За перебігом скандалу навколо найбільшої корупційної схеми в історії України, відомої як "Міндічгейт", особливо уважно стежить колишній народний депутат Микола Мартиненко.
Про це пише OBOZ.UA. Видання нагадує, що свого часу він був одним із найвпливовіших представників парламентської фракції "Народного фронту" та очолював комітет Верховної Ради з питань паливно-енергетичного комплексу. Ця позиція фактично дозволяла йому контролювати ключові процеси в енергетичній сфері, зокрема в державній компанії "Енергоатом".
За інформацією OBOZ.UA, Мартиненко був наближений до Арсенія Яценюка та вважався однією з ключових фігур його команди. Також його пов’язували з Андрієм Іванчуком, ще одним впливовим представником "Народного фронту". Видання зазначає, що в політичних колах вони формували умовну групу, яка мала значний вплив на енергетичні рішення уряду Яценюка.
До роботи з Яценюком Мартиненко був пов’язаний із середовищем Віктора Ющенка та Давидом Жванією. Попри численні конфлікти в тій політичній команді, Мартиненко залишався в орбіті Яценюка до останнього. Розслідувачі "Схем" у 2019 році навіть фіксували, що обидва політики користувалися послугами однакових мереж ботів.
У матеріалі OBOZ.UA йдеться, що схема, яку слідство пов’язує з Мартиненком, стосувалася заволодіння 6,4 млн євро "Енергоатому". За даними НАБУ, держпідприємство проводило тендер на закупівлю обладнання, переможцем якого стала чеська компанія Škoda JS, пов’язана з російською групою "Об'єднані машинобудівні заводи". Саме ця компанія перерахувала на рахунки панамської Bradcrest Investment S.A. ті самі 6,4 млн євро як оплату "консультаційних послуг". Як стверджувалося, бенефіціаром офшору був Мартиненко.
У НАБУ, за даними видання, розповідали, що ця сума відповідала величині завищення вартості обладнання, яке "Енергоатом" закупив у Škoda JS. Розслідування почалося у 2015 році, а в 2017-му Мартиненка затримали, але він вийшов на поруки депутатів "Народного фронту".
У 2022 році Мартиненко отримав нову підозру – цього разу в одержанні хабаря розміром 311,6 тис. євро від керівництва тієї ж Škoda JS. За версією слідства, він мав забезпечити належну взаємодію компанії з "Енергоатомом" та Чорнобильською АЕС. У листі від 1 серпня 2014 року тодішній нардеп від імені парламентського комітету просив гарантувати фінансування проєкту щодо виготовлення спеціального контейнера для перевезення відпрацьованого ядерного палива.
Як передає видання, кошти, за даними слідства, були надалі легалізовані через низку офшорних транзакцій і використані для особистих потреб політика та його родини.
Як повідомляє OBOZ.UA, ім’я Мартиненка фігурує і в іншій великій справі – про розтрату 17,28 млн доларів держпідприємства "СхідГЗК". ЗМІ того часу писали, що державний комбінат закуповував урановий концентрат виробництва "Казатомпрому" не напряму, а через австрійську компанію Steuermann, яку пов’язували з Мартиненком.
Контракт нібито виконувався за завищеними цінами, а низка додаткових угод змінювала вартість і кількість поставок таким чином, що реальний обсяг поставленого ресурсу був суттєво нижчим від оплаченого.
Як нагадує OBOZ.UA з посиланням на Сергія Лещенка, ще в жовтні 2019 року справа щодо закупівель "Енергоатому" була передана до ВАКС, але вироку досі немає. Лещенко наголошував, що суспільство має знати правду про корупційні схеми, але процес тягнеться роками.
У матеріалі також зазначається, що в інших країнах процеси рухалися швидше. За інформацією видання, у 2020 році Федеральний кримінальний суд Швейцарії визнав Мартиненка винним у відмиванні близько 2,8 млн євро у складі "злочинної організації" та призначив йому 28 місяців ув’язнення, з яких 12 – без можливості уникнути відбування.
Як повідомляють у медіа з посиланням на Transparency International Ukraine, в Україні справа щодо 6,3 млн євро йде повільно, а захист Мартиненка неодноразово застосовував тактики затягування — від прогулів до масових відводів суддів і навіть подачі заяв про "злочини" проти суддів. Видання нагадує, що у 2020 році біля парковки судді Лесі Федорак стався вибух. У ВАКС тоді заявили, що це може бути спробою тиску на суд.
Строк давності у справах, інкримінованих Мартиненку, становить 15 років. Тож у 2027 році цей епізод має завершитися – або вироком, або закриттям провадження.
Нагадаємо, нещодавно СтопКор писав про 5 гучних справ НАБУ щодо корупції у сфері енергетики.
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин у наших Telegram-каналі та Facebook! Допоможи зламати корупційні схеми – надішли сигнал у чат-бот.