Коронавірусна хвороба вражає не лише верхні дихальні шляхи, легені та кишківник, але й спричиняє вагомий тиск на ментальне здоров’я людей. Найчастіше загострюються такі соціальні, психологічні та ментальні негаразди, як депресія, алкоголізм, домашнє насилля, азартні ігри, небажана вагітність. Як впоратись із проблемами, спричиненими вимушеною соціальною ізоляцією та емоційно-психологічним напруженням? "СтопКор" зібрав слушні поради експертів.
Протягом пандемії у світі з’явилися численні повідомлення про відчуття тривоги та самотності, які, зокрема, виникають у здорових людей, котрі потерпають від емоційного тиску через страхи за здоров’я власне та своїх близьких. Надто ця проблема поглиблюється на тлі вимушеного безробіття, економічного спаду, загальнонаціонального карантину, дотримання режиму самоізоляції.
Дослідження показують, що у Великій Британії з запровадженням карантину кількість людей у стані тривоги, напруження та розгубленості подвоїлась, і відповідно вдвічі зменшилася кількість людей, що вважають себе щасливими.
Під час епідемії загострюються численні психологічні проблеми, які існували до того приховано. Депресія – один із найчастіших станів, що супроводжує людей у кризі.
Мар’яна Франко, засновниця психологічної студії "Сенс", розповідає про стан людей, які опинилися в епіцентрі епідемії коронавірусної хвороби: "Нормальним є переживати. Ми заскочені зненацька, тому спочатку виникає шокова реакція, потім вона переходить у злість, бо всі плани змінилися, не до кінця зрозуміло, як діяти. Наступна стадія – це втрата стабільності та спроба повернути все як було, а за нею – депресія".
Соціологічна група "Рейтинг" повідомила про квітневе дослідження, яке показало зростання кількості депресій в українців під час пандемії коронавірусу. "Результати опитування зафіксували наявність у респондентів ознак депресії, тривожності, паніки, втоми та розладів сну", - йдеться в повідомленні соціологів.
Інша проблема, яка тісно пов’язана з психологічними проблемами під час пандемії – це азартні ігри, зокрема, онлайн-геймінг.
Багато науковців вважають азартні ігри хворобливою пристрастю, коли людина не здатна себе контролювати. Під час вимушеної ізоляції вдома цей стан може загострюватися через втрату соціальних контактів та емоційний стрес.
З одного боку, людина має майже необмежений час, який вона витрачає на азартні ігри онлайн. З іншого боку, ця людина через тимчасове відсторонення від роботи обмежена в доходах. За цих умов азартні ігри та грошові втрати, що з ними пов’язані, стають важким тягарем для сім’ї та поглиблюють сімейні розлади і стан психічного добробуту членів родини.
Не обминає ця проблема й Україну. Попри усі приписи і заборони, в Україні навіть під час карантину продовжують працювати підпільні казино. І на жаль, на дистанційну роботу в Україні також переходять не лише організації та підприємства, але й ділки грального бізнесу.
Посилення алкоголізації – ще один наслідок пандемії, який поглиблюється емоційно-психологічними навантаженнями, від яких потерпають люди під час ізоляції та зменшення соціальних контактів.
Ми не знайшли статистичної інформації по Україні, але багато розвинутих країн, таких як Німеччина, Велика Британія, США та інші, повідомляють про значне підвищення попиту на алкогольні напої під час пандемії.
Алкоголізм поглиблює соціально-психологічні проблеми, призводить до психічних розладів, депресії, росту домашнього насилля та негараздів. Через це ВООЗ закликала країни обмежити продаж алкогольних напоїв під час пандемії. Деякі країни, наприклад, Грузія запровадили обмеження на національному рівні.
В Україні обмеження запроваджують на рівні окремих регіонів за ініціативою місцевої влади.
Карантинні заходи та обмеження мобільності також призводять до зростання випадків домашнього насильства у шлюбі та жорстокого поводження з дітьми. Причина та ж: ізоляція сімей та зменшення соціальних контактів. На цьому тлі психологічні проблеми загострюються, агресори намагаються самостверджуватись або отримувати якісь переваги за рахунок слабших членів родини, які знаходяться поруч.
