Редакція СтопКору звернулася до Державного центру зайнятості із запитом після появи інформації про кримінальне провадження щодо закупівлі серверного обладнання. У документі було сформульовано дев’ять конкретних запитань, однак у відповіді установи даних щодо обставин самої закупівлі, внутрішніх перевірок або подальших дій Центру не навели.
7 серпня 2026 року СтопКор направив інформаційний запит директорці Державного центру зайнятості Юлії Жовтяк. Підставою для звернення стала оприлюднена Офісом Генерального прокурора інформація про повідомлення про підозру посадовцю Центру у межах кримінального провадження, пов’язаного із закупівлею серверного обладнання у 2023 році.
Як зазначалося у запиті редакції з посиланням на дані слідства, під час визначення очікуваної вартості закупівлі відповідальні посадові особи нібито не забезпечили належного моніторингу ринкових цін. Замість пропозицій безпосередніх виробників або їхніх офіційних представників могли використовуватися цінові пропозиції компаній-посередників. За версією слідства, це призвело до безпідставної переплати бюджетних коштів на суму понад 16,5 млн грн.
У зв’язку з цим СтопКор поставив керівництву Державного центру зайнятості дев’ять запитань. Зокрема, редакція просила пояснити, чому під час підготовки тендеру використовувалися ціни компаній-посередників, а не пропозиції виробників, а також повідомити про нинішній статус посадовця, якому, за даними слідства, оголосили підозру.
Окремо СтопКор запитав, хто з керівництва Центру погоджував та підписував остаточний договір із приватним підприємством, який, за інформацією у запиті, призвів до переплати понад 16,5 млн грн. Редакція також просила повідомити, чи було фактично поставлене закуплене обладнання, чи використовується воно зараз та на чиєму балансі перебуває.
Ще низка запитань стосувалася можливої претензійної або судової роботи щодо повернення коштів, внутрішнього аудиту чи службового розслідування, відсторонення посадовця від виконання обов’язків, а також перевірки інших закупівель, до яких він міг бути причетний. Останнім пунктом редакція попросила керівництво Центру прокоментувати висновки слідства про наслідки службової недбалості для державних інтересів під час воєнного стану.
У відповіді Державного центру зайнятості, підписаній заступником директора Станіславом Павленком, конкретних відповідей на ці питання немає. У документі зазначено, що порядок кримінального провадження регулюється кримінальним процесуальним законодавством, яке визначає коло осіб, котрі мають доступ до інформації про перебіг та результати досудового розслідування.
Також у Центрі наголосили, що оприлюднення відомостей про учасників кримінального провадження має відбуватися з урахуванням вимог Конституції, Кримінального процесуального та Цивільного кодексів, а також законодавства про захист персональних даних. Окремо у відповіді послалися на статтю 222 КПК України, відповідно до якої відомості досудового розслідування можуть бути розголошені з письмового дозволу слідчого або прокурора.
У другій частині листа Держцентр зайнятості нагадав про конституційний принцип презумпції невинуватості: особа не може вважатися винною у кримінальному правопорушенні, доки її вину не буде доведено у встановленому законом порядку та підтверджено обвинувальним вироком суду, що набув чинності.
Водночас у наданій відповіді немає інформації про те, чи проводили у Державному центрі зайнятості внутрішній аудит або службове розслідування, чи перевіряли інші закупівлі, чи здійснювали дії для повернення ймовірно переплачених бюджетних коштів та чи відсторонювали від виконання службових обов’язків посадовця, про якого йшлося у запиті. Так само не наведено відповіді щодо фактичного постачання та використання закупленого серверного обладнання.
Хто насправді може стояти за схемою з ймовірною багатомільйонною переплатою, чи дійде справа до кримінальної відповідальності винних та чому очільниця Держцентру зайнятості Юлія Жовтяк не дає особистих коментарів щодо резонансної ситуації – СтопКор продовжить з’ясовувати.
Нагадаємо, у червні СтопКор аналізував низку резонансних історій навколо системи центрів зайнятості – від багатомільйонних закупівель до кримінальних проваджень у регіонах. Окрему увагу журналісти приділяли саме закупівлі серверів майже на 80 млн грн.
Приєднуйся до нашої армії антикорупціонерів! Підписуйся на нас у Telegram, WhatsApp, Facebook, Youtube, Twitter, Instagram та TikTok!