Герої, які захищають нашу країну від зовнішнього ворога, дедалі частіше піддаються дискредитації в цивільному житті. Тож хто і для чого розганяє зраду і паплюжить справжніх Героїв України – у нашому розслідуванні.
Олександр Порхун – молодий Герой України. З початку війни на Донбасі хлопець захищав кордони нашої держави від агресора. Він командир 13 окремого аеромобільного батальйону легендарної 95 окремої аеромобільної бригади.
Підрозділ Порхуна брав участь у визволенні Словʼянська, Краматорська, пройшов пекло боїв за Савур-Могилу і Донецьке летовище. 2014-го під час бою Олександра контузило, та він залишився на позиціях з товаришами. Орден Героя України Олександрові вручив особисто президент.
Після повернення до цивільного життя Олександр разом з побратимами вирішив зайнятися тим, що вміють найкраще – і організували стрілецький центр.
Та коли колишні АТОвці почали втілювати в життя свої плани – зіштовхнулися з проблемами.
- Наприкінці 2016-го року ми написали звернення до керівництва Міністерства оборони на те, щоб нам надали можливість відкрити стрілецький клуб. Нам відповіли, що є вільні місця і, відповідно, ми отримали право на управління в правах оренди, – пригадує голова правління ГО "Купол" Олег Рябченко.
Земля, яку надали хлопцям – розташована поблизу Броварів на території військового містечка. Саме тут і організували стрілецький клуб, назвали "Купол". Проте з'ясувалося, що майже впритул до них працює інший стрілецький клуб – "Сапсан".
- На сьогодні ситуація полягає в тому, що у нас є сусід, який представляє спільне підприємство "Сапсан-спорт". Вони чомусь вважали, що ми у них щось забрали. Хоча насправді це не так. Ми не орендуємо і не орендували нічого, що орендували вони, все те, що було порожнє, ми взяли в оренду. Ніякого рейдерського захоплення не було. Ми існуємо на тих об'єктах, на тих землях, які з 2005 року не перебували в оренді ні у кого, – додає Олег Рябченко.
Ми вирішили копнути глибше, аби зрозуміти, хто кого утискає та чому довкола стрілецького клубу розгорнули масштабну інформаційну війну.
Київська область, м. Бровари, 201 Військове містечко. Територія – понад 100 гектарів, більш як сотня споруд. Чверть століття тому усе це належало спілці військових мисливців Київського округу, яка підпорядковувалася Міністерству оборони.
- На базі цієї території ми зробили, суспільство зробило, 4 траншейних майданчики, 4 кола, була майстерня для виробництва машинок. Це все було власністю товариства. Все було обладнано як годиться, за всіма нормами, відповідними машинками. Це було майно товариства, – розповідає керівник спільноти військових мисливців Київського округу 1988-2017 рр. Микола Гурін.
За словами пана Миколи, Юрій Кізько фактично віджав у них стрілецький клуб, оскільки з 1993 року у них був договір про співпрацю.
А вже через 5 років власник підприємства "Сапсан-спорт" Юрій Кізько уклав свій договір оренди напряму з Міністерством оборони. І власність від військових мисливців перейшла до приватної фірми.
- Було передано в оренду будівлі, споруди та майданчики містечка № 201 загальною площею 7893, до складу яких входили 19 будівель та споруди майданчиків для стрільби загальною площею 7383 кв, – розповідає начальник відділу оренди фондів квартирно-експлуатаційного управління ЗСУ Олександр Орлюк.
Зрештою, від половини орендованих земель "Сапсан-спорт" відмовився. Можливо, аби зекономити. Але вільними ці ділянки зосталися лише на папері. За фактом, всім цим майном продовжували та продовжують користуватися. Про це свідчать висновки перевірки Міністерства оборони за 2016 рік.
