Напруженість між Китай та Японія знову опинилася у центрі міжнародної уваги після заяв китайських військових про "нищівну відповідь" у разі загрози суверенітету КНР. Пекін різко відреагував на наміри Токіо розгорнути на своїй території нові ракетні системи великої дальності, які входять до оборонної концепції "відповідного удару".
Як повідомляє Bloomberg, йдеться про розроблений Японією гіперзвуковий плануючий боєприпас наземного базування (HVGP), а також модернізовані крилаті ракети Type-12. Їх планують почати розгортати вже з 2026 року. За оцінками японських військових, нові системи мають дальність до приблизно 4000 км і можуть використовуватися для ураження ракетних пускових установок противника у відповідь на напад.
Офіційний Пекін розглядає такі плани як елемент ескалації. Представники міноборони Китаю заявляють, що розміщення ударних систем може становити загрозу безпеці КНР і розцінюватися як втручання у регіональні конфлікти, передусім у разі кризи навколо Тайваню. У китайських заявах наголошується, що будь-які дії, які зачіпають суверенітет країни, отримають "рішучу відповідь".
Водночас медіа активно обговорюють сценарії глобальної ескалації. Британська газета Daily Mail пише про ризик розширення конфліктів і можливість масштабного протистояння між великими державами, хоча прямо не стверджує, що "Третя світова війна вже почалася".
Чому Японія змінює оборонну політику
Протягом десятиліть безпека Японії значною мірою спиралася на союз зі Сполученими Штатами Америки та на пацифістську конституцію, яка обмежувала військову активність країни. Ця стратегія, відома як "доктрина Йошіди", передбачала мінімальні власні оборонні витрати та ставку на американську військову присутність у регіоні.
Однак за останні десять років ситуація в Азійсько-Тихоокеанському регіоні суттєво змінилася. Військова потуга Китаю різко зросла: оборонний бюджет КНР перевищив 200 млрд доларів, значно збільшилася кількість бойових кораблів та сучасних літаків. На цьому тлі японські показники виглядають значно скромніше — оборонний бюджет близько 52 млрд доларів, приблизно 72 основні бойові кораблі та близько 320 сучасних літаків.
Японські стратегічні документи, ухвалені наприкінці 2022 року, прямо називають Китай головним довгостроковим стратегічним викликом. Уряд країни планує збільшити витрати на оборону до приблизно 2 % ВВП до 2027 року і розвивати нові військові спроможності.
Ключовою зміною стала поява концепції "здатності до контрудару". Вона передбачає можливість уразити військові об’єкти противника — наприклад, ракетні пускові установки — у відповідь на напад або для запобігання повторним ударам.
Тайванський фактор
Основним потенційним сценарієм конфлікту експерти називають кризу навколо Тайвань. Саме можливість китайського вторгнення на острів вважається головною причиною посилення японської оборони.
Токіо планує розміщувати нові системи, зокрема на островах південного архіпелагу, включно з островом Йонагуні, який розташований приблизно за 110 км від Тайваню. Це дозволить контролювати ключові морські маршрути і потенційно впливати на баланс сил у регіоні.
Китай зі свого боку посилює дипломатичний тиск. Представники КНР у Організації Об’єднаних Націй закликають країни світу підтримати позицію Пекіна щодо Тайваню або не втручатися у можливий конфлікт. У листах до міжнародних організацій китайські дипломати заявляють, що військове втручання інших держав у Тайванській протоці може розглядатися як акт агресії.
Ракети, супутники та нова військова стратегія
Японська програма переозброєння передбачає не лише створення ракетних систем. Для їх ефективного використання Токіо планує суттєво розширити космічну розвідку. Наразі країна має лише дев’ять розвідувальних супутників, але планує збільшити угруповання для забезпечення точного наведення і раннього попередження.
Крім того, Японія розвиває багатошарову систему протиракетної оборони. Вона поєднує морські системи Aegis із ракетами SM-3 та наземні комплекси Patriot PAC-3, які здатні перехоплювати балістичні ракети на різних етапах польоту.
Ця система має діяти разом із новими ударними можливостями: перехоплювати ракети і водночас завдавати ударів по їхніх пускових установках.
Геополітична боротьба
Аналітики зазначають, що нинішня конфронтація між Китаєм і Японією має не лише військовий, а й політичний та економічний вимір. Китай активно використовує дипломатичний тиск, апелює до історичних конфліктів Другої світової війни та намагається сформувати міжнародну підтримку своїх претензій на Тайвань.
Експерти також звертають увагу на економічну залежність Японії від китайського ринку, що робить торговельні обмеження одним із можливих інструментів впливу Пекіна.
На цьому тлі союз Японії зі США залишається ключовим фактором стримування. Водночас японські стратеги дедалі частіше говорять про необхідність мати достатній військовий потенціал, щоб діяти самостійно у перші дні можливого конфлікту.
"Третя світова війна вже могла початися"
На тлі загострення геополітичної ситуації деякі експерти говорять про ризик глобальної ескалації. Як пише британське видання Daily Mail, почесний професор Університету Бекінгема Ентоні Гліз вважає, що ознаки світової війни можуть бути помітні вже сьогодні.
На його думку, існують три ключові критерії, які свідчать про такий розвиток подій.
Перший — так звана "війна за вибором", коли держави вступають у великий конфлікт не через безпосередню самооборону, а за політичним рішенням. Як приклад історик наводить удари США та Ізраїля по Ірану.
Другий — ігнорування міжнародного права та поширення принципу "правий той, хто сильніший". За словами Гліза, така логіка вже спостерігалася перед попередніми світовими війнами.
Третій фактор — готовність держав продовжувати конфлікти замість пошуку швидкого миру, що робить війни затяжними і поступово розширює їхню географію.
На думку професора, під ці критерії також підпадає вторгнення росії в Україну у 2022 році. Він вважає, що в майбутньому історики можуть розглядати цю подію як одну з точок відліку глобального протистояння, яке поступово охоплює різні регіони світу.
Нагадаємо, Китай допомагає росії виробляти гіперзвукові ракети з ядерним потенціалом.
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у наших Telegram-каналі та Facebook!
Допоможи зламати корупційні схеми – надішли сигнал у чат-бот.