У Львові у сквері біля костелу святого Антонія мешканці звернули увагу на процес вирубки дерев. Відповідальні за вирубку дерев мотивом своїх дій назвали конструювання спеціального муру біля костелу. Однак у справу втрутились місцеві активісти – і в акті про зрізування дерев помітили певні неправомірності.
Спроба врятувати частину дерев
Процес зрізування дерев із-за вікна помітила місцева мешканка пані Ірина Бандрівська 20 листопада. Спершу жінка припустила, що обрізають крону дерев, як це роблять, помічаючи сухе гілля подекуди. Однак робота не припинялась.
Львів’янка не стала дивитись на це склавши руки і взялась телефонувати на місцеву гарячу лінію. Тамтешня операторка зафіксувала відповідне звернення – пані Ірина ж зі свого боку як свідок ситуації перевірила правильність оформлення і попросила замінити обрізування словом зрізуванням – це різні речі.
Зважаючи на те, що робота відбувається в реальному часі, Ірина Бандрівська стала телефонувати в Личаківську районну адміністрацію. Після неодноразових спроб усе ж зв’язалась з секретаркою приймальні голови райадміністрації, яка обіцяла передати звернення в комунальний відділ для реагування. Оскільки відповіді не було, львів’янка самостійно вийшла й наживо поцікавилась, на основі чого зрізують дерева.
Коли Ірина підійшла до місця робіт, один із працівників заявив, що вирубка проводиться на підставі такого собі акту, показавши його на телефоні, який змогла зафіксувати Ірина на свій девайс.
Після повторного звернення пані Ірини в райадміністрацію до комунального відділу пані Олександра Лотоцька наполегливо запевняла в законності цих дій. Сам настоятель храму запросив Ірину Бандрівську нібито показати документ, однак без пояснень таки не надав його для ознайомлення.
"Річ у тім що ми там дуже давно живемо і свій час виділяли, цей сквер приводили в порядок. Цей священник, який взяв на себе відповідальність про зруб цих дерев, тобто він ініціював це питання, він є молода людина направду і коли він приїхав, то там була сітка – тобто дерева були раніше, ніж з’явився цей мур. А тепер дерева їм заважають для того, щоб відремонтувати свій мур", – висловлюється керівниця ГО "Успішна нація" Орислава Савка, яка за викликом Ірини Бандрівської як небайдужа активістка також прибула до місця робіт. Пояснення настоятеля звелися до тверджень про те, що стан дерев незадовільний – хоча мешканці й активісти натомість запевняють у тому, що дерева були абсолютно здоровими за винятком одного з них.
Тож, як виявилось, вирубку дерев ініціював безпосередньо настоятель о. Славомір Бистрий, який підпорядковується Львівській Архідієцезії Римо-католицької Церкви в Україні, а саме – голові архідієцезії – архиєпископу-митрополиту Львівському.
До роботи підключились правоохоронці?
Пані Орислава ж не гаючи часу викликала поліцію. Утім правоохоронці приїхали не так швидко і, за свідченням присутніх, вочевидь неохоче. Проте під викликом поліції небайдужі львів’яни мали на меті зупинити вирубку і врятувати решту дерев.
Відтак упродовж вияснення підґрунтя ситуації, небайдужим мешканцям вдалось зупинити зрізування дерев – і таким чином, три із семи таки вдалось врятувати.
Юридично підкована Орислава Савка за відомістю про акт поцікавилась наявністю відповідного договору. За словами настоятеля, договір є, однак не підлягає демонстрації "третім особам", факт чого підтвердили й правоохоронці. Для цієї можливості потрібно, сказали, звертатись саме в поліцію.
Юридичні деталі вирубки дерев
Сам же акт, волонтерка лиш краєм ока встигла побачити, – датований 2 травня 2024 року. Пані Орислава розповіла, що акт написаний зі всіма можливими порушеннями: в акті немає схеми прив’язки, не вказані конкретні дерева – всього-на-всього написано зрізати 7 дерев. Зауважимо також, що жодної експертної оцінки про втрату дерева, а також не було вказано про перенасадження – священник сам сказав, що дерево заважає для ремонту загорожі.
Місцеві мешканці, які зі свого боку дбали за порядком у сквері, натомість переконують у тому, що дерева були абсолютно здоровими.
"Це страшне відчуття від того, що зроблено, тому що ці дерева літом нам були фотосинтезом, вони давали нам кисень, вони захищали цей сквер від пилюки. В тому парку літом, весною, на протязі цілого року є дуже багато людей, які ховаються від міського шуму. В нас є білочки в цьому сквері, в нас є багато птахів
Як я відношуся? Негативно відношуся – це дуже м’ягко сказано. До того що церква якби лобіює питання що природа, люди, птахи – це все є єдине. А виявляється, що власне церква лобіювала таке страшне питання – в той час, коли здорове дерево скинуло своє листя, бо зараз осінь, і воно є в підготовці, воно вже практично впадає в сплячку, бо це є живий організм. І власне що це є живий – і воно впадає в сплячку, воно готується до зими – його просто взяли і похабно омертвили", – коментує вирубку дерев Орислава Савка.