При цьому орендна плата за вказані значні за розміром земельні ділянки не сплачується, чим державі завдаються мільйонні збитки. Через вищезазначені порушення Міністерство оборони не продовжило договір оренди з орендатором. Та попри це станом на сьогодні "Сапсан-спорт" на чолі з Юрієм Кізьком майно Міністерству оборони й досі не повернули.
Та це ще не все. Як нам вдалося з'ясувати, пан Кізько спромігся взагалі… приватизувати тут цілий гектар землі. Ось доказ. Це – публічна кадастрова карта, вся земля навколо – Міністерства оборони, а ось цей клаптик – як не дивно, в приватній власності дружини пана Юрія, Олени Кізько.
З цільовим призначенням "для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва". У Міноборони нам пояснили, що цей гектар вони передали у постійне користування Броварській міській раді, а там, вочевидь, уже дозволили приватизувати приватний особі.
Але це ще не все, окрім незаконної приватизації земель МО є у біографії пана Кізька ще кілька неприємних фактів. Він двічі судимий. Ми ж вирішили поцікавитися – за що? Оскільки пан Юрій після важкої операції та відеокоментар не погодився, всі запитання – в телефонному режимі.
- Я ніколи не казав, що я чистий. Так, то був такий час і мені навіть іноді приємно згадувати, таке було життя, – розповів пан Юрій "СтопКору".
Та, вочевидь, пан Кізько недарма не хоче говорити про судимості. Адже одна з них – це розкрадання державного майна. Власне те, що і відбувається зараз.
Юрій Кізько – член Ради Всеукраїнського Союзу громадських об'єднань учасників бойових дій, ветеранів військової служби та правоохоронних органів. Голова організації – одіозний генерал-полковник Віктор Палій, якого волонтери неодноразово звинувачували в сепаратизмі та розкраданні бюджетних військових коштів.
Генерала Палія неодноразово помічали у проведенні пропагандистських заходів, сценарій яких писали в Москві.
- Це і "Безсмертний полк", і георгіївські стрічки, і все інше. Після того, як з'явилася ця інформація і стало відомо, що рада громадських організацій, яка мусила б допомагати ветеранам війни, допомагає ворогам, – розповідає голова громадського руху "Новий вогонь" Дмитро Різниченко.
За свою діяльність Палій добряче отримав по пиці від ветерана АТО Дмитра Різниченка.
Саме під прикриттям Палія пану Кізьку завжди вдається виходити сухим із води.
А тепер повернімося до "Купола". Землі, які надали в оренду ветеранам АТО, раніше орендував "Сапсан". Але, вочевидь, така здорова конкуренція йому не сподобалась, тому ці статті розташовані на офіційному сайті "Сапсана" з посиланням на джерела. Одна за одною почали з'являтися замовні статті на сумнівних сайтах, у яких Олександра звинувачують у псевдопатріотизмі та рейдерському захопленні стрілецького клубу "Сапсан". І всі статті розміщуються на офіційному сайті "Сапсана". Наш герой переконаний, що це справа рук Юрія Кізька та його поплічників.
- 21 століття – інформаційне. Дав 50% і тобі неділю крутиться пост у фейсбуці, журналісти дзвонять – "дайте інтерв'ю з цього приводу" – от так розганяється зрада, якщо в тебе конкурент є, а особливо якщо АТОвець, то це взагалі зрада великих масштабів: воював і тут на тобі, тітушкою став.
Герої України, завдяки яким ми з вами мирно живемо і не відчуваємо, що таке війна, дедалі частіше стикаються з брудною інформаційною війною в цивільному житті. Зараз у справі "Сапсана" тривають суди, за якими ми будемо пильно стежити, і вже незабаром розповімо, як і, головне, для чого пан Кізько створював базу Олімпійської підготовки на землях МО, де розташоване 201 військове містечко.
Подробиці резонансної справи дивіться у новому журналістському розслідуванні "СтопКору".
https://youtu.be/ORf68uHvPa8
