У Конституційному Суді України розгортається серія скандалів, пов’язаних із працівниками Секретаріату. Очільника цього органу Віктора Бесчастного підозрюють у посяганні на територіальну цілісність України. Йдеться про його участь у підготовці так званого "референдуму" в Донецькій області у 2004 році, коли Бесчастний був депутатом облради та входив до складу комісії з питань депутатської етики. Паралельно дисциплінарне провадження було відкрито щодо завідувачки відділу контролю Секретаріату КСУ Олени Шишкiної.
Водночас у самому Суді, схоже, воліють не афішувати ці факти: бекграунд Бесчастного залишився поза увагою, а хід дисциплінарної справи Шишкіної засекретили для представників ЗМІ.
Як стало відомо з розслідування "Схем" (проєкт Радіо Свобода), низка посадовців, які були причетні до проросійських ініціатив на сході України та брали участь у з’їзді в Сіверськодонецьку у 2004 році, нині обіймають керівні посади у державних установах. Згідно з архівними документами, журналісти реконструювали події того періоду на основі матеріалів закритої кримінальної справи СБУ за статтею про посягання на територіальну цілісність і недоторканність України.
Серед фігурантів — нинішній керівник Секретаріату Конституційного Суду Віктор Бесчастний. У листопаді 2004 року він був одним з ініціаторів надзвичайної сесії Донецької облради, на якій депутати підтримали проведення так званого референдуму про надання регіону статусу республіки в складі федеративної України. Бесчастний підписав звернення депутатів облради на ім’я тодішнього голови облради Бориса Колеснікова з пропозицією проголосити "Донецьку республіку". Крім того, як стверджується в пояснювальній записці до матеріалів справи, він погодив проєкт рішення облради щодо референдуму, зразок бюлетеня, а також особисто обґрунтував його доцільність перед колегами (копію документів опублікував Адвокат Пост).
Попри те, що сам Бесчастний у коментарі журналістам заперечив свою участь у цих подіях, архівні документи містять його підпис, ідентичний сучасному — вже у статусі посадовця Конституційного Суду.
Деталі справи Безчастного
Події відбувались у розпал політичної кризи, спричиненої масовими фальсифікаціями на президентських виборах 2004 року. Після оголошення ЦВК перемоги Віктора Януковича, що викликало масштабні протести, частина регіональних еліт, зокрема з Донецької та Луганської областей, почала просувати ідею створення "Південно-Східної республіки". Саме ці ініціативи, як стверджують журналісти, координувались під впливом Москви та частково — тодішньої Адміністрації Президента України.
Наступного дня після Сіверськодонецького з’їзду Служба безпеки України відкрила кримінальне провадження за фактом посягання на територіальну цілісність, однак у 2006 році справу було закрито, а обвинувачення знято.
Згідно з пояснювальною запискою, долученою до архівних матеріалів справи (копію документів опублікував Адвокат Пост), Віктор Бесчастний особисто обґрунтував необхідність винесення питання про референдум на розгляд Донецької обласної ради. У документі він зазначав, що рішення ухвалюється "з урахуванням політичної ситуації, яка загрожує громадській безпеці, конституційному ладу, життю і здоровʼю громадян", а також з огляду на звернення територіальних громад і депутатів облради.
Попри цю участь у політичних ініціативах, що пізніше були кваліфіковані як посягання на територіальну цілісність, у 2020 році Бесчастний обійняв одну з ключових посад у найвищому органі конституційної юрисдикції держави. 15 січня 2020 року рішенням Конституційного Суду України його було офіційно призначено керівником Секретаріату КСУ.
До того Бесчастний очолював Донецький юридичний інститут МВС України (з 2003 року), має наукові ступені доктора юридичних наук і доктора наук з державного управління, звання професора та Заслуженого юриста України.
На момент призначення інформація про його минуле — зокрема, участь у підготовці сепаратистських ініціатив на Донбасі — не стала підставою для відмови в посаді чи хоча б публічного обговорення його біографії. Суд не коментував можливі ризики або етичні застереження, пов’язані з таким кадровим рішенням.
Розслідування триває
Редакція СтопКору надіслала запит голові Конституційного Суду України Олександру Петришину, вимагаючи пояснень щодо присутності у структурі Суду особи, яка фігурує в архівних матеріалах кримінального провадження СБУ за статтею про посягання на територіальну цілісність. У зверненні, зокрема, йшлося про те, як КСУ реагує на цю інформацію та чи не підриває вона авторитет установи як органу, що має стояти на сторожі конституційного ладу.
Водночас ситуація навколо Секретаріату Суду ускладнюється ще одним внутрішнім скандалом.
Тимчасова робоча група КСУ, створена для аналізу стану виконання розпоряджень керівництва, 4 липня 2025 року порушила дисциплінарне провадження щодо завідувачки відділу контролю Секретаріату — Олени Шишкіної. На 28 липня було заплановано засідання у цій справі.
Однак журналістів, які прибули для висвітлення засідання, не допустили. Працівники КСУ пояснили відмову тим, що "розслідувачі можуть дізнатися і розголосити службову інформацію". Представники пресслужби Конституційного Суду, які згодом вийшли до журналістів, не надали жодних пояснень, рішень чи документів, які б підтверджували правомірність обмеження доступу ЗМІ.
У зв’язку з цим команда СтопКору викликала на місце слідчо-оперативну групу поліції та подала заяву про перешкоджання професійній журналістській діяльності. Журналісти вважають, що відмова у допуску без належного обґрунтування може свідчити про спробу приховати важливу інформацію громадського значення.
Нам вдалося звʼязатися з адвокатом Шишкіної - Михайлом Величко, за його словами під час розгляду жодних документів дисциплінарною комісією не досліджувалося, а розгляд перенесли на 01.08 о 09:30.
Редакція СтопКору очікує на реакцію правоохоронних органів і продовжуватимуть стежити за перебігом подій у Конституційному Суді.
Нагадаємо, квартири, готівка і подарунки на мільйони: як живе родина чернігівського судді Заболотного.
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у наших Telegram-каналі та Facebook!