Коли правила безпеки починають працювати не для захисту людей, а як інструмент впливу, наслідки рано чи пізно стають фатальними. Чому нещасні випадки на робочих місцях не завжди потрапляють в офіційну статистику? І чи може система безпеки праці бути ефективною, якщо її "контролери" фігурують у корупційних скандалах?
На тлі нещодавніх викриттів масштабних хабарницьких схем у Західному управлінні Держпраці журналістка Дарія Кондратюк із СтопКору узяла ексклюзивне інтерв’ю у Ольги Богданової, очільниці Спілки фахівців з безпеки праці — Європейського співтовариства охорони праці, аби з’ясувати, чи забезпечує чинна система охорони праці реальну безпеку робітників і як виклики у цій сфері гальмують євроінтеграційні процеси України.
"Система, яка в нас є в Україні, дає поганий результат. Він неприйнятний для Європи", — каже Богданова.
За її словами, головна проблема полягає в тому, що вся система орієнтована не на запобігання ризикам, а на пошук винних після нещасного випадку. Як зазначає спікерка, такі підходи не стимулюють безпеку — вони створюють середовище страху, замовчування та корупції.
Травми приховують — статистика спотворена
Хоча смертельні випадки на виробництві в Україні трапляються у 3–4 рази частіше, ніж у Європі, загальна кількість травм у статистиці — нібито мізерна. На думку Богданової, це прямий наслідок того, що нещасні випадки просто не фіксуються. Причина — страх втратити дозвіл на проведення робіт.
"Ми не знаємо реальності, бо ми її приховали самі від себе", — підкреслює вона.
В Європі такої системи нема. Там працює страхова модель, де роботодавець і працівник спільно оцінюють ризики, проходять навчання, а у випадку травми — отримують компенсацію через страхову компанію. Як говорить Богданова, далі страхова або незалежна інспекція з’ясовує, що сталося.
"Ніхто в Євросоюз з такою схемою не зайде", — застерігає представник європейського інспекційного органу, з яким спілкувалась Богданова.
Дозвільна система — джерело корупції
Щоб отримати дозвіл від Держпраці, підприємство має пройти експертизу й зібрати велику кількість паперів. І навіть після цього — в разі травми — його можуть позбавити дозволу.
"Дозвіл — це просто набір паперів. Він не має жодної цінності для реальної безпеки", — наголошує експертка.
Це стимулює керівників приховувати інциденти, аби не втратити дозвіл і не зупинити роботу. Водночас, як вона наголошує, у європейських країнах такого підходу немає: дозволи стосуються лише специфічних робіт, як-от вибухові чи з радіацією.
Інспектор — не каральний орган
Богданова впевнена, що українські інспектори мають змінити підхід. Вони повинні не карати, а допомагати підприємствам створювати безпечні умови.
"Інспектор має приходити з посилом: я хочу допомогти, а не — я прийшов карати", — пояснює вона.
У деяких країнах ЄС, наприклад у Німеччині, інспектори працюють від страхових компаній. Вони консультують, навчають і допомагають. Штрафи визначає інший орган — щоб уникнути конфлікту інтересів.
Нові правила — ті самі проблеми
Нове законодавство, яке готують в Україні, на жаль, може лише узаконити старі корупційні механізми. Йдеться про спробу зберегти дозвільну систему, навіть у межах європейської моделі.
Богданова розповіла, що з проєкту закону часто зникають пропозиції експертів, а замість реформи нав’язуються ще більш бюрократичні вимоги. Наприклад, обов’язкове внесення всього обладнання підприємства до окремого реєстру — що не має жодного сенсу для безпеки, але створює нові підстави для штрафів.
Без змін — не буде інвестицій і вступу в ЄС
Європейські партнери вже зараз попереджають: без реформ у сфері безпеки праці Україна не зможе стати частиною Євросоюзу. Іноземні інвестори також не працюватимуть в умовах, де дозвіл — це привід для корупції, а інспектор — це загроза, а не помічник.
"Ми дійшли до ручки, бо не можемо забезпечити безпеку наших працівників", — зізнається експертка.
Платформа змін
Для протидії чинній системі створено Платформу суспільного діалогу та реформ у сфері безпеки праці. До неї входять фахівці, експертні організації, виробники засобів захисту, медіа та профільні журнали.
Їхня мета — справжні зміни, а не імітація реформ. Вони закликають до відкритого діалогу між усіма сторонами — працівниками, роботодавцями, державою та європейськими партнерами.
Богданова наполягає: потрібна політична воля, участь експертів і повна відмова від старих схем. Лише тоді охорона праці в Україні перестане бути формальністю.
Раніше ми писали, що начальницю Західного міжрегіонального управління Держпраці Оксану Єзерську, яку підозрюють в отриманні неправомірної вигоди, за рішенням суду тимчасово усунули з посади. Водночас масштаби проблеми мають значно серйозніший вигляд, ніж діяльність однієї посадовиці, і постає питання: чи могли такі зловживання залишатися непоміченими центральним керівництвом Держпраці?
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин у наших Telegram-каналі та Facebook!
Допоможи зламати корупційні схеми – надішли сигнал у чат-бот.