УДП – в епіцентрі міжнародного скандалу: майно пароплавства в Будапешті може отримати… Росія. Як саме цю нерухомість отримала Україна та чому може її втратити? І чи дійсно українські топменеджери підіграють російській стороні в угорських судах? Дивіться в ексклюзивному розслідуванні Кирила Вольного.
https://www.youtube.com/watch?v=gkLk69LclVI
Історія створення Дунайського пароплавства починається саме з часів Другої світової війни. У серпні 1944 року баржами та буксирами Дунаєм переправляли солдатів і техніку 3-го Українського фронту зі звільненого Ізмаїла.
Наприкінці того ж року був підписаний наказ про створення Радянського Дунайського пароплавства з місцеперебуванням у місті Ізмаїл. Саме таким чином у 1950-х роках одна з найдорожчих будівель Будапешта дісталася Радянському Союзу, а потім – Україні.
Восьмиповерхівка площею майже 4 тисячі квадратних метрів розташована в історичному центрі угорської столиці. У 2006 році будівлю вже намагалися продати за заниженою вартістю – 10 мільйонів євро.
Першими про те, що УДП занадто близьке до того, аби угорську нерухомість відібрали росіяни, заговорили працівники флоту. Мовляв, керівництво пароплавства умисно «зливає» справу в суді, що може призвести до втрати прав на нерухомість.
Саме в цей час Олексій Хомяков звільняє керівника угорської агенції та призначає на цю посаду свою людину.
Інформаційні запити «СтопКору» до УДП стосовно цієї ситуації були проігноровані. Керівництво пароплавства обмежилось лише «сухим» пресрелізом на офіційному сайті, де стверджує, що «будівля була і залишається власністю угорської агенції УДП, а відповідно і України».
Своєю чергою, місцеві ЗМІ багато писали про українську будівлю та спроби відібрати її. Згідно з чинним реєстром нерухомості, цей будинок належить зниклій державі (Радянському Союзу) та зниклому підприємству (Радянському Дунайському пароплавству), тож наразі за нерухомість судяться Росія і Україна.
