Лідер британської Лейбористської партії сер Кір Стармер заявив, що Європа має активніше долучитися до гарантування безпеки континенту, оскільки росія створює "безпекову загрозу покоління". Він наголосив, що США залишаються у складі НАТО, але Європі необхідно "взяти на себе більше відповідальності" за власну оборону.
Про це пише видання ВВС.
Стармер уникнув конкретизації того, що він має на увазі під "бекапом" (backstop) для України, однак його соратники пояснили, що це може передбачати надання повітряної підтримки, логістики та розвідувальних даних.
Європа стурбована самостійними мирними ініціативами США
На тлі заяв Стармера європейські лідери зібралися в Єлисейському палаці у Парижі для обговорення рішення адміністрації Дональда Трампа розпочати мирні переговори з росією. Перемовини мають стартувати у вівторок у Саудівській Аравії, однак Київ заявив, що не був поінформований про них і не визнає жодної угоди, укладеної без його участі.
Попри те, що офіційні особи США заявляють, що європейські країни будуть залучені до переговорного процесу, їхня пряма участь у самих переговорах не передбачена.
Президент Франції Еммануель Макрон повідомив у соцмережі X, що провів переговори з Трампом та Володимиром Зеленським. Він підкреслив, що вирішення ситуації має бути спільним зусиллям США, Європи та України.
Європа повинна стати сильнішою у військовому плані
Зустріч у Парижі відбулася невдовзі після заяви міністра оборони США Піта Гегсета про те, що Європа має самостійно дбати про свою безпеку.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск визнав, що трансатлантичні відносини вступили в "нову фазу" і що "Європа має значно посилити свої оборонні можливості".
Стармер також зазначив, що участь британських військових у миротворчих місіях після потенційної угоди могла б відбуватися у складі міжнародних сил для контролю за лінією розмежування між українськими та російськими територіями.
Однак військові експерти попереджають, що така місія потребуватиме значного збільшення витрат на оборону. Заступник директора Королівського інституту об'єднаних служб Малкольм Чалмерс пояснив, що на відміну від місій ООН, які мають лише спостережну функцію, нове завдання мало б відлякувати росію від можливих атак.
"Це потребує потужних, добре озброєних сил, включаючи резервні та повітряні війська", — наголосив Чалмерс.
Колишній командувач НАТО генерал сер Едріан Бредшоу заявив, що така місія не може бути символічною. "Ці сили повинні ефективно виконувати завдання НАТО — реально стримувати агресію", — підкреслив він.
Чи готова Велика Британія та Європа до військових витрат?
Раніше колишній глава британської армії лорд Даннат оцінив, що для такої місії потрібно близько 100 000 військових, з яких Велика Британія мала б надати 40 000. "У нас просто немає такої кількості військовослужбовців", — визнав він.
Нині Сполучене Королівство витрачає на оборону 2,3% ВВП, і хоча уряд пообіцяв підняти цей показник до 2,5%, строки реалізації поки не визначені. Стармер запевнив, що конкретний план буде представлений після завершення стратегічного оборонного огляду.
"Моє послання нашим європейським союзникам: усі ми повинні збільшити оборонні можливості та фінансування, і Велика Британія також робить цей крок", — заявив він.
Підтримку такому підходу висловили європейські лідери. Прем'єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен заявила, що "росія тепер загрожує всій Європі", а президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн закликала до "різкого збільшення" витрат на оборону.
Розбіжності між європейськими країнами щодо подальшої підтримки України
На зустрічі в Парижі були присутні лідери Франції, Німеччини, Італії, Іспанії та Нідерландів, а також президент Європейської Ради та Генеральний секретар НАТО Марк Рютте.
Напередодні саміту викликала занепокоєння заява Гегсета про те, що повернення України до кордонів 2014 року є "нереалістичним". Він також піддав сумніву перспективу членства України в НАТО, хоча раніше Стармер запевняв, що Київ "на незворотному шляху" до Альянсу.
Генерал Бредшоу наголосив, що, якщо Україна не зможе повернути свої території, ключовим завданням стане створення "тривалого миру".
Роль Великої Британії у переговорах та майбутні кроки
На тлі цих дискусій Велика Британія намагається відігравати роль посередника між США та Європою. Уряд Сполученого Королівства підтвердив, що сер Кір планує візит до Вашингтона, а після цього, можливо, прийме у Лондоні зустріч європейських лідерів.
При цьому Польща вже заявила, що не відправлятиме свої війська до України, але продовжить підтримувати Київ військово, фінансово та гуманітарно.
Джерела в уряді Великої Британії зазначають, що "не дивно", що позиції різних країн розходяться і що не всі держави готові відкрито оголосити про свої плани.
Експерти також попереджають, що росія навряд чи погодиться на присутність значних контингентів військ НАТО на території України після досягнення будь-якого мирного врегулювання.
Попри це, британські урядовці впевнені, що будь-яка мирна угода без участі США не матиме жодного сенсу.
У таких умовах будь-які переговори та міжнародні дипломатичні ініціативи залишаються під питанням, а подальші рішення щодо європейської безпеки та підтримки України ще потребують узгодження між союзниками.
Нагадаємо, чи будуть миротворці в Україні? Європейські лідери не можуть дійти консенсусу.
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у наших Telegram-каналі та Facebook!
