Пісні горбатих китів уже давно привертають увагу науковців, оскільки їх структура та спосіб передачі від популяції до популяції нагадують механізми людської мови. Нещодавно міжнародна команда вчених довела, що ці пісні слідують тому ж статистичному правилу, яке характерне для людських мов — закону Зіпфа. Це відкриття дає нове розуміння того, як культурно передані вокальні системи можуть розвиватися за подібним принципом.
Про це пише The New York Times.
Англійська мова багата на прекрасні слова — від "anemone" (анемона) і "aurora" (аврора) до "zenith" (zenit) і "zodiac" (zodiak). Але в повсякденному мовленні частіше виникають короткі й буденні слова. Вони підпорядковуються універсальному статистичному правилу, яке діє в усіх людських мовах: найпоширеніше слово (в англійській це "the") вживається приблизно вдвічі частіше, ніж друге за частотою ("of"), утричі частіше, ніж третє ("and") і так далі. Це явище називається законом Зіпфа.
Як з'ясували вчені, цей самий принцип діє і в складних піснях горбатих китів, які можуть швидко поширюватися серед різних популяцій. Дослідники наголошують, що китова пісня не є мовою в людському розумінні, але результати дослідження показують на те, що складні вокальні комунікації, які передаються культурним шляхом, можуть мати подібні структурні закономірності.
Від мови людей до пісень китів
"Ми очікуємо, що такі системи еволюціонують так, щоб їх було легко засвоювати", — пояснив Саймон Кірбі, експерт з еволюційних мов Єдиного університету та одне з авторів дослідження, яке було опубліковано в журналі.
Закон Зіпфа, названий на честь лінгвіста Джорджа Кінгслі Зіпфа, стверджує, що частота використання слова обернено пропорційна його місту в рейтингу. При тривалих обговореннях причин цього явища, доведено, що така нерівномірність у частоті проживання слів полегшує процес навчання.
Якщо розподіл слів у мові розвинувся для спрощення навчання, то подібні закономірності можна очікувати і в інших складних комунікаційних системах, що передаються культурним шляхом. "Пісня горбатих китів — чудовий об’єкт для вивчення", — зазначила Інбал Арнон, експерт з вивчення мов у Єврейському університеті та співавторка досліджень.
Самці горбатих китів забезпечують довгі, складні пісні, що складаються з різноманітних звуків, об'єднаних у повторювані фрази та теми. Усі самі певної популяції співають одну й ту саму пісню, але з часом вона змінюється.
"Ми спостерігаємо своєрідні музичні революції: коли з’являється нова пісня від сусіднього населення, вона швидко розширюється і повністю замінює попередню", — розповіла Еллен Гарланд, експерт з китових пісень з Університету Сент-Е.
Як розшифрували пісні китів
Щоб дослідити структуру китових пісень, введені спочатку мали розділити їх на окремі "слова". Для цього вони використали методику, натхненну вивченням мовлення.
Вчені проаналізували записи пісень горбатих китів, зроблених протягом восьми років біля берегів Нової Каледонії. Вони змінили пісні на балансі базових звуків, зокрема піску, стогонів, свистів та гарчання. Потім вони ідентифікували "підпослідовність" звуків, які часто зустрічалися разом — наприклад, висхідний свист перед письмом, — і могли бути аналогами слів.
Як виявилося, частота цих послідовностей відповідала закону Зіпфа. Наприклад, у 2010 році найпоширенішою послідовністю було "стогін-стогін-стогін", яке зустрічалося приблизно вдвічі частіше, ніж наступне за частотою "стогін плюс три висхідні крики". Також найпоширеніші підпослідовності були коротшими за рідкісні.
Що це означає для науки?
Хоча люди та горбаті кити еволюційно не близькі, їхні комунікаційні системи передаються культурним шляхом — молодші особини навчаються пісні від старших. Це, на думку вчених, змагання про важливу роль навчання та передачі інформації у формуванні складних вокальних систем.
Дослідження свідчить, що закони, виведені з людської мови, можуть бути універсальними біологічними принципами.
"Якщо ми знаходимо подібні закономірності, коли досліджуємо комунікацію різних видів досить довго, це справді цікаво", — кажуть вчені.
Наступний крок дослідників — перевірити, чи закономірність дії в інших видів тварин, що мають складні голосові системи.
"Ми повинні мати такі статистичні закономірності у всіх культурно переданих системах сигналізації", — заявив Арнон. – "Можливо, ми знайдемо їх у кажанів, співочих птахів чи навіть слонів".
Нагадаємо, вчені показали предка китів, які повернулися до води 50 мільйонів років тому.
Ще більше гарячого та ексклюзивного контенту – у наших Instagram та TikTok !
