24 години чи 48? У рамках 80-тисячних навчань НАТО режиму Лукашенку наочно продемонстрували: у разі реального протистояння з військами Альянсу армія Білорусі не протримається й кілька діб. Ці маневри – демонстрація готовності Заходу захистити країни Балтії та Польщу у відповідь на ядерний та інформаційний шантаж путіна та його найближчого союзника у Мінську.
Олександр Лукашенко відреагував на найбільші навчання НАТО в Європі з часів "холодної війни": диктатор зібрав генералів і назвав кордон із Польщею та країнами Балтії "ще більш небезпечним, ніж з Україною". Що так схвилювало білоруського президента?
Насправді, це не Лукашенко розхвилювався, він транслює завдання путіна. А путін махає Європі та НАТО пальчиком, що ось, ви дивіться, ми готові вдарити, якщо ви не припините й надалі допомагати Україні. Насправді він не має військових можливостей атакувати країни Балтії чи Польщу. Це практично неможливо, бо путін фактично з Україною не може нічого вдіяти. Зараз ми бачимо позиційну війну, з обох боків втрати, але жодного великого поступу немає. А той наступ, який є з боку росії, дається великою ціною – 100 метрів за 1000 людських життів. Це божевільні втрати, зараз фактично відбувається вбивча війна для російської армії.
Щоб пояснити все, що відбувається зараз в інформаційному полі навколо країн Балтії, Польщі та Білорусі, треба зрозуміти, що настав етап кульмінації. Це момент демонстрації путін всім своїх максимальних можливостей. Крім удару ядерною зброєю, у нього нічого не залишиться.
Чому це кульмінаційний момент?
Тому що путін задіяв усі свої максимальні можливості: шантажу, проксі-військ, союзників. До цього я відношу атаку ХАМАСу на Ізраїль, це задум Ірану та Росії, там російські гроші, іранська зброя. Звичайно, Америка тут має включитися, спрямувати частину озброєння, яке призначене для України, частину грошей на Ізраїль. Порушена "Хезболла", яка тільки нещодавно з Москви приїхала, блокування хуситами Червоного моря – це також російська відповідь для Байдена та НАТО. Знову НАТО має напружуватись, стріляти ракетами по хуситах, захищати морські шляхи, знову відволікатися від України.
У цьому самому ланцюзі КНДР знову запускає якусь балістичну ракету, йдуть ядерні погрози. Це також ланка кульмінаційного процесу. І наприкінці цього ланцюжка перебуває Олександр Лукашенко та лідер Сербії Вучич. Путін як у ляльковому театрі смикає за ниточки, Лукашенко має виконати свою роль. А вона полягає в наступному: якщо ви не відвернетеся від України, ми почнемо "мочити" країни Балтії, ми почнемо Польщі загрожувати.
Водночас із цими погрозами була нещодавно заява Медведєва, що "Польща взагалі дограється та втратить свою державність". Навіщо це взагалі?
Що Польща веде війну? Ні. Це загрози, що Путін діє як реальний бандит, у нього просто такий поведінковий тип. Він бандюган, де не може фізично когось уділити, намагається зробити це за допомогою шантажу та страху.
Що у відповідь? А у відповідь на цю кульмінацію НАТО організовує маневри, навчання на 80 тисяч військ. Альянс дає сигнал: "Нас вистачить і в усьому світі твої витівки закривати, і країни Балтії захистити". Ці маневри є демонстрацією готовності захистити країни Балтії та Польщу.
Крім того, є ще й інформаційна складова відповіді для путіна. Нещодавно у виданні BILD опубліковано великий тип витоку, що Німеччина готується до війни.
Паралельно вузькими колами запустилися пошуки інформації про стан білоруської армії.
Якісь аналітики почали займатися питанням, а скільки витримає білоруська армія після удару НАТО: 24 години чи 48?
Це активно мусується у вузьких колах, але це штучно зроблено, щоби до білоруського режиму трохи щось дійшло. Вивчається питання, чи встигне резервна російська армія десь із-під Смоленська перебазуватися за 48 годин для "захисту" Білорусі, чи не встигне, коли туди зайдуть танки НАТО та займуть Білорусь. Це відповідь НАТО, інформаційна, але розумна, жорстка, на рівні Путіна. Нарешті в НАТО зрозуміли, що з бандитом треба говорити по-бандитському, що він нічого, крім сили, не розуміє.
