Саміт Дональда Трампа та Сі Цзіньпіна в Пекіні, який у медіа вже називають "вечіркою, на яку не запросили путіна", у низці аналітичних публікацій розглядають як потенційно негативний сигнал для кремля. Про це пише The Conversation, аналізуючи можливі наслідки зближення США та Китаю.
За даними видання, зустріч продемонструвала готовність Вашингтона і Пекіна знижувати рівень напруженості після тривалого періоду стратегічного протистояння. Сі Цзіньпін під час переговорів наголосив, що США та Китай "мають бути партнерами, а не суперниками", водночас окремо попередивши про ризик конфлікту навколо Тайваню, який залишається ключовою точкою напруженості між державами.
Один із важливих сигналів – економічний. Пекін, за оцінками аналітиків, демонструє готовність частково відкрити свій ринок для американського бізнесу та зменшити бар’єри у торгівлі. Це може знизити ризики нової торгової війни між двома найбільшими економіками світу та зробити їхні відносини більш прогнозованими після років санкцій, тарифів і взаємних обмежень.
The Conversation підкреслює, що така динаміка прямо впливає на позиції росії. Кремль, як зазначають автори, роками намагався утримувати роль "третього гравця", який може бути або посередником між США і Китаєм, або джерелом додаткових ризиків, що змушують інші держави рахуватися з Москвою. Але коли Вашингтон і Пекін починають домовлятися напряму, потреба в такому "посереднику" зменшується.
Окремо згадується епізод із телефонною розмовою 29 квітня, коли, за даними медіа, путін пропонував вивезти високозбагачений іранський уран до росії. Дональд Трамп від цієї ідеї відмовився і, як повідомляється, закликав путіна зосередитися на завершенні війни проти України. У медійному трактуванні це подається як приклад того, що кремль намагається пропонувати власні "послуги" у глобальних питаннях, але не завжди отримує підтримку.
Водночас інші джерела додають більш стриману оцінку. Українські оглядачі та медіа, зокрема в ефірах політичних програм, наголошують, що переговори між Трампом і Сі навряд чи стануть фактором, який суттєво пришвидшить завершення війни. Причина – Китай не має прямого впливу на стратегічні рішення кремля щодо війни проти України, а українське питання не є пріоритетом в цих переговорах.
У цій логіці основна увага США та Китаю зосереджена на інших треках: торгівлі, технологічному суперництві, фінансових обмеженнях та іранській ядерній програмі. Україна може згадуватися у дискусіях, але радше як контекст, а не як предмет домовленостей.
Окремі аналітики також зазначають, що Вашингтон одночасно намагається балансувати між різними напрямками, з одного боку, шукати точки дотику з Китаєм, з іншого, зменшувати його вплив і водночас не допустити надмірного зближення Пекіна з Москвою.
У підсумкових оцінках звучить думка, що ключова зміна для росії полягає не в різкій геополітичній "втраті", а в поступовому звуженні простору, де кремль міг би використовувати суперечності між великими гравцями для посилення власних позицій.
Нагадаємо,12 квітня Китай оголосив про відновлення низки контактів із Тайванем, призупинених у роки загострення відносин. Серед заходів: прямі рейси з нових китайських міст до Тайваню, відновлення імпорту тайванської аквакультурної продукції та обговорення довгострокового комунікаційного механізму між Комуністичною партією Китаю і тайванською партією "Гоміньдан". Оголошення відбулося після завершення візиту голови "Гоміньдану" Чен Лі-юнь до Китаю.
Приєднуйся до нашої армії антикорупціонерів! Підписуйся на нас у Telegram, WhatsApp, Facebook, Youtube, Twitter, Instagram, і TikTok!
