Переговори щодо угоди між Україною та США про розробку рідкісноземельних елементів нарешті наближаються до фіналу. 28 лютого Володимир Зеленський відвідає Вашингтон, де зустрінеться з Дональдом Трампом. Очікується, що саме там буде підписана угода, яка визначить нові правила гри у видобутку стратегічних ресурсів.
Але ця історія – не просто про бізнес чи дипломатію. Це про те, як Україні намагалися нав’язати кабальні умови, і як наша сторона змогла встояти перед тиском.
Як з 500 мільярдів зробили десятки?
Якщо згадати початок переговорів, то США вимагали від України компенсації у 500 мільярдів доларів. Так, пів трильйона! Мовляв, це плата за всю допомогу, надану під час війни. Але проблема в тому, що реальна сума допомоги була набагато меншою.
За офіційними даними, США виділили 65,9 мільярда доларів військової допомоги. Але є один нюанс: незалежні дослідження показують, що фактична вартість наданого озброєння становить лише близько 18,3 мільярда. Чому така різниця?
Частину техніки Україна отримувала не напряму, а через європейських партнерів. США виділяли гроші, наприклад, на винищувачі, а європейці замість нових літаків передавали свої списані моделі, які коштували набагато дешевше. У підсумку Вашингтон міг говорити про сотні мільярдів витрат, хоча фактична сума була значно меншою.
Тож коли Трамп почав говорити про "борг" у 500 мільярдів, президент Зеленський чітко дав зрозуміти: "Ні, хлопці, це так не працює".
Що підписують Зеленський і Трамп?
Замість боргової кабали Україна отримає спільний фонд відбудови, в який вкладатимуться і наша держава, і США.
Основні положення угоди такі:
– Україна та США створюють спільний Інвестиційний фонд відбудови, яким керуватимуть обидві країни.
– Українські природні ресурси залишаються у власності держави – ніхто їх не "забирає".
– США вкладуть у видобуток рідкісноземельних елементів 100-150 мільярдів доларів інвестицій.
– Частина прибутку піде на покриття військової допомоги США (ймовірно, до 50 мільярдів), а решта буде розподілена між Україною та американськими компаніями.
– Кошти фонду використовуватимуться на відновлення інфраструктури, економіки та соціальної сфери України.
Тобто це не про "продаж українських надр", як це подають деякі критики, а про створення інвестиційної моделі, де Україна залишається власником ресурсів, але отримує величезні капіталовкладення для їх видобутку та розвитку економіки.
Чому це вигідно Україні?
По-перше, давайте говорити відверто: на сьогодні ми навіть не знаємо, скільки рідкісноземельних мінералів є в Україні. Останні серйозні дослідження проводилися ще за часів Радянського Союзу. Сучасну розвідку можуть провести лише США або інші потужні країни з відповідними технологіями.
По-друге, такі дослідження та подальший видобуток – це шалено дорогий процес. Україна просто фізично не має таких грошей, щоб самостійно почати розробку.
По-третє, за новою угодою 40% мінералів отримають США, 30% – Європа, а решта залишиться Україні. Це більше, ніж вигідні умови, якщо врахувати, що без іноземних інвестицій ми б не отримали нічого.
Що далі?
Якщо угоду підпишуть у Вашингтоні, це означатиме, що Україна отримала один із найбільш вигідних контрактів за останні роки. Нам не доведеться виплачувати міфічні борги, зате ми отримаємо реальні інвестиції у видобуток стратегічних ресурсів.
Це ще один доказ того, що Україна не грає за чужими правилами. І що президент Зеленський не дозволив перетворити країну на колонію, де ми просто розплачуємося за війну. Тепер усе інакше: ми диктуємо свої умови і будуємо майбутнє так, як це вигідно саме нам.
Нагадаємо, напередодні Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп підтвердив, що президент України Володимир Зеленський відвідає Білий дім у п’ятницю, 28 лютого. Основна мета зустрічі – підписання угоди щодо природних ресурсів та відновлення України.
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у наших Telegram-каналі та Facebook!
