Законопроєкт 4353: що приховують законотворці? Чинна редакція оновлень передбачає, щоб міжнародними поштовими відправленнями, наприклад, посилками від родичів з-за кордону та замовленнями товарів із можливістю післяплати, займатиметься винятково «Укрпошта». А от приватним компаніям пропонують залишити лише експрес-відправлення, а їхні ММПО – перепрофільовувати на центральні сортувальні станції. Докладніше про це – у матеріалі Алли Легези.
https://www.youtube.com/watch?v=6UzuFprp62Q&t=200s
Лобісти та творці оновленого закону про поштовий зв’язок, який обговорювали з усіма українськими поштовиками не один рік, до цього жодного разу не виносили на розгляд ВР. І лише нещодавно внесли фактично всі заслухані пропозиції, проте про вписану монополію у сфері міжнародних відправлень змовчали.
«Майже усі думки учасників, які брали участь в обговоренні, були враховані, окрім міжнародних відправлень та кур’єрських послуг. Міжнародні відправлення є темою, за якою ми не знайшли консенсусу. Вважаємо, що норма, коли тільки призначений оператор поштового зв’язку може надавати послуги з обслуговування міжнародних відправлень в пункті обміну міжнародного відправлення – це штучне створення монополії», – коментує співзасновник групи компаній «Delivery» Андрій Івасів.
Понад те, за словами незалежних поштовиків, цього року проєкт закону подали у ВРУ взагалі без обговорення.
Як так вийшло? Представники «СтопКору» вирішили запитати в ініціаторів законопроєкту. Для цього і телефонували всім нардепам з транспортного комітету та їхнім помічникам, і вичікували на них під будівлею парламенту.
До слова, останнє засідання парламенту голова транспортного комітету Кісєль та відповідальний за поштовий зв’язок Зуєв прогуляли, а от їхні помічники, відмовляючи в організації інтерв’ю, посилалися на сильну зайнятість босів. На запити народні депутати поки також не відповіли.
На думку політичного експерта Юлії Пілецької, законопроєкт прямо віддзеркалює позицію Міністерства інфраструктури України про монополізацію державним оператором – «Укрпоштою» здійснення міжнародного поштового обміну. Це чітко відображено у статтях 17, 25, 29 та 31 законопроєкту.
Зокрема, статтею 17 цього документу запропоновано віднести право здійснення міжнародного поштового обміну в місцях міжнародного поштового обміну до виняткових прав призначеного оператора поштового зв’язку «Укрпошта». А виняткове право – це ніщо інше, як прихована монополія.
