Через 25 років після терактів 11 вересня 2001 року їхні наслідки залишаються частиною повсякденного життя європейців. Перевірки в аеропортах, обмін даними між спецслужбами, контроль на кордонах і розширені повноваження держав у сфері безпеки стали настільки звичними, що вже майже не сприймаються як надзвичайні заходи.
Для України ця історія має особливе значення. Після початку повномасштабної війни питання колективної оборони, роботи розвідки та балансу між безпекою і приватністю стали для українців не теорією, а щоденною реальністю.
Вежі, яких більше немає
Як повідомляє NYP, напередодні 25-ї річниці терактів Нью-Йорк знову побачив силует веж-близнюків. У нічному небі над Нижнім Мангеттеном 2977 вогнів, по одному на честь кожної жертви 11 вересня, об'єдналися у світлову інсталяцію, що відтворила архітектурний контур зруйнованих веж. Дрони на кілька хвилин повернули місту образ, якого фізично не існує вже чверть століття. Поруч із ними традиційна інсталяція "Tribute in Light" нагадувала про саму трагедію.
Для покоління, яке не пам'ятає 11 вересня особисто, такі технологічні реконструкції стають новою формою пам'яті. Вежі повертаються не як будівлі, а як образ, створений світлом. І в цьому є символізм самої 25-ї річниці: фізичний слід атаки поступово зникає, тоді як політичні та безпекові наслідки того дня продовжують визначати світ, у якому живуть люди, що народилися вже після 2001 року.
Надзвичайні правила стали нормою
Після атак США швидко перебудували систему внутрішньої безпеки. У листопаді 2001 року створили Transportation Security Administration, а у 2002-му Department of Homeland Security, який об'єднав 22 федеральні структури. USA PATRIOT Act розширив можливості держави щодо спостереження, фінансового контролю та збору розвідувальної інформації.
Європа пішла схожим шляхом. У 2002 році ЄС запровадив спільні стандарти авіаційної безпеки, а згодом розширив обмін інформацією між правоохоронними органами та використання пасажирських даних.
Для мандрівника сьогодні це просто частина подорожі. Але значна частина цієї системи сформувалася як відповідь на події 11 вересня.
Змінилася і сама логіка безпеки: держави почали більше уваги приділяти не розслідуванню вже скоєних злочинів, а пошуку потенційних загроз до того, як вони реалізуються.
11 вересня змінило НАТО
Теракти стали переломним моментом і для НАТО. У вересні 2001 року альянс уперше погодився застосувати принцип колективної оборони за статтею 5, а в жовтні офіційно його активував.
НАТО почало виконувати завдання далеко за межами традиційної оборони території союзників. Альянс проводив операції в Середземному морі, підтримував безпеку Північної Америки та згодом очолив міжнародні сили в Афганістані.
Для України це особливо важливий прецедент. Сьогодні саме стаття 5 і питання колективної оборони є одними з центральних у європейській безпековій політиці.
Безпека має свою ціну
Війни в Афганістані та Іраку створили величезну систему військових, розвідувальних і безпекових витрат. Частина цих ресурсів була спрямована на боротьбу з реальною загрозою, яку продемонстрували атаки 2001 року.
Однак через 25 років постає інше питання: що відбувається, коли надзвичайні повноваження та витрати переживають саму кризу?
Це стосується і приватності. Дані про подорожі, фінансові операції та переміщення людей дедалі більше стали частиною системи безпеки. Суспільство фактично погодилося на обмін: більше контролю в обмін на більшу безпеку.
Проблема в тому, що превентивні заходи важко оцінити. Якщо загрозу вдалося зупинити, громадськість ніколи не побачить подію, яка не відбулася. Тому системи, створені як тимчасова відповідь, можуть залишатися на десятиліття.
Урок для України
Україна зараз проходить власний період надзвичайної безпеки. Після 2022 року посилення контролю, робота спецслужб, захист критичної інфраструктури та обмеження доступу до окремої інформації стали необхідними умовами війни.
Але досвід Заходу після 11 вересня показує, що важливо думати не лише про те, які повноваження держава отримує під час кризи, а й про те, що станеться з ними після її завершення.
Нагадаємо,у Лондоні поліція затримала чоловіка просто біля ізраїльського посольства після того, як він намагався перелізти через огорожу. За версією обвинувачення, він готував ножовий напад, а на суді показали CCTV та бодікамеру, де видно сам момент затримання.
Приєднуйся до нашої армії антикорупціонерів! Підписуйся на нас у Telegram, WhatsApp, Facebook, Youtube, Twitter, Instagram і TikTok!