти продовжать розслідувати цей кричущий випадок корупції.
Нагадаємо, до рук редакції СтопКору потрапила сканкопія "меморандуму", підписаного восени 2023 року у турецькому готелі між засновником групи компаній "Юнігран", підсанкційним Ігорем Наумцем та броварським бізнесменом, ексдепутатом Сергієм Шапраном. Згідно з цими документами, Шапран викупив у росіянина мільярдні активи в Україні за десяту частину реальної вартості і таким чином став тіньовим власником цілої видобувної імперії.
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у наших телеграм-каналі та Facebook!
