Сотні атак за добу: судячи з мапи DeepState, після взяття Вугледару росіяни спромоглися створити напівкотел діаметром близько 6 км. Така ситуація може призвести до відходу Сил оборони ще з двох міст, що дозволить агресору впритул підійти до Курахового – останнього великого міста на півдні Донбасу, яке залишається під контролем України. Чи можуть ЗСУ відстояти Курахівку та Гірник? Чому українська армія не зрізала небезпечне вклинення в оборону? Чи може армія рф розпочати штурми на Запорізькому напрямку цієї осені і навіщо це їй? І нарешті – що їй протиставити?
Про гарячу ситуацію на Донеччині, складність оборонних операцій на Сході, можливі плани наступу росіян на Дніпро та Запоріжжя, а також про те, чи переламає ситуацію на користь України майбутній Рамштайн в інтерв'ю проєкту "Донбас.Реалії" від "Радіо Свобода" розповів знаний військовий журналіст, волонтер і громадський діяч Роман Бочкала.
Напруження на фронті не вщухає: 172 атаки за добу. Видається, наче армії рф не стають на заваді ані рекордні втрати (1200 солдатів на день), ані удари по нафтобазах і складах з боєкомплектом. Чи бачите маркери, що росія продовжує цей наступ "на зубах" і що він їй важко дається?
Справді, атаки противника продовжуються і інтенсивність не спадає. Вся суть у тому, що росія не шкодує своїх людей. Усі їхні успіхи у просуванні – це закидання "м'ясом". Так було з Бахмутом, Авдіївкою. Тепер із Вугледаром. Тактика проста: КАБи та артилерія знищують міста, укриттів немає. І ми відходимо, щоби зберегти особовий склад.
Тут можна припустити, що все залишиться так само. Єдине, що може змінитися, це якщо ми більше знищуватимемо ворога, але для цього потрібно більше зброї. Зокрема, снаряди – мінометні та артилерійські.
Вихід з Вугледара: чи бачите проблеми, які, на ваш погляд, не мали б повторюватись? Десь на мапі ще фіксуєте подібну ситуацію, що варто б відводити угруповання Сил оборони?
За шість місяців оборони Вугледару ворог накопичив резерви, знищив місто мало не в попіл, була загроза "котла"… Противник у дев'ять разів переважав за чисельністю. Ми відійшли вимушено, зберігши багато життів. За період оборонної операції ЗСУ "перемололи" близько дев'яти бригад противника. На момент відведення нашим двом батальйонам і 72-й бригаді протистояли шість бригад армії рф, один полк, і батальйон Росгвардії.
Щодо повторення ситуації, я б поки не казав про якісь певні населені пункти – це передчасно. Маємо визнати: у ворога більше ресурсів, більше людей. Так, зброєю нам допомагають партнери, цей ресурс – відновлюваний, це лише питання політичної волі. А люди – ресурс більш цінний і відновлюється, на жаль, не так швидко. Тому маємо підходити до нього бережно. Ми даємо росіянам бій і розумно перегруповуємось у тих місцях, де це необхідно.
Якщо поглянути на мапу – величезна кількість вклинювань в оборону ЗСУ. Чому ми ще майже жодного разу не бачили їхнього "зрізання" Силами оборони, в чому причини?
На Сході Сили оборони проводять оборонну операцію. Я не казав би так категорично, що ми ніколи не бачили "зрізання" клинів. При цьому щодня ми проводимо контратаки, для відновлення, наприклад, втраченого тактичного положення. Або для завдання ще більших втрат армії росії. І якби подібних дій ЗСУ не проводили, то рф захопила б вже набагато більше наших територій.
Чи може вже цієї осені розпочатись новий наступ на Запорізькому напрямку? Розвідка Великої Британії попередила про можливу активізацію в районі Великої Новосілки. І спікер ОСУВ "Таврія" Волошин також повідомляв, про стягування туди сил росіян.
У противника є конкретна мета – повний контроль Донецької та Луганської областей. Це для них найголовніше. А також кордони Запорізької області. Напередодні ймовірних переговорів та спроб мирного врегулювання цілком можливо, що вони намагатимуться захопити якнайбільше територій для подальшого торгу. Але чи вдасться це їм? Це ще питання.
Так, росія тримає темп. І нам усе важче цьому темпу протистояти. Але маю наголосити, що тим не менш, нам це вдається. Так, на оперативно-тактичному рівні багато проблем виникає. Але це ж не фільм і не книга, де все було б розписано по ідеальній моделі. Це – реальна війна, яка триває тут і зараз. І наші Сили оборони просто неймовірно протистоять російській навалі. Це – подвиг, який вони здійснюють щодня.
Де новобранці? Звучали оптимістичні заяви, що за чотири місяці дії нового мобілізаційного закону вдалося призвати людей більше, ніж за весь 2023 рік. І в той самий час представники всіх бойових бригад нарікають на некомплект особового складу. В чому проблема? Ви щось чули про 14 неукомплектованих бригад, про які казав Зеленський? Вони беруть участь у боях чи чекають на зброю?
Наскільки я розумію, 14 так званих "неукомплектованих бригад" – це бригади резерву. Тобто їх вводять у бій поступово. Якщо припустити, що це 150-ті бригади, які є "новоствореними", то частина з них воює. І досить успішно відбивають атаки противника. Є ще 160-ті бригади, які навчаються за кордоном.
Так, справді існує думка, що "навіщо ми створюємо нові бригади, а не посилюємо старі"? Повірте, і те, і те робиться. Але, на жаль, не так швидко і не так якісно, як би нам хотілося. Знову ж таки, це залежить від постачання зброї та техніки від наших партнерів.
Чого очікуєте від Рамштайну 12 жовтня, на якому мав головувати Байден?
Наразі ймовірно, що сам Байден не буде присутній на зустрічі. Але, тим не менш, Рамштайн – це передусім – більше і більше зброї для Сил оборони. Це посилення озброєння всіх типів – артилерія, авіація, танки і бронетехніка, засоби ППО. Все це потрібно у великій кількості. І головне – постачання мають відбутись вчасно, а не у 2025 році.
За матеріалами "Радіо Свобода". Повна версія розмови доступна за посиланням.
Нагадаємо, волонтери оголосили збір на авто для фронтовика-активіста Володимира Чеславського, який воює під Покровськом. Про це повідомили у Шевченківському районному у місті Києві відокремленому підрозділі ВГО "Стоп корупції".
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у наших Telegram-каналі та Facebook!