Минув рік відтоді, як журналісти проєкту "Схеми" викрили механізм, за яким активи російського бізнесмена Ігоря Наумця в Україні — попри запроваджені РНБО санкції та арешти — фактично обійшли державу і перейшли до нового приватного власника, броварського підприємця Сергія Шапрана. Після цього розслідування правоохоронні органи відкрили низку кримінальних проваджень, частина учасників схеми, включно з самим Шапраном, були затримані й отримали підозри, а в АРМА почали готуватися до передання бізнесу Наумця в управління. Проте реальних результатів у справі досі немає.
Як повідомляє OBOZ.UA, у новому розслідуванні журналісти "Схем" наголошують: кейс, що на початку виглядав показовим прикладом роботи державних інституцій, на практиці лише висвітлив їхні слабкі місця та виявив численні прогалини у законодавстві й правозастосуванні.
Які активи на кону
Мова йде про майно групи "Юнігран" загальною вартістю близько одного мільярда гривень. До цього переліку входять чотири кар’єри з видобутку граніту, піску й щебеню, спеціальні дозволи на користування надрами, бурові установки та виробничі комплекси у Київській і Житомирській областях. Також у складі активів є завод з виробництва тротуарної плитки, підприємство з виготовлення вибухівки "Гранеміт", десятки земельних ділянок, залізничні вагони та сотні одиниць спецтранспорту.
Попри те, що від часу першого розслідування минув рік, ці об’єкти так і не були конфісковані й не почали приносити державі жодного прибутку. Ба більше, значна частина кар’єрів сьогодні перебуває у стані затоплення. А розслідування, що триває ще з 2022 року та було розширене після журналістських публікацій, досі не вийшло за межі досудової стадії.
Як почалася історія "Юніграну"
У жовтні 2024 року "Схеми" оприлюднили розслідування про те, як підсанкційні активи Наумця були переписані на структури з орбіти Шапрана. Це сталося всупереч усім законним процедурам.
За нормального сценарію активи підсанкційного росіянина мали б конфіскувати на користь держави, а потім продати на відкритому конкурсі. Виручені кошти можна було б спрямувати на потреби армії чи відновлення країни. Проте у випадку з "Юніграном" усе розгорнулося за протилежним сценарієм.
Ще у березні 2022 року СБУ повідомила про викриття незаконної діяльності холдингу, який промисловими масштабами видобував українські надра. Офіс генпрокурора та ДБР наголошували: "Юнігран" спрямовував мільйонні прибутки на фінансування російської агресії, а також на підтримку окупаційних адміністрацій у Криму та на сході України. Після цього активи компанії заарештували, а навесні 2023-го РНБО запровадила санкції проти Наумця та його оточення, включно з кіпрськими компаніями, через які він володів частиною українського бізнесу.
Як активи змінили власника
За законом, санкції мали б повністю заблокувати будь-які операції з активами: від користування майном і виведення коштів за кордон до продовження дії спеціальних дозволів. Проте реальність виявилася іншою.
Власником став приватний бізнесмен Сергій Шапран. Це стало можливим завдяки рішенню судді Печерського суду Києва Сергія Вовка, який, порушивши юрисдикцію, зняв арешт із майна. Прокурор у свою чергу в останній момент відкликав апеляцію. А прогалина у законодавстві — відсутність відповідальності за обхід санкцій — зробила схему цілком "працездатною".
Сам Наумець у розмові з журналістами підтвердив, що домовлявся із Шапраном про спільний бізнес, але замість частки у 50% нібито втратив усе майно, оскільки партнер "рейдернув" його. Шапран публічно заявляв, що діяв у межах закону, й навіть вихвалявся тим, як продовжує видобувати та продавати пісок сотнями тонн.
Справи проти Шапрана і Наумця
Після розголосу в медіа Нацполіція та Офіс генпрокурора об’єднали всі епізоди у велике провадження, в межах якого почали розслідувати не лише незаконне переоформлення активів, а й ухилення від податків, мінімізацію рентних платежів та можливе фінансування дій, що посягають на конституційний лад України.
Для цього правоохоронці навіть запустили спецоперацію "Граніт". У ній підозри отримали 18 осіб — від бізнесменів Шапрана та Наумця до керівників підприємств, бухгалтерів і нотаріусів, які брали участь у схемі.
У червні 2025 року Шапрану обрали запобіжний захід у вигляді арешту із заставою у 100 млн гривень, проте згодом апеляція зменшила суму до 5 млн, і вже у вересні бізнесмена випустили з СІЗО. Нині він та його адвокати утримуються від будь-яких коментарів.
Наумцю також повідомили про підозру та оголосили його в розшук. За даними журналістів, він перебуває у Лондоні, тоді як його захисники наполягають: російський бізнесмен у цій історії не співучасник, а потерпілий, адже саме Шапран нібито силою й обманом заволодів усім майном.
Проблеми із майном
Через арешти активи фактично зупинили свою роботу. Кар’єри поступово затоплюються, працівників звільнили, а заборгованість підприємств уже сягає близько 20 млн гривень. Супутникові знімки, отримані журналістами, підтверджують масштаб затоплення у Житомирській області.
Громадянство і бізнес Наумця
Окреме питання — громадянство Наумця. Офіційно він отримав паспорт громадянина РФ ще у 2001 році, а у 2014-му оновив його після досягнення 45 років. Журналісти знайшли підтвердження у російському реєстрі та документах його компаній. Попри це захисники бізнесмена наполягають, що він — "повноправний громадянин України".
У минулому Наумець вів бізнес і в Україні, і в Росії. "Юнігран" постачав будматеріали навіть для структур, підпорядкованих Міністерству оборони РФ, а вивіз копалин до Росії тривав до кінця 2021 року. Частину його російських компаній уже ліквідовано, проте залишаються діючими щонайменше чотири — зокрема, будівельні та транспортні фірми, а також приватна клініка, яку очолює його донька.
Дії АРМА і держави
У 2025 році до справи долучилося АРМА. Агентству передали корпоративні права, дозволи на надра, заводи та земельні ділянки. Водночас частину майна прокурори, за словами співробітників АРМА, так і не арештували — йдеться про техніку та обладнання, без яких виробництво не може функціонувати.
Попри неодноразові заяви уряду про намір конфіскувати майно російських бізнесменів і спрямувати кошти на підтримку армії, Мін’юст за весь час так і не подав позов про стягнення активів Наумця. У відомстві лише зазначають: майно виявлено, але тепер "встановлюються підстави" для його стягнення.
Ще однією проблемою стала відсутність у законодавстві механізму відповідальності за обхід санкцій. Президент Володимир Зеленський ще у січні 2025 року вніс до парламенту законопроєкт, який мав це виправити. Однак депутати змогли ухвалити його лише в першому читанні у червні. Закон не матиме зворотної сили, тож ситуацію з "Юніграном" він не вирішить, але на майбутнє може дати державі більше інструментів для захисту національних інтересів.
Нагадаємо, СтопКор писав по те як Шапран прибирав до рук підсанкційні активи "Юніграну". Перед тим журналістам СтопКору стало відомо, що у той час як АРМА інформує про взяття в управління активів підсанкційної групи компаній "Юнігран", з арештованої ділянки у селі Пухівка Броварського району у промислових масштабах вивозять видобуті цінні копалини. При цьому на техніку, яку використовують на цих ділянках, раніше теж вже був накладений арешт.
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у наших Telegram-каналі та Facebook!