Ми створили систему протиповітряної оборони, яка витримує величезні навантаження, але цього недостатньо. За словами Ярослава Гришина, потрібно переходити від набору розрізнених рішень до мережевої архітектури, де радари, ракети, РЕБ і дрони працюють як єдине ціле — автоматично й оперативно. Це дозволить скоротити час ухвалення рішень, знизити витрати на перехоплення та захистити критичну інфраструктуру перед наступною зимою.
Про це пише Militarnyi.
Як ми дійшли до сьогодні
Починаючи з 2014 року, а особливо після повномасштабного вторгнення 2022-го, українська ППО пройшла швидку трансформацію: із розрізнених, часто застарілих радянських засобів — у багаторівневу, гібридну систему. Сьогодні це комбінація стаціонарних та мобільних радарів, комплексів різного радіуса дії, переносних ПЗРК, засобів РЕБ і, критично, інтеграції з західною розвідкою та технікою. Такий розвиток — результат боїв під вогнем, міжнародної технічної підтримки й уміння швидко адаптуватися.
Чому "найкраще" — не означає "достатньо"
Українська ППО справді є однією з найефективніших у світі за співвідношенням ресурсів і результатів. Однак жодна система не гарантує 100% захисту, особливо проти поєднаних хвиль атак — ракет, авіабомб і сотень БпЛА одночасно.
"Бути найкращими не означає бути захищеними", — підкреслює Ярослав Гришин. — "Ворог вчиться, комбінує тактики, а отже, ми повинні навчитися мислити як мережа, а не як окремі підрозділи".
Ворог вдосконалює стратегії — від змішаних атак "ракета + дрон" до мережевих сценаріїв взаємодії "шахедів", які обмінюються даними. Це підвищує навантаження на систему й вимагає переходу до нової філософії управління.
Основні компоненти мережевої ППО Мережевий підхід — це не просто додавання нових пускових установок. Це система, де:
- Ешелонованість — різні рівні перехоплення під різні типи загроз.
- Мобільність — швидка ротація позицій, щоб уникати ворожої розвідки.
- Інтеграція розвідки — об’єднання даних із сенсорів, РЛС, супутників, електронної розвідки.
- Автоматизація — ухвалення рішень на основі фактів у реальному часі, а не припущень.
"Наша сила — у взаємодії. Радари, ракети, дрони й оператори мають діяти як один організм", — зазначає Гришин.
Дрони-перехоплювачі — новий рівень ефективності
Українські розробки FPV-дронів, систем РЕБ і перехоплювачів уже довели свою ефективність.
"Дрони проти дронів — це наш економічний щит. Ми не повинні витрачати мільйон доларів на ракету, щоб збити копійчаний безпілотник", — каже засновник "Генерал Черешня".
Його команда створила дрон-перехоплювач "Генерал Черешня AIR", який показав відмінні результати, а також нову модель Bullet, здатну розвивати швидкість понад 300 км/год і перехоплювати "Шахеди" та "Ланцети". Такі технології — ключ до збереження ресурсів і підвищення стійкості ППО.
Практичні кроки, які потрібні вже сьогодні
• Вибудувати мережеву архітектуру ППО — об’єднану систему управління дронами, радарами та РЕБ.
• Інтегрувати всі канали розвідки в єдину оперативну систему.
• Розвивати мобільні вогневі групи та легку авіацію для швидкої реакції.
• Впровадити автоматизацію з елементами штучного інтелекту для швидкого наведення.
• Посилити захист енергетики через додаткові ешелони оборони.
• Масштабувати виробництво дронів-перехоплювачів і пунктів управління.
• Поглибити координацію з міжнародними партнерами.
Підсумок ППО — це не просто техніка, а ціла екосистема: люди, рішення, взаємодія.
"Ми повинні збивати все — від "Шахедів" до маленьких "мавіків". Чим менше ворог бачить — тим довше живемо ми", — резюмує Ярослав Гришин.
Щоб пройти наступну зиму з меншими втратами, потрібно діяти вже зараз: ешелонувати, інтегрувати, масштабувати й не залишати ворогу жодного шансу.
Нагадаємо, виробник дронів Генерал Черешня FPV офіційно оголосив про старт масового виробництва власних антишахедів — високошвидкісних безпілотників, здатних перехоплювати ворожі БПЛА.
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у наших Telegram-каналі та Facebook! Допоможи зламати корупційні схеми – надішли сигнал у чат-бот.