Новий Трудовий кодекс має на меті оновити трудове законодавство України, врегулювати індивідуальні та колективні трудові відносини, а також адаптувати їх до сучасних соціально-економічних умов і євроінтеграційних зобов’язань держави.
Під час обговорення наголошувалося, що чинний Кодекс законів про працю ухвалений ще 1971 року. Хоча з того часу до нього неодноразово вносили зміни, базова концепція документа залишалася незмінною.
Серед новацій законопроєкту передбачено врегулювання можливості відеоспостереження на робочому місці та моніторингу службової кореспонденції працівників. Також документ містить положення щодо модернізації системи трудових відносин і забезпечення гідних умов праці.
За словами народних депутатів, проєкт кодексу напрацьовували протягом двох років у співпраці з профспілками, роботодавцями та представниками профільного парламентського комітету.
Під час засідання також були озвучені позиції різних органів та установ. Міністерство економіки як розробник законопроєкту підтримало документ. Позитивну позицію висловили також Міністерство фінансів та Міністерство соціальної політики.
Водночас Міністерство освіти і науки надало низку зауважень. Зокрема, у відомстві наголосили на необхідності уточнення норм щодо студентського та учнівського трудового договору. Також міністерство виступило за збереження можливості виплати винагороди здобувачам професійної освіти під час проходження практичної підготовки.
У МОН підкреслили, що така практика є важливою складовою освітнього процесу, адже дозволяє студентам здобувати практичні навички на реальному виробництві та водночас отримувати винагороду за виконану роботу.
Свої зауваження до документу подали також Національна академія мистецтв України та Національна академія правових наук України. Водночас Національна академія педагогічних наук зауважень до законопроєкту не висловила.
Профспілка працівників освіти і науки України висловила системні застереження щодо окремих норм проєкту. Зокрема, профспілкова сторона наголосила, що документ розширює можливість застосування строкових трудових договорів. На їхню думку, базовою формою зайнятості має залишатися безстроковий договір.
Також профспілки звернули увагу на ризики, пов’язані з можливим розширенням строку випробувального терміну понад три місяці. На їхню думку, надто тривалий випробувальний період може створювати додаткову невизначеність для працівників, зокрема молодих спеціалістів і внутрішньо переміщених осіб.
Окремо під час засідання обговорювалися положення щодо відпустки по догляду за дитиною. Зокрема, проєкт кодексу передбачає скорочення такої відпустки з трьох років до чотирьох місяців, що викликало критику з боку профспілкових організацій.
Крім того, законопроєкт передбачає врегулювання порядку вирішення колективних трудових спорів. Документ містить норми щодо розвитку інституту трудової медіації, а також визначає механізми реалізації права працівників і роботодавців на колективні дії у разі конфлікту інтересів.
Водночас медіа пишуть, що не планується скорочувати декретну відпустку до 4-х місяців. Гарантії, пов’язані з відпусткою у зв’язку з вагітністю та пологами і доглядом за дитиною до 3 років, не ототожнюються з оплачуваною відпусткою. Ідеться про додаткове запровадження окремого інструменту підтримки батьківства, — Мінекономіки
Читати: у Верховній Раді зареєстрували проєкт постанови №15052 про встановлення в Україні святкового дня — Дня української жінки. Документ передали на розгляд керівництву парламенту.
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у наших Telegram-каналі та Facebook!
Допоможи зламати корупційні схеми – надішли сигнал у чат-бот.