7 жовтня, російському диктатору володимиру путіну виповнюється 72 роки. За останні десятиліття він не лише керує найбільшою за територією країною у світі, але й прагне змінити глобальний порядок. Його світогляд значно трансформувався за цей час. Від кар'єрного розвідника до імперського автократа він пройшов довгий шлях, що ставить багато запитань про його мотиви.
Путін розпочав свою кар'єру в Комітеті державної безпеки (КДБ) в ті часи коли Радянський Союз ще існував. Служба у розвідці зіграла ключову роль у формуванні його світогляду. Він був свідком того, як Радянський Союз, потужна держава, до якої він був прив'язаний ідеологічно, поступово занепав і остаточно розпався. Для нього це стало особистою трагедією – в одному з інтерв'ю він назвав розпад СРСР "найбільшою геополітичною катастрофою століття".
Ця подія сильно вплинула на його політичні амбіції. Перше десятиліття на посаді президента путін зосередився на відновленні контролю в країні, зміцненні влади та стабілізації економіки. Він намагався інтегрувати росію у світову спільноту, підтримуючи відносини із Заходом, наприклад допомагаючи у боротьбі з тероризмом після подій 11 вересня 2001 року. Проте його погляди почали змінюватися в бік прогресивного відновлення впливу росії на міжнародній арені.
У середині 2000-х років авторитаризм почав проявлятись в контролі над медіа, опозицією та бізнесом. Арешт і судовий процес над олігархом Михайлом Ходорковським у 2003 році довів, що колишній прагматизм переріс у політику залякування та репресій.
Після повернення на президентський пост у 2012 році, вже після правління свого "ставника" Дмитра Медведєва, методи керівництва державою стали схожими на імперську ідеологію. Анексія Криму у 2014 році і подальша війна в Україні стали кульмінацією його прагнення відновити росію як "велику державу".
Люди близькі до путіна підтверджують його одержимість ідеєю безсмертя, він активно цікавиться методами збереження життя і молодості. Також, йому приписують фінансування наукових проєктів у сфері омолодження, генетики та біотехнологій.
Цікавість до безсмертя, ймовірно, викликаний прагненням до абсолютної влади, а старіння і смерть – це ті чинники, які він не може контролювати.
З роками кількість ворогів путіна стрімко збільшилася. Це стосується як зовнішніх противників – західних лідерів, які бачать у ньому загрозу стабільності в Європі, так і внутрішніх – опозиційних політиків, журналістів та активістів, які потерпають від репресій його режиму. Люди, такі як Олексій Навальний, які відкрито виступають проти нього, піддають під переслідування, ув’язненням і навіть замахам на життя.
Війна з Україною і вторгнення у 2022 році остаточно закріпили за путіним образ світового агресора. Його дії спричинили глобальну ізоляцію росії і зробили його головною фігурою, на якій зосереджено міжнародну ненависть.
Нагадаємо, штучний інтелект спрогнозував можливі сценарії війни після смерті путіна і зіграв його роль у діалозі з редактором.
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у наших Telegram -канали та Facebook!
