Країни ЄС розглядають можливість виключення українських чоловіків призовного віку з майбутнього продовження Директиви про тимчасовий захист, яка діє для громадян України, що виїхали після повномасштабного вторгнення росії у 2022 році.
Про це повідомляє Euractiv із посиланням на внутрішній документ Ради ЄС.
Йдеться про обговорення подальшої долі механізму тимчасового захисту (TPD), який дозволяє українцям проживати та працювати в країнах ЄС без проходження національних процедур надання притулку. Схема нині продовжена до березня 2027 року і охоплює понад 4 мільйони людей.
Серед варіантів, які розглядають держави-члени ЄС, – чергове продовження дії директиви, але зі звуженням її застосування. Зокрема, у документах згадується можливість виключення з програми чоловіків призовного віку, а також осіб, які залишили Україну без належних підстав або не відповідають визначеним критеріям. У разі ухвалення таких змін вони стосуватимуться лише нових заявників.
Обговорення також пов’язане з дискусією про поступовий вихід із режиму тимчасового захисту та перехід до довгострокових правових статусів у країнах ЄС. European Commission раніше закликала держави підготуватися до поетапного згортання програми та запропонувала рекомендації щодо "скоординованого переходу", однак темпи реалізації залишаються нерівномірними.
Окремі уряди країн ЄС висловлюють занепокоєння щодо зростання частки чоловіків призовного віку серед новоприбулих. У документах також фігурує аргумент, що перегляд підходів може бути важливим і з погляду підтримки України, зокрема її обороноздатності та майбутньої відбудови.
Ситуація на ринку праці в Україні залишається напруженою через війну та потребу в мобілізаційних ресурсах. У 2024 році Україна знизила мобілізаційний вік з 27 до 25 років і запровадила додаткові заходи щодо військового обліку та набору.
Дискусія щодо подальших змін у системі тимчасового захисту має бути продовжена на рівні міністрів з питань міграції під час засідання Ради ЄС із юстиції та внутрішніх справ. Остаточні рішення щодо продовження або зміни механізму можуть бути запропоновані Європейською комісією.
Паралельно спецпредставниця ЄС з питань українців Ylva Johansson зазначала, що серед обговорюваних підходів є можливі винятки для окремих категорій, зокрема чоловіків призовного віку. Вона також вказувала, що дискусії тривають і остаточні параметри ще не погоджені.
Станом на березень 2026 року в країнах ЄС перебувало 4,33 мільйона українців зі статусом тимчасового захисту. Найбільші групи прийняли Німеччина, Польща та Чехія. Серед усіх бенефіціарів 26,6% становили дорослі чоловіки.
Нагадаємо, прем’єр-міністр Саксонії та заступник голови CDU Міхаель Кречмер розкритикував систему соціальної підтримки українських біженців у Німеччині. Він вважає, що доступ до Bürgergeld знижує мотивацію до працевлаштування.
Приєднуйся до нашої армії антикорупціонерів! Підписуйся на нас у Telegram, WhatsApp, Facebook, Youtube, Twitter, Instagram і TikTok!