"Найгірше те, з моєї точки зору, що це все іде від релігійної установи – римо-католицької парафії, яка, ймовірно, підпорядковується, напевно, що Польщі.
І знаєте, страшенно не люблю порівнювати "а там за кордоном…, а там чи там в Канаді/Америці/Польщі", – але в даному випадку, напевно, я би сказала, що там вони собі й не подумали б написати заяви на знищення здорових дерев. Я не знаю, яка причина вказана в заяві настоятеля, а от в акті написано, що це всі дерева дубляві і старі", – висловила свої міркування Ірина Бандрівська.
Стан скверу на мапі Львова
Щоб вияснити мотиви розпорядження від настоятеля на вирубку дерев, ми мали змогу поспілкуватись з доктором історичних наук Миколою Банрівським, який коротко розповів про минувшину цього клаптика Львівської землі.
У XVIII столітті тут знаходився римо-католицький цвинтар при костелі св. Антонія. Після 1772 року там перестали проводити захоронення.
На період 2009 року представники міської ради запропонували ділянку під забудову "Польського Дому", що зумовило протест місцевих жителів і скарги до вищого керівництва держави.
Відтак на сьогодні незрозуміло, в якому статусі перебуває територія вирубки дерев. Таким чином і в самому акті земля не вказана як сквер – на що звернув увагу пан Микола.
"Там не вказано слово "сквер". Розумієте? Там написано, щоб просто зрізати дерева вздовж муру і так далі. Тобто невідомо: чи ті дерева знаходяться попри асфальтну дорогу на Марії Заньковецької, чи десь інша. Тобто головне в цьому документі – це те, що "сквер" як такий не фігурує. То є велика помилка представників Личаківської райадміністрації, які з виходом на місце мали то уточнити. Бо уявіть собі, як так – в центрі міста, в центрі Львова, то фактично до центральної частини відноситься, – ігнорувати наявність скверу. І то роблять державні чиновники, які дістають зарплату в Личаківській райадміністрації. Чому вони так нефахово підходять і чому їм за то нічого не є?", – зауважив археолог.
Археолог відзначив необхідність взяти сквер під опіку:
"Я не буду, кажімо, давати свою оцінку діям отця-настоятеля чи іншим релігійним службовцям тієї парафії. Я просто скажу свою думку, що місто давно би мало цей сквер взяти під свою опіку. Тобто, по-перше, надати йому юридичний статус, бо він поки що просто як земельна ділянка числиться. І моя пропозиція, оскільки поруч є вулиця Марії Заньковецької, впритул до того скверу, то цей сквер можна було би назвати сквером Марії Заньковецької. Це перше. Друге – я вже кілька років тому висував пропозицію, щоб в цьому сквері встановити погруддя чи якийсь пам'ятник, чи якийсь інший меморіальний знак самій Марії Заньковецькій, бо у Львові до сьогоднішнього дня ми не маємо жодної пам'ятника жінці – всі пам'ятники чоловікам. А тут, розумієте, і вулиця Марії Заньковецької, і сквер – і він би дуже пасував, на мій погляд, якби носив ім'я цієї славетної української діячки".
СтопКор не залишає ситуацію без своєї участі
Не стояв осторонь і керівник Львівського регіонального осередку ВГО "Стоп корупції" Віктор Палас:
"Мешканці мікрайону налаштовані всіляко, аби долучитися до того, з метою притягнути винних до відповідальності".
"Ми налаштовані на те, щоб скасувати акт, з огляду на допущені висновки некомпетентних чинуш, і зробити все згідно з Законом, адже ми живемо в правовій державі Україні. А в цій історії є місце ознаки зловживання службовими повноваженнями та неналежного рівня професійної компетентності", – підкреслює пані Орислава.
Перше, на що звернув увагу стопкорівець – це факт про відсутність дозволів/вказівок від місцевої екологічної служби.
Віктор Палас як громадський діяч доклав зусиль, щоб публічно привернути до вирубки дерев увагу Львівської районної адміністрації, поліції, бюро екологічних розслідувань.
Раніше писали також, що німецькі партнери ініціювали проєкт "Практика на чотирьох колесах", присвячений німкені Савіті Діані Вагнер, яка загинула в бою, служачи в лавах ЗСУ. 1 листопада у Львові відбулося освячення автомобіля для цього проєкту, на якому був присутній керівник Львівського осередку ВГО "Стоп корупції" Віктор Палас.