Уже довгий час в Україні триває реформування галузі містобудування, щоб подолати корупцію та створити прозорі умови для будівельної діяльності. Проте попри так звану «реформу» зміни торкнулись далеко не всіх областей та не всіх апаратів ДАБІ.
Більш ніж пів року минуло з моменту прийняття постанов Кабінету Міністрів України №218 та №219, які порушили принцип верховенства права й вивели будівельну галузь країни за правове поле, залишивши її в перехідному періоді очікування завершення реформи.
Без уваги залишилось те, що після аналізу, негативний висновок надав навіть Секретаріат Кабінету Міністрів України. Але рішення щодо реформування галузі було прийнято, і всі почали його виконувати. А спротив професіоналів, ринку та громадськості було розцінено, як банальне небажання змін.
У не найліпших традиціях реформування "по-українськи", перехідний період дещо затягнувся. Станом на сьогодні, жодна зі структур, передбачених реформою, не почала повноцінно виконувати свої функції (дивно, так! – без врегулювання на законодавчому рівні). Окрім однієї — функції споживання державних бюджетних коштів на зарплати, премії та матеріально-технічне забезпечення. Про це можна судити з витрат, передбачених для фінансування органів ДАБІ.
У результаті – ДАБІ в порядку ліквідації позбавляється у вибірковому порядку від кадрів і т. в.о. Ірина Король, вона ж ліквідатор, жаліється на нестачу працівників для виконання залишених собі прибуткових функцій, а два непрацюючі органи отримують заробітну плату, ще й з надбавками за інтенсивність (!) і преміювання.
Схоже на те, що про права громадян та необхідність дотримуватися термінів розгляду якось усі підзабули, адже законодавчо було зупинено перебіг строків надання адміністративних послуг, що призвело до зловживань та вибіркового розгляду поданих документів, як наслідок — розквіт корупції (відмови і нерозгляд документів примушують до діалогу).
Скориставшись ситуацією реформування та пандемії, ЦА ДАБІ, за сприяння кураторів, "по-тихому" перебрав на себе всі повноваження своїх територіальних органів (і корупційні потоки відповідно), а отже, для отримання дозволу та введення в експлуатацію об’єктів СС2 (в населених пунктах, де не створені власні органи архітектурно-будівельного контролю) необхідно звертатись із документами в ЦНАП міста Київ, де їх буде розглядати Держархбудінспекція України. І розглядає, створивши не передбачену Законом комісію з видачі дозволів та сертифікатів, яка нівелює відповідальність посадової особи. На вимогу ТСК транслюючи це дійство онлайн, але таким чином, щоб точно ніхто нічого не зрозумів.
При всіх ліквідаційних процесах в ДАБІ кадрові зміни чомусь не зачепили керівників деяких територій та ЦА. Серед них одіозний керівник Донецької області – Панасюк Павло Петрович (відомий у певних колах як Паша Хамер), який входить до орбіти людей Кудрявцева; призначена ним же очільниця Управління у Запорізькій області – Солоннікова Ірина Миколаївна. А ситуація з Кіровоградською керівницею Бем Світланою Миколаївною взагалі цікава, враховуючи, що вона (згідно з листом голови ДІМ Ю. Васильченка до КМУ) мала б очолити один з територіальних органів ДІМ. Про Київську область, якою досі опікується родич пана Кудрявцева, найрідніший кум Андрюша Григоренко – і мови немає. Що було – те й лишилось.
Ось таке реформування, не дуже схоже на перемогу над корупцією! А може, це нікому і не потрібно? Може, це просто перерозподіл сфер впливу та боротьба за ті горезвісні потоки?
