У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який має на меті посилити захист і використання української мови як державної. Серед запропонованих змін — збільшення штрафів за порушення мовного законодавства, нові правила для закладів освіти, бізнесу та публічного простору, а також розширення кола осіб, які зобов'язані володіти державною мовою.
До Верховної Ради 15 липня внесли законопроєкт, який передбачає комплексне оновлення мовного законодавства. Документ пропонує зміни одразу до 22 законів та спрямований на посилення механізмів функціонування української мови як державної.
Однією з ключових новацій є збільшення відповідальності за порушення вимог мовного законодавства. За перше порушення пропонується встановити попередження або штраф у розмірі від 6 800 до 17 000 гривень. Якщо порушення повториться протягом року, сума штрафу може зрости до 20 400–25 500 гривень.
Законопроєкт також пропонує розширити перелік осіб, які повинні володіти державною мовою та використовувати її під час виконання службових обов'язків. Серед них — народні депутати, керівники державних наукових установ і закладів культури, приватні виконавці, арбітражні керуючі, аудитори та інші категорії.
Для бізнесу документ передбачає низку нових вимог. Зокрема, покупців мають попереджати про відсутність українськомовного інтерфейсу в комп'ютерних програмах ще до їх придбання. Крім того, на вивісках, інформаційних табличках та інших матеріалах для загального ознайомлення текст іншою мовою не зможе бути більшим за текст українською.
Окремий блок змін стосується освіти та культури. Законопроєкт пропонує заборонити використання мови держави-агресора у закладах позашкільної освіти, а також публічне виконання й демонстрацію творів цією мовою. Водночас приватним школам пропонують дозволити самостійно визначати мову навчання, за винятком офіційної мови держави, яку Верховна Рада визнала державою-агресором або державою-окупантом.
Документ також пропонує надати місцевим радам додаткові повноваження щодо створення умов для розвитку та популяризації української мови на місцевому рівні.
Наразі законопроєкт перебуває на розгляді Верховної Ради. Для набуття чинності він має пройти парламентські читання, бути ухваленим народними депутатами та підписаним Президентом України.
Раніше СтопКор писав, що в Дніпрі перевіряють обставини мовного конфлікту в одній з гімназій, де, за словами матері першокласниці, вчителька вигнала дитину з класу після зауваження щодо використання російської мови. У школі заявили, що факт спілкування педагогині російською не підтвердився, однак визнали порушення педагогічної етики та оголосили їй догану. Скаргу також розглядатиме Уповноважений із захисту державної мови, який проведе перевірку можливого порушення законодавства.
Приєднуйся до нашої армії антикорупціонерів! Підписуйся на нас у Telegram, WhatsApp, Facebook, Youtube, Twitter, Instagram і TikTok!