Україна виконує зобов’язання перед ЄС у межах програми Ukraine Facility: Верховна Рада затвердила реформу оплати праці держслужбовців. Новий закон передбачає єдині правила, обмеження премій та мінімальний посадовий оклад у 7570 грн.
Верховна Рада України 11 березня ухвалила у другому читанні законопроєкт №8222, який реформує систему оплати праці державних службовців. За його прийняття проголосували 259 народних депутатів. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк.
Згідно з інформацією видання “Судово-юридична газета", документ запроваджує єдину класифікацію посад, змінює структуру зарплат і обмежує надбавки. Мінімальний посадовий оклад держслужбовців, які працюють у державних органах районного рівня, становитиме не менше ніж 2,5 прожиткових мінімумів, тобто 7570 грн у 2025 році.
Закон є частиною зобов’язань України перед Європейським Союзом у межах програми Ukraine Facility. Його прийняття необхідне для отримання фінансової допомоги від ЄС.
Разом із тим, не всі запропоновані поправки були підтримані. Зокрема, Верховна Рада не схвалила підвищення зарплат для Мін’юсту, Мінфіну, Мінекономіки, Мінцифри та Апарату парламенту.
Нова структура заробітної плати
Згідно з ухваленим законом, зарплата держслужбовців складатиметься з двох частин:
- Стала частина (70%) – оклад, надбавка за вислугу років і за ранг.
- Варіативна частина (30%) – премії, які залежать від оцінки роботи.
Раніше частка премій могла досягати 50% зарплати, тепер вона обмежена 30%. Також буде скорочена надбавка за вислугу років – максимум 30% замість нинішніх 50%.
Закон передбачає, що посадові оклади державних службовців визначатимуться з урахуванням класифікації посад та порівняння рівня зарплат із приватним сектором.
Фінансовий аспект реформи
Міністерство фінансів у своєму висновку зазначило, що впровадження нового підходу до оплати праці держслужбовців потребуватиме значних бюджетних витрат. Загальна сума додаткових видатків оцінюється у 82,2 млрд грн до 2029 року. Зокрема, у 2026 році планується витратити 5,3 млрд грн, у 2027 році – 38,5 млрд грн, а у 2028-2029 роках – по 19,2 млрд грн щороку.
Водночас Мінфін наголосив, що наразі держава не має чітких джерел покриття цих витрат. Зважаючи на воєнний стан і значне навантаження на бюджет, це викликає питання щодо фінансової спроможності виконати всі заплановані зміни.
Премії, надбавки та компенсації
Закон встановлює чіткі правила щодо преміювання державних службовців. Максимальна сума премій протягом року не може перевищувати 30% від сталої зарплати.
Щодо надбавок, то розмір доплати за вислугу років тепер визначається на рівні 2% окладу за кожен рік стажу, але не більше 30%. Раніше ця цифра могла сягати 50%.
Крім того, державні службовці матимуть право на додаткові компенсаційні виплати, зокрема:
- доплати за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці;
- матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань;
- грошову допомогу при наданні щорічної основної відпустки;
- інші доплати та компенсації, які передбачені законодавством.
Фонд преміювання держоргану встановлюється у розмірі 20% від загального фонду посадових окладів за рік. Водночас на період воєнного стану ця норма тимчасово зупиняється, а розмір фонду преміювання не може перевищувати 20% загального фонду сталої зарплати.
Наступні кроки та дата набрання чинності
Закон набуде чинності з 1 квітня 2025 року, але деякі його положення запрацюють пізніше. Наприклад, із 2026 року максимальний оклад керівників держорганів не зможе перевищувати 15 мінімальних окладів держслужбовців районного рівня.
Також Кабінету Міністрів доручено до 2026 року переглянути граничну чисельність працівників місцевих державних адміністрацій, враховуючи адміністративно-територіальний устрій та демографічну ситуацію.
Нагадаємо, Верховна Рада планує розглянути законопроєкт, який може дати нацгвардійцям розширені повноваження щодо застосування спецзасобів.
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у наших Telegram-каналі та Facebook!
