Затримання Андрія Косяка може мати низку наслідків для перемовин щодо Донбасу. І, на мою думку, вони будуть дуже негативними. Росія влаштувала цю провокацію на момент перебування в Україні місії одразу кількох міжнародних організацій. Зокрема, ОБСЄ та ООН, які досліджують порушення прав людини як у зоні конфлікту, так і безпосередньо в Україні.
Арешт Косяка, на мою думку, є ретельно спланованою операцією російських спецслужб. Крім того, Кремль показово використовує цю спецоперацію для повного витіснення або принаймні часткового зменшення мандату СММ ОБСЄ.
Невипадково після затримання «розвідника» Росія відразу ж почала шантажувати Україну та Захід погрозами взагалі заборонити діяльність місії ОБСЄ або суттєво обмежити її діяльність в ОРДЛО. В окупованому Донецьку відбулися мітинги «активістів» із вимогою заборонити діяльність СММ. А ватажок терористів на Луганщині Леонід Пасічник дав розпорядження обмежити маршрути патрулювання місії ОБСЄ.
Причому насамперед окупанти обмежують роботу місії в районах «пілотних» розведень військ. Саме після інциденту із затриманням Косяка СММ ОБСЄ зафіксувала різке збільшення кількості порушень припинення вогню з боку учасників незаконних збройних формувань поблизу селища Золоте. Понад те, окупанти активно згортають діяльність СММ ОБСЄ і на проблемній ділянці українсько-російського кордону, зокрема в районі пунктів пропуску Ізварине й Довжанськ.
Арешт Косяка: є ще одна причина, чому Росія підкинула Україні терориста саме зараз.
Ця спецоперація була розіграна під візит заступника державного секретаря США Вікторії Нуланд до Москви та нинішній візит до України міністра оборони
США Ллойда Остіна. Плюс – під заяву президента Володимира Зеленського про зустріч у найближчі тижні міністрів країн нормандського формату.
Зверніть увагу, що після арешту терориста Косяка Росія фактично заблокувала Мінський формат і заявила про його недієздатність через позицію України. Також Москва заявила про неможливість проведення запланованої зустрічі у нормандському форматі, переклавши відповідальність за цей зрив на Україну.
Я не виключаю, що найближчим часом Кремль перейде до грубого військового тиску на Україну.
У цьому контексті Росії дуже невигідна присутність в ОРДЛО місії ОБСЄ, яка хоча б умовно, але збирає і видає інформацію про передислокацію місць накопичення та фіксацію кількості порушень з боку терористів.
Відкритим залишається питання, чи розуміють українські силовики всі ці загрози та наслідки подібної операції Кремля.
На жаль, в історії з Косяком СБУ не врахувала досвіду попередніх аналогічних операцій, зокрема викрадення терориста «ЛНР» Володимира Цемаха.
Схожа ситуація відбувається зараз: арешт Косяка.
У випадку з Цемахом усе почалося зі вкидання у ЗМІ інформації про те, що він причетний до збиття малазійського Боїнга МН17 і навіть був керівником ППО «ДНР». Однак попри це, українська сторона провела операцію з його затримання, під час якої навіть загинули спецпризначенці.
Між тим, міжнародний трибунал не визнав Цемаха ключовим свідком. Натомість Росія намагалася використати затримання Володимира Цемаха для блокування обміну полоненими.
Майже аналогічна ситуація відбувається й із затриманням Андрія Косяка. Кремль використовує цей факт для блокування роботи СММ ОБСЄ і блокування виконання гуманітарної складової й обміну полоненими.
Нагадаю:
- 13 жовтня ЗСУ затримали громадянина Росії Андрія Косяка, який зайшов на залишені українські позиції поблизу КПВВ «Золоте».
- Він був у складі групи, яка мала дозвіл на обладнання КПВВ з боку окупантів, мала пов’язки Спільного центру з контролю та координації (СЦКК), і під приводом розмінування здійснювала розвідку залишених позицій ЗСУ. Після затримання в Косяка вилучили зброю та боєприпаси, а також телефон з доказовою базою його злочинів.
- Україна відправила терориста під арешт. Однак Росія й окупанти несподівано почали агресивно вимагати повернути його та обмежили роботу Спеціальної моніторингової місії (СММ) ОБСЄ.
