Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець висловив зауваження до окремих положень проєкту нового Трудового кодексу, звернувши увагу на низку прогалин і ризиків для захисту прав працівників.
За його словами, одним із проблемних моментів є відсутність у законопроєкті чітко визначених мінімальних і максимальних меж щорічних додаткових оплачуваних відпусток. Омбудсмен вважає, що така невизначеність може призвести до різного трактування норм і нерівного застосування трудових гарантій.
Окремо Лубінець наголосив на необхідності врахування українських реалій, зокрема ситуації з людьми, які зникли безвісти внаслідок війни. Він навів приклад, коли дружині військовослужбовця, який зник безвісти за особливих обставин, відмовили у наданні статусу одинокої матері та відповідних трудових гарантій через відсутність судового рішення про визнання чоловіка безвісно відсутнім.
Омбудсмен підкреслив, що статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, відповідно до чинного законодавства, надається автоматично після внесення даних до відповідного реєстру. На його думку, ці положення мають бути прямо і однозначно закріплені в новому Трудовому кодексі, щоб уникнути юридичних колізій та обмеження прав родин військових.
Також Лубінець звернув увагу на питання медичних оглядів для працівників бюджетної сфери. Він зазначив, що ця сфера потребує окремого врегулювання, оскільки нинішні підходи не завжди враховують специфіку навантаження та організації праці в державному секторі.
Ще одним проблемним аспектом омбудсмен назвав ситуацію з працівниками, які перебувають у простої не з власної вини, а через наслідки російської агресії. За його словами, такі випадки потребують чіткішого правового визначення, щоб працівники не втрачали соціальних гарантій і доходів у період вимушеної зупинки роботи підприємств або установ.
Паралельно в експертному середовищі триває дискусія щодо іншого масштабного законодавчого оновлення проєкту нового Цивільного кодексу, який також викликав критику правозахисників. Йдеться, зокрема, про можливі ризики звуження прав окремих груп громадян, невизначені формулювання та спірні норми у сфері сімейного права.
Правозахисні організації звертають увагу на положення щодо прав ЛГБТІК+ спільноти, питання шлюбного віку та використання оціночних категорій на кшталт "доброзвичайності". Окремо критикується підхід до регулювання сімейних відносин, який, на думку експертів, може ускладнити правозастосування та створити простір для різних трактувань норм.
Також серед зауважень можливість розширення дискреції судів у питаннях розлучення та примирення, а також відсутність чітких механізмів захисту для окремих категорій сімей.
У парламенті наголошують, що обидва кодекси перебувають на етапі обговорення і можуть бути суттєво доопрацьовані до другого читання.
Нагадаємо, Дмитро Лубінець повідомив про зменшення випадків фізичної бусифікації під час мобілізації у 2024 році. Проте за рік зафіксовано понад 4 тисячі звернень щодо порушень прав.
Приєднуйся до нашої армії антикорупціонерів! Підписуйся на нас у Telegram, WhatsApp, Facebook, Youtube, Twitter, Instagram і TikTok!