Поки на українсько-польському кордоні відбуваються перманентні страйки-блокування, вантажне автосполучення Європи з Білоруссю та росією практично не припиняється. З портів країн ЄС увесь цей час вантажі без проблем потрапляють до споживачів на московії. Журналісти ГО "Західний інформаційний фронт" дослідили як цей процес відбувається.
У виданні зазначають – цей процес відбувається майже без проблем. І тут не грає ролі, чи йдеться про регулярне завезення товарів, скажімо, власним транспортом великих торговельних мереж, чи доправку окремих вантажів.
Аби краще зрозуміти, як різноманітні (у тому числі й обмежені санкціями) товари чи обладнання потрапляють до країни-агресора, журналісти більш прискіпливо дослідили логістикуа.
Для того, щоби перевізник (чи транспортна компанія) знайшли клієнта із вантажем, або навпаки – власник товару відшукав водія з вантажівкою, який привезе його, наприклад, з порту до потрібного міста, існують спеціальні транспортні біржі.
Один із найбільших таких майданчиків у Європі – сайт TIMOCOM. На ньому декларують щоденно близько мільйона (!) пропозицій фрахту і транспорту. Сайт працює 28-ма мовами, тож і справді охоплює усю Європу. Тут можна обрати напрям перевезень, вид транспорту (стандартний таутлайнер (штора), ємність чи холодильник), розрахувати час і вартість перевезень.
Звісно, як зазначає видання, ці послуги не безкоштовні (хоча спочатку і пропонують протестувати сервіс без оплати). Але для користування потрібно зареєструватися і ввести чимало даних про себе чи свою фірму. Досвідчені користувачі навіть попереджають, що тут можливі і штрафи, якщо на клієнта (хоч перевізника, хоч власника вантажу) "прилетять" скарги. Як то кажуть, вхід – долар, а вихід – два.
Щоби замовлення потрапило на "біржу", користувач має вказати інформацію – наприклад, де відбудеться завантаження, вивантаження, дати і час. Потім у приватній комунікації уточнюють ціну та різноманітні нюанси, пов’язані з вантажем і його транспортуванням. Перевізник (чи фірма-експедитор) зголошується на запропоновану оферту, і після обумовлення деталей одержує ордер на перевезення.
Отже, журналісти, шукаючи якесь термінове замовлення (у цьому випадку є шанс на більш високу оплату)обрали фільтр для пошуку: відправлення з усіх країн, маршрут – на росію…
Таких вантажів, виявляється, насправді чимало. Із результатів пошуку стає зрозуміло – багато хто і не приховує, що товар призначений для рф.
Можна побачити, що UAB Triksona – це литовська компанія. І вона пропонує забрати вантаж у Німеччині та доставити його у санкт-петербург. До речі, сайт цієї фірми, окрім литовської, оперує ще чотирма мовами, зокрема й російською. Гендиректором вказаний Сєргєй Шивцов, а в описі "Про компанію" особливо підкреслена можливість доправлення будь-яких вантажів до рф та Середньої Азії.
Інший оператор – компанія Express Heroes. Це доволі велика фірма із головним офісом у Таллінні, яка має представництва у країнах Східної Європи та Балтії. Вони пропонують завантажитись у Роттердамі, тв відвезти вантаж отримувачу у москву. Схоже, що менеджер компанії Вадим, який, як зазначено, володіє російською та українською, з високою вірогідністю також є українцем…
Так само турецька фірма Supet – пропонує забрати вантаж у Стамбулі та довезти його до москви.
Польська фірма SN-Trans пропонує завантаження на території Польщі (Тарнув), а кінцеві пункти доправки у неї – це практично вся Європа, а також Білорусь та рф.
Отже, як бачимо, пропозицій перевезення різноманітних вантажів до московії не бракує.
Спробуємо виставити фільтр відбору замовлень на доправку вантажів до Білорусі – партнера рф у "союзній державі". І також отримуємо чимало пропозицій із завантаженням у Польщі, Німеччині, Італії, Бельгії. І тут також ці перевезення пропонують здебільшого польські та литовські компанії.