Також і Лукашенко. Після того, як Україна зробила два попереджувальні удари по аеродромах у Мачулищах та Зябрівці, режим був шокований, що таке можливо, після чого фактично атаки з території Білорусі в Україну припинилися. Що Лукашенко, що путін, окрім мови сили, вони нічого не розуміють. Навчання НАТО є демонстрацією мови сили.
Давайте оцінимо реально, скільки в Білорусі армії, яка готова воювати?
Тисяча? Дві? Спецназ там є, загалом до п'яти тисяч людей. Що таке п'ять тисяч людей за умов російсько-української війни, де з кожного боку по півмільйона? Україна має західну техніку і вже досить кваліфікований офіцерський склад. Росія теж має, але там багато нових, тому що більшість кращих уже вибито.
Що таке п'ять тисяч? Ніщо. Як військова сила Білорусь нічого не представляє, але як інформаційний привід — так. Розміщення тактичної ядерної зброї в країні — інструмент шантажу. Як військова сила білоруська армія – нуль. Вона сама навіть Литву не зможе забрати, бо це напад, а у нападі необхідне співвідношення 10 до 1. А от покричати – будь ласка.
Звичайно, за допомогою російської армії можна спробувати щось зробити, але це не буде білоруське вторгнення, це буде вторгнення росії через Білорусь, називати речі своїми іменами. Друге — що заважало Білорусі воювати раніше? Вони ж разом із росією називаються "союзна держава", для цього не потрібна спеціальна військова доктрина, не потрібні якісь особливі зміни. Якби білоруські військові могли воювати, вони вже давно це зробили б, але вони не можуть. Це суто інформаційна та шантажистська кампанія.
Паралельно Білорусь змінює військову доктрину: для чого ці зміни?
Щодо ядерної доктрини — це хитрість, ноу-хау Лукашенка. По-перше, у новій доктрині Білорусь – це ядерна держава. Смішно. Смішно, бо не може окупована країна керувати ядерною зброєю, доступу до неї до Лукашенка, природно, ні, це понти. Але тут є один цікавий момент — Лукашенко всім розповідає, що вони хочуть доктрину включити пункт, що напад на територію союзника вважатиметься приводом, який дозволяє Білорусі вступити у війну. А що таке зараз не відбувається? Відбувається. А що заважало робити це раніше у рамках вашої "союзної держави"?
Так ось, метушня навколо цього пункту – "давайте, кружляйте мене, кружляйте, говоріть зі мною, говоріть". Це зашифрований посил, щоб путін не зрозумів, крик про допомогу: "Рятуйте, мене вже притиснули. Якщо ви щось не придумаєте - у мене виходу немає. Робіть щось з путіним, тому що він мене притиснув, змушує кидати Білорусь у війну, а я не хочу. Давайте торгуватися, щось разом придумаємо, давайте мені гарантії безпеки, давайте мені гроші, а я типу його обманюватиму ".
Чи варто довіряти білоруському диктаторові?
Вірити не можна, шансів, що Лукашенко щось зробить і не кине дуже мало. Білоруський диктатор вже настільки впевнений у собі, що він такий "геній", такий "політичний пройдисвіт", що він навіть не помічає, що до нього немає довіри. Він же бреше і сам собі вірить одночасно, сьогодні сказав одне, завтра інше, навіть не помітив, що це між собою не узгоджується.
Лукашенко вважає, що Захід можна обдурити, що він про щось домовиться, кине, використовує. Лукашенко розуміє, передчує, що росія таки загнеться, не витримає, тому йому треба якісь запасні канали тримати. Це спорудження такого запасного аеродрому — інформації, контактів, домовленостей якихось, що нібито він не допустив вторгнення білоруських військ в Україну.
А зараз ця парадигма ламається, бо нещодавно в Україні знайшли вбитого офіцера білоруської армії. Засвітили і звання його, що він був призваний у Мінську і фактично служив у російській армії. Парадигма "я не пустив" вже пропадає, ця теза як зброя витрачає свою силу.
За матеріалами інтерв'ю "Хартія-97" та ГО "Західний інформаційний фронт"
Нагадаємо, самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко зміцнює свою владу, підписавши нові законодавчі правки, які дають йому надзвичайні гарантії у разі відставки з посади.
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у нашому телеграм-каналі та Facebook !
