Генеральна асамблея ООН ухвалила резолюцію, яка закликає країни, школи, міжнародні організації, медіа та технологічні компанії використовувати карти світу, що точніше передають співвідношення площ континентів. Документ підтримали 164 держави, проти виступили лише США, а Україна разом з Естонією, Грузією, Литвою, Молдовою та Сербією утрималася.
Як повідомляє СCNN, на перший погляд, йдеться про суто картографічне питання. Насправді голосування продемонструвало, наскільки політичною може бути навіть карта, яку щодня бачать мільярди людей.
Резолюція A/80/L.104 має рекомендаційний характер. Вона не зобов'язує уряди відмовлятися від певних картографічних проєкцій і не вимагає від технологічних компаній змінювати свої навігаційні системи. Однак документ фактично відкриває міжнародну дискусію про те, якою має бути "правильна" карта світу.
Чому карта Меркатора спотворює розміри країн
Основою суперечки стала проєкція Меркатора, яку фламандський картограф Герард Меркатор створив ще 1569 року. Її розробляли передусім для навігації: вона дозволяла морякам прокладати курси так, щоб напрямки на карті залишалися прямими.
Проблема полягає в тому, що така проєкція не може одночасно правильно показувати площу материків. Чим ближче територія до полюсів, тим сильніше вона візуально збільшується.
Через це Європа та Північна Америка на звичній карті виглядають значно більшими, ніж є насправді. Натомість території поблизу екватора візуально зменшуються.
Найвідоміший приклад – Гренландія. На карті Меркатора вона може здаватися приблизно співмірною з Африкою. Насправді площа Африки приблизно у 14 разів більша.
Альтернативою стала проєкція Equal Earth, розроблена у 2018 році Бояном Шавричем, Томом Паттерсоном і Бернгардом Дженні. Вона належить до рівновеликих проєкцій – тобто зберігає правильне співвідношення площ континентів, хоча при цьому спотворює деякі інші характеристики.
Ідеальної плоскої карти Землі не існує: перенесення поверхні кулі на площину неминуче створює спотворення форми, площі, відстаней або напрямків. Питання полягає в тому, яке саме спотворення суспільство вважає прийнятним.
Африканський Союз перетворив карту на політичне питання
Ініціатором кампанії став Африканський Союз. У березні 2026 року він офіційно прийняв Equal Earth як географічну основу для своїх матеріалів.
У квітні Того від імені Африканського Союзу звернулося до Генеральної асамблеї ООН із пропозицією розглянути проблему картографічних спотворень. Після консультацій у липні питання винесли на голосування.
Результат виявився переконливим: 164 країни підтримали резолюцію.
Для прихильників ініціативи проблема полягає не лише в тому, що Африка на звичних картах виглядає меншою. Вони вважають, що візуальне представлення світу впливає на те, як люди сприймають відносну вагу різних регіонів.
Якщо один континент десятиліттями зображують непропорційно великим, а інший — меншим, це може формувати стійке уявлення про їхню роль і значущість.
Саме тому картографічна дискусія поступово перетворилася на частину ширшої розмови про колоніальну спадщину та нерівність у міжнародній системі.
США стали єдиною країною, яка проголосувала проти
Сполучені Штати виявилися єдиною державою, яка проголосувала проти резолюції.
Постійний представник США при ООН Майк Волц назвав ініціативу частиною ширшого ідеологічного проєкту, пов'язаного з колоніальною спадщиною, репараціями та концепцією "когнітивної справедливості".
Вашингтон фактично поставив під сумнів доцільність того, щоб ООН витрачала політичний ресурс на подібні питання замість зосередження на міжнародному мирі та безпеці.
Водночас позиція США виявилася доволі ізольованою. Франція, навпаки, підтримала резолюцію, а міністр закордонних справ Жан-Ноель Барро оголосив, що країна відходитиме від використання проєкції Меркатора на користь карт, які точніше передають площі територій.
Це показовий момент: один із ключових західних союзників США фактично підтримав перегляд картографічної традиції, яку Вашингтон вважає частиною ширшої ідеологічної кампанії.
Тому протистояння цього разу проходить не просто за лінією "Захід проти Глобального Півдня".
Чому Україна утрималася
Для України питання виявилося значно складнішим.
Київ не виступає проти рівновеликих карт як таких. Проблема виникла через те, як українські території представлені у супровідних матеріалах Equal Earth.
Зокрема, Крим на відповідних картах позначений тим самим кольором, що й росія. У примітці зазначається, що півострів перебуває під російською адміністрацією, хоча його приналежність оскаржується Україною.
Для Києва це вже не питання картографічної естетики чи правильного співвідношення площ.
Крим – це тимчасово окупована росією територія України, а його статус прямо пов'язаний із принципом територіальної цілісності держави та міжнародним правом.
Саме тому Україна утрималася під час голосування, хоча загальна ідея точнішого відображення площ материків сама по собі не суперечить українським інтересам.
Український випадок показує головну проблему цієї ініціативи: можна виправити географічне спотворення і водночас створити інше – вже політичне.
Це також пояснює позиції Естонії, Грузії, Литви, Молдови та Сербії, які теж утрималися. Для держав, які мають досвід окупації, територіальних конфліктів або гострих суперечок щодо кордонів, будь-яка карта може бути політичним документом.
Чи зміняться карти Google та шкільні атласи
Безпосередньо після ухвалення резолюції – навряд чи.
Документ ООН не змушує технологічні компанії відмовлятися від Меркатора. Для навігації ця проєкція залишається надзвичайно корисною саме через властивості, які роблять її непридатною для точного порівняння площ.
Тобто, навігаційні карти не зникнуть через рішення Генасамблеї.
Найбільші зміни можуть відбутися в інших сферах – освіті, медіа, державних матеріалах і цифрових освітніх платформах.
Тепер у прихильників рівновеликих карт є важливий аргумент: Генеральна асамблея ООН рекомендувала використовувати їх там, де важливо порівнювати реальні площі територій.
Якщо дедалі більше держав почнуть переходити на такі карти, технологічні компанії також можуть опинитися під суспільним і політичним тиском. Не через юридичний обов'язок, а через зміну міжнародних стандартів і очікувань.
Нагадаємо, Всесвітня продовольча програма ООН попереджає, що через швидке формування Ель-Ніньйо до кінця 2027 року ще близько 50 мільйонів людей можуть опинитися на межі голоду. Найбільший ризик прогнозують для країн Африки, Латинської Америки, Карибського басейну та частини Азії.
Приєднуйся до нашої армії антикорупціонерів! Підписуйся на нас у Telegram, WhatsApp, Facebook, Youtube, Twitter, Instagram і TikTok!