ЩОБИ НІХТО НЕ ЗДОГАДАВСЯ
У виданні підкреслюють, описані механізми – це відкриті дані. Тобто, коли "логісти" інформацію не приховують, і перевізник точно знає, що у нього в кузові вантажівки, і для кого. Але так буває не завжди.
Найчастіше компанії з поважною репутацією не особливо прагнуть її забруднити, тож свідомо відмовляються від перевезень у країни-"парії": Білорусь та рф. Однак тут власники вантажів іноді йдуть на хитрощі, аби заплутати менш досвідчених і неперебірливих водіїв.
Нерідко накладні переробляють таким чином, що можуть заплутати перевізника. І той не буде знати, що товар, який він везе, умовно, з Італії до Польщі, має кінцевим пунктом Мінськ чи москву. У випадку, якщо конкретний підряд на перевезення викликає якісь сумніви, перевізники можуть перевірити фірму, яка його пропонує. Й окрім самого майданчика біржі у нагоді тут можуть стати навіть звичайні відгуки на Google-картах.
За назвою фірми та її адресою легко знайти ту чи іншу компанію. Той же Goоgle залюбки одразу ж підтягне і години роботи, і… відгуки відвідувачів (клієнтів).
Ось для прикладу литовська компанія Delamode Baltics UAB. Пропри різноманітні зауваження, вона також виявилася замішаною у співпраці з білорусами та московитами.
ВЕЛИКА ПЕРЕВАЛКА
А тим часом Білорусь перетворилася на свого роду "портал" між трьома країнами ЄС (з якими вона межує) та росією – саме через нього важливі та звичні товари з цивілізованого світу потрапляють до здичавілої держави-загарбниці. А навзаєм до Євросоюзу постачають сировинні товари – такі як, наприклад, деревина "з Казахстану".
Українські та міжнародні журналісти-розслідувачі вже дослідили, як Польща імпортує росіянську та білоруську агропродукцію. Виявилося, що на тлі помітного падіння польського експорту в рф продаж товарів до Білорусі у той же час аномально зріс.
Так наприкінці 2023 року експорт з Польщі до Білорусі у декілька разів перевищив рівень попередніх років. За даними UN Comtrade, у 2023 році Польща поставила в Білорусь товарів на 2,9 млрд дол, тоді як до росії – на 3,7 млрд дол.
Найбільше з Польщі до Білорусі експортують автівки: за минулий рік майже на один мільярд доларів (це третина усього експорту на цьому напрямку). Чималі обсяги постачань пластику (на 217 млн доларів), машинного обладнання (158 млн), електроніки (148 млн) та фарб (125 млн).
Трохи менше (але також у чималих обсягах) експортували товарних позицій, так чи інакше пов’язаних з виробництвом – зокрема, це промислове обладнання, локомотиви, оптичні прилади, електроніка. Серед цих товарних категорій причаїлися й багато позицій зі сфери енергетики – реле, вимикачі, запобіжники, обмежувачі напруги, транзистори, напівпровідникові прилади тощо. А також монітори та екрани, обігрівачі. За класифікацією санкційної групи Єрмака-Макфола, а також KSE, тут фігурують позиції "подвійного призначення", які можуть використовуватись у військових цілях.
І щоби скептики не мали сумнівів, на статистику торгівлі Польща-Білорусь розслідувачі наклали статистику експорту-імпорту Білорусь-рф. Доволі очікувано виявилося, що експорт тут зростав майже паралельно. Найпомітнішою була динаміка у транспортних засобах, електричних машинах та оптиці.
Точно так само їде з Європи до московії й побутова техніка. А після історій із чіпами з пральних машин, які виявляли в озброєнні рашистів, можна хіба подивуватися винахідливості таких "схемників".
Отже, торгівля європейців з білорусами та рашистами в ці два роки не припиняється, а лише знаходить нові обхідні шляхи. І це тоді, коли на польсько-білоруському кордоні залишився фактично єдиний пункт пропуску "Кукурикі-Козловичі", що працює (щоправда, ще два ПП функціонують на кордоні з Литвою і один – із Латвією).
Нагадаємо, кількість польських грошей, які потрапляють в росію, можна вимірювати в мільйонах доларів.
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у нашому телеграм-каналі та Facebook!
