Дипломатичний десант в Україні: Київ із візитами відвідали перші особи Великобританії, Франції, Туреччини, Польщі та низки країн Європи. Чому закордонні гості активізувалися саме зараз і чого вони прагнуть? На думку експертів, Україну спонукають до виконання Мінська-2, йдеться у новому випуску «Хто Зна» з Асею Клітною.
Другий тиждень поспіль Україна є центром європейської дипломатії. До нас вже приїздили прем'єр-міністр Великобританії Борис Джонсон, Польщі Матеуш Моравецький, президенти Туреччини Реджеп Ердоган, Франції Емманюель Макрон, а також представники МЗС декількох європейських держав, таких як Австрія, Чехія, Словаччина. Та чи йшлося саме про виконання Мінська-2?
Деякі візити стали справжніми проривами. Наприклад, прем’єр-міністр Нідерландів востаннє відвідував Україну 12 років тому. А голова уряду Її Величності був у Києві лише у 1996 році.
Чому всі вони вирішили навідатися саме зараз?
Аналітик Інституту євроатлантичного співробітництва Костянтин Федоренко зауважив: дипломатичний десант пов’язаний зі спробами владнати ситуацію дипломатичним шляхом і понизити ризики масштабного конфлікту, який був би небажаний для всіх основних країн Заходу.
«Більшість західних політиків намагається говорити зараз і з російською, і з українською верхівками», – наголошує експерт.
Аналітик Інституту майбутнього Ігор Тишкевич відзначив, що висадку так званого дипломатичного десанту в Україні слід розділити на дві частини.
В одній – прем’єр-міністри Польщі Моравецький та Великобританії Борис Джонсон. Їхні візити були радше пов’язані з планами утворення певного альянсу між нашими країнами.
А от візити посадовців з інших країн Європи спричинені зовсім іншими подіями довкола Мінська-2.
І їх слід пов’язувати не з такими райдужними очікуваннями.
«У цьому випадку складається враження, що йде примушування України до Мінська-2. Кожен із цих політиків казав про те, що альтернативи Мінським угодам немає, потрібно їх виконувати. Кожен говорив про необхідність пошуку компромісів з Росією. Причому Макрон у Москві назвав війну на Донбасі громадянським конфліктом», – підкреслює аналітик.
На думку експертів, Україна перебуває у ситуації, коли за всієї видимої підтримки, наданні озброєння, висловлюванні занепокоєності з боку Заходу, країна попри це не є членом НАТО.
А, отже, воювати за неї ніхто не буде.
«З одного боку Росія брякає зброєю на кордонах, скупчує там свої війська та навіть перекидає їх до Білорусі. З іншого, ані НАТО, ані Євросоюз, очевидно, не хочуть іти на поступки Кремлю й показувати, що приймають їхні умови. Бо це може мати ганебний вигляд. У цій ситуації може йтися про примушування України виконати Мінськ-2 у російському прочитанні, аби зберегти видимість статус-кво. Коли Захід не йде на компроміс із Росією, Росія не поступається Заходу, а Україна нібито сама вирішила діяти таким чином», – констатує журналістка Ася Клітна.