Комерційні компанії вже тестують місії до астероїдів з метою добування цінних металів. Проте технічні, екологічні та правові питання залишаються невирішеними.
У лютому 2025 року американський стартап AstroForge здійснив один з перших реальних кроків до комерційного видобутку ресурсів із астероїдів. Безпілотний апарат Odin, запущений на ракеті Falcon 9 із мису Канаверал, мав дослідити склад астероїда 2022 OB5 на відстані близько восьми мільйонів кілометрів від Землі. Проте компанія втратила з ним зв’язок.
Попри невдачу, засновник компанії Метт Джіаліч вважає місію цінним кроком уперед. "Ми очікували труднощів. Це лише перші дитячі кроки, але головне — почати", — зазначив він.
AstroForge планує наступного року запустити нову місію і з часом перейти до видобутку незначних обсягів платинової групи металів, що особливо затребувані у галузі відновлюваної енергетики та паливних елементів.
Перспективи і скепсис
Серед оптимістів — інвестор компанії, мандрівник та інженер Віктор Весково. На його думку, технічні труднощі — лише питання часу та розробки відповідних інструментів. "Як тільки буде доведено, що видобуток можливий — масштабування стане технічним завданням", — заявив він.
Водночас експерти, зокрема Ієн Ленж із Colorado School of Mines, застерігають, що без гравітації стандартні технології видобутку та переробки сировини можуть виявитися непридатними. Крім того, ще не відомо, скільки саме перспективних астероїдів для видобутку дійсно існує.
Попередні проєкти, такі як Planetary Resources і Deep Space Industries, вже стикались із фінансовими труднощами і зрештою були перепрофільовані. Зараз же ситуація змінюється — завдяки здешевленню запусків у космос. Якщо 15 років тому вивести кілограм вантажу коштувало $10 000, то зараз — у кілька разів дешевше, і ціни продовжують падати завдяки приватним компаніям, як-от SpaceX.
Ресурси для Землі чи для космосу?
Деякі компанії, зокрема Karmen+, вважають, що головна цінність астероїдного видобутку — не в тому, щоб доставити ресурси на Землю, а в забезпеченні інфраструктури безпосередньо в космосі. Йдеться про використання води для виробництва палива або кисню, добування глини для друку деталей на 3D-принтерах, а також про обслуговування супутників.
Втім, ідея повернення цінних металів на Землю залишається привабливою. Один кілограм родію, наприклад, нині коштує понад $180 000.
Екологія та етика
З погляду екології, дослідники не мають єдиної думки. Деякі, як Кетрін Міллер з Університету Ланкастера, вважають космічний видобуток кращою альтернативою, ніж глибоководний на Землі. За даними французьких вчених, добування платини з астероїда викидає в атмосферу близько 150 кг CO₂ на 1 кг металу, тоді як традиційний метод — 40 000 кг.
Водночас є побоювання, що після розробки астероїдів у космосі залишатиметься небезпечне сміття, яке не має куди подіти.
Правові суперечки попереду
Найбільше питань викликає юридичний статус ресурсів, здобутих у космосі. Згідно з Договором про космос 1967 року, космічний простір не може належати жодній державі. Проте документ не згадує про природні ресурси. Тобто фактично він не забороняє їхню приватну експлуатацію.
Місячна угода 1979 року забороняє привласнення космічних ресурсів, але її підписали лише кілька країн, жодна з яких не має власної космічної програми.
Юристка Розанна Деплано з Університету Лестера вважає, що доки немає чітких норм, країни будуть трактувати право на видобуток відповідно до власних інтересів. І це лише стимулює приватний сектор до активніших дій. "Це станеться — питання лише часу", — каже вона.
Астероїдний видобуток з фантастики поступово перетворюється на інженерну задачу, хоча його реалізація в промислових масштабах може розтягнутися на десятиліття. Технічні рішення можливі, проте постає низка нових запитань — від етичних і екологічних до політичних.
Вже зараз стає зрозуміло: майбутнє освоєння космосу — не лише про науку, а й про великі гроші, вплив і нові виклики для людства.
Нагадуємо, що Blue Origin успішно запустила ракету Shepard New в межах місії NS-29.
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у наших Telegram-каналі та Facebook!