Це підтверджує статистика, що фіксує зростання кількості випадків агресивної поведінки з початком пандемії коронавірусної хвороби. У лютому 2020 року, коли в Китаї епідемія коронавірусної інфекції досягла піку, в епідемічних зонах кількість звернень до поліції з приводу домашнього насильства збільшилася втричі.
Насильство може мати різні прояви: побиття, примус до сексу чи зґвалтування, психологічний тиск, зокрема, заборона працювати чи мати власне життя поза родиною, переслідування та домагання, сексуальна експлуатація.
Кожна країна має свою сумну статистику. Наприклад, у Лондоні під час епідемії кількість випадків агресії в родинах зросла на 24%. Місцева поліція повідомляє, що протягом епідемії вона арештовує з цього приводу у середньому по 100 злочинців на день. Водночас одна з британських громадських фундацій з протидії домашньому насиллю повідомляє, що під час епідемії коронавірусної хвороби жертви домашнього насилля звертаються до них в 7 разів частіше, ніж раніше.
Україна так само не є винятком. Українці традиційно не довіряють урядовим службам, і майже не звертаються до урядових гарячих ліній з повідомленнями про домашнє насилля. Натомість громадські організації, що опікуються цими проблемами, повідомляють про значне збільшення кількості звернень під час карантину.
Альона Кривуляк, координаторка напрямку гарячих ліній громадської організації "Ла Страда", повідомила: у березні надійшло 1600 дзвінків. Для порівняння, до карантину найчастіше телефонували у новорічні свята ― 1100 разів.
Попри те, що ми звикли, що саме чоловіки зазвичай відіграють роль тиранів, жінки також роблять свій певний внесок до статистики домашнього насилля. Частка жінок у загальній кількості насильників може досягати 28%. Звісно, жінки чинять насилля зазвичай щодо тих, хто є слабший за них фізично – діти, сестри, інші жінки, чоловіки, якщо вони не вирізняються фізичною міццю. Феномен домашнього насилля, який отримав назву "насилля Попелюшкою", пов’язаний з проявами насилля між сестрами, одна з яких стає агресоркою.
З проблемою домашнього насилля, вимушеної ізоляції та карантину також пов’язана ще одна тема – різке зростання небажаних вагітностей під час пандемії коронавірусної хвороби. ООН повідомила, що пандемія може призвести до 15 мільйонів небажаних вагітностей у світі через низку причин.
Одна з причин – це зменшення доступу до контрацептивів сімей із низькими доходами. 47 мільйонів жінок у 114 країнах світу залишаться без доступу до сучасних контрацептивів, якщо коронавірусна криза продовжиться щонайменше пів року. Це може спричинити до 7 мільйонів небажаних вагітностей. Якщо криза триватиме до року, то небажаних вагітностей стане вже 15 мільйонів.
Друга причина пов’язана із сексуальним насиллям з боку партнерів-агресорів, з якими жінки проживають разом у карантинній ізоляції.
Третя причина пов’язана з тимчасовим закриттям шкіл, яке призводить до надлишку вільного часу у підлітків, частих необережних сексуальних контактів у дітей та ранніх небажаних вагітностей у школярок.
Корисні поради:
Як самостійно впоратися зі стресом протягом пандемії Covid-19:
• Це нормально ― відчувати смуток, напруження, розгубленість, страх або злість під час глобальної кризи. Розмова з людьми, яким ви довіряєте, може допомогти. Більше спілкуйтеся телефоном або іншими засобами комунікацій з членами вашої родини та друзями.
• Якщо ви змушені залишатися вдома, підтримуйте здоровий стиль життя, в тому числі дієту, достатній сон, фізичні вправи та соціальні контакти з вашими близькими вдома та з друзями і родичами. Використовуйте електронну пошту, мобільні додатки-месенджери, програми відеозв’язку, соціальні мережі та телефон.
• Намагайтеся, наскільки це можливо, дотримуватися щоденного розпорядку. Якщо цього вимагають обставини, змінюйте або створюйте для себе новий режим дня.
• Коли шукаєте та використовуєте інформацію, зокрема, про коронавірус, спирайтеся на факти. Використовуйте інформацію, яка допоможе вам адекватно визначити ризики інфікування та застосовувати профілактичні заходи. В Україні існує спеціальний державний портал, якому ви можете довіряти https://covid19.gov.ua/
• Намагайтеся менше передивлятися, читати або слухати новини про коронавірус, які викликають у вас відчуття тривоги або стресу. Передивляйтесь інформацію з обраних вами джерел один-два рази на день у визначений вами час. Уникайте постійного потоку новин та інформації про коронавірус, бо це лише підвищує рівень тривоги https://www.who.int/docs/default-source/coronaviruse/mental-health-considerations.pdf?sfvrsn=6d3578af_10&ua=1.
• Спробуйте пригадати, як ви впоралися зі значними психологічними проблемами або навантаженнями у минулому під час інших криз. Використайте цей досвід для угамування ваших емоцій зараз, коли в країні триває епідемія коронавірусної хвороби.
• Намагайтеся не курити, у жодному разі не вживати алкоголь та наркотики як засіб подолання стресу та негативних емоцій! Якщо відчуваєте розгубленість, яку не можете подолати, зверніться до психолога або медичного працівника.
Що робити, якщо ви переживаєте домашнє насильство:
• Будьте готові до того, що соціальна ізоляція може вплинути на психологічний стан вашої родини та/або вашого партнера. Ніхто не винен у тому, що через пандемію COVID-19 ми певний час мусимо жити в нових реаліях.
• Зменште джерела стресу. Читайте новини лише на офіційних джерелах, не витрачайте на це заняття цілий день. Підтримуйте зв’язки з рідними та близькими, які можуть вас вислухати та підтримати (як морально, так і практично). Візьміть під контроль те, що можете контролювати.
• Дотримуйтеся графіку дня настільки, наскільки це можливо. Займайтеся спортом та спіть достатньо.
• Якщо ви знаєте, що насильство може вчинятися у стані алкогольного сп'яніння, позбавтеся алкоголю вдома.
• Складіть план безпеки у разі посилення домашнього насильства. Тримайте документи, гроші та речі першої потреби в одному місці. Переконайтеся в тому, що маєте, до кого звернутися з проханням по допомогу та знаєте, як можна вийти з дому у разі небезпеки.
Як інші люди можуть допомогти у випадку вчинення насильства:
• Не мовчати, якщо ви або ваші близькі стали жертвами насильства.
• Підтримувати людей, які стали жертвами насильства — за потреби надавати психологічну, матеріальну та юридичну допомогу.
• Важливо подбати про дітей, якщо вони стали жертвами чи свідками домашнього насильства. З дитиною обов'язково повинен попрацювати психолог, аби допомогти пережити та переосмислити цей травматичний досвід.
• "Якщо ви чуєте, що ваші сусіди гучно сваряться та сварка переходить у насильство, зателефонуйте до поліції. Людина, яка потерпає від насильства, не завжди може або готова викликати поліцію самостійно. Не варто вважати, що це не ваша справа, а родина розбереться сама. Дуже часто людина, над якою вчиняють насильство, боїться чи соромиться це визнати та готова навіть терпіти", ― рекомендує колишня міністерка охорони здоров’я України Уляна Супрун.
Куди звертатися у випадку домашнього насильства:
• 102 ― Національна поліція України
• 15-47 ― урядова гаряча лінія для постраждалих від домашнього насильства
• 116-123 або 0 800 500 335 ― "Ла Страда"
• 772 або 0 800 500 225 або 116 111 ― національна дитяча гаряча лінія
• мобільні бригади Міністерства соціальної політики в регіонах https://www.msp.gov.ua/news/18476.html під час епідемії працюють в дистанційному режимі
• денні центри UNFPA, де можна отримати допомогу під час карантину https://ukraine.unfpa.org/uk/news/help-GBV
• @police_helpbot ― чат-бот у Telegram від МВС
• 0 800 213 100 — Єдиний контакт центр системи безоплатної правової допомоги
