Гаряча лінія, громадські приймальні, анонімні викривачі: у рамках ініціативи «Стоп політичній корупції» правозахисники й активісти осередків ГО «Стоп Корупції» зосередилися на моніторингу виборчих порушень у столиці та регіонах України під час місцевих перегонів-2020. Представники проєкту презентували повний звіт за підсумками роботи.
https://www.youtube.com/watch?v=QF3clAR4Y1o
«Місія нашої організації полягала у тому, що ми були офіційними спостерігачами ЦВК на цих виборах і працювали в проєкті «Стоп політичній корупції». У такому ж ракурсі ми діяли на парламентських і президентських виборах – фіксували порушення та виявляли їх в тих регіонах, де працюють наші осередки. Загалом все, що нам вдалося зафіксувати, викладено у цьому звіті», – наголосив координатор ГО «Стоп корупції» Роман Бочкала.
Він також додав, що в активі організації — кілька вагомих перемог: зокрема, керівник осередку в Рівненській області став головою ОТГ Гощанському районі, ще один діяч організації переміг у місті Буринь Сумської області. Загалом представники ГО «Стоп корупції» будуть представлені у 14 місцевих радах. І це – попри те, що їм довелося конкурувати з політичними проєктами, що мали багатомільйонні бюджети.
Передумови моніторингу
У рамках проєкту «Стоп політичній корупції» правозахисники ГО «Стоп Корупції» здійснювали постійний моніторинг порушень виборчого законодавства як у столиці, так і в усіх куточках України. Крім того, у межах громадського руху «За чесні вибори» моніторингові групи у складі активістів, журналіста і оператора проводили опитування мешканців, аби виявити факти, які можуть свідчити про порушення законодавства.
У кількох регіонах стопкорівці розгорнули цілодобові громадські приймальні. Окрім контролю, представники цих приймалень та учасники громадського руху «За чесні вибори» зосередилися на просвітницькій діяльності – пояснювали виборцям основні правила ведення агітації, види порушень та алгоритм їхніх дій у разі виявлення порушень законодавства тощо.
Правозахисники та громадські активісти з усіх куточків України збирали та аналізували інформацію про діяльність потенційних очільників регіонів, міст та областей. Моніторингові групи системно працювали у низці районів на Київщині (Бориспільський, Бородянський, Вишгородський, Обухівський, Києво-Святошинський, Яготинський), а також на Дніпропетровщині, Чернігівщині, Львівщині та Харківщині.
Для моніторингу заздалегідь обрали найбільш традиційні види порушень, такі як підкуп виборців, порушення порядку ведення та обмежень щодо ведення передвиборчої агітації, розміщення агітматеріалів, порушення порядку ведення та надання неправдивих відомостей до органу ведення реєстру виборців, порушення порядку фінансування партій, фальсифікація виборчих документів тощо.
Ставлення громадян до моніторингу на старті та фініші виборчої кампанії:
• На початку кампанії в регіонах виборці погано розрізняли незаконну приховану агітацію, зокрема, надання або обіцянки надання послуг – наприклад, не вважали проведення свят різновидом прихованого підкупу.
• У перші дні роботи моніторингових груп мешканці невеликих населених пунктів ставилися до активістів вороже, із недовірою, відмовлялися повідомляти інформацію стосовно порушень.
• Після 2-3 тижнів активної моніторингової роботи люди стали частіше звертатись до правозахисників та повідомляти про порушення закону, а також корупційні схеми чиновників.
• В останні тижні напередодні виборів мешканці населених пунктів активно телефонували на гарячу телефонну лінію та повідомляли про факти порушень.
Залучення анонімних викривачів:
Чимало фактів порушення норм агітації напередодні виборів активісти «СтопКору» зафіксували завдяки мережі викривачів, яка була сформована напередодні та під час проведення передвиборчого моніторингу.
До цієї мережі на умовах анонімності міг долучитися будь-хто, кому відомі факти порушення правил агітації, підкуп, здирництво або зловживання владою. При цьому, викривачі допомагали виявляти корупціонерів цілком конфіденційно. У мережі таким особам гарантували анонімність і нерозголошення їхніх персональних.
Нагадуємо, права викривача захищені Конституцією України та законом «Про запобігання корупції». Щоб долучитись до мережі викривачів, достатньо було просто звернутися до команди «СтопКору» і повідомити про факт зловживання. При цьому надана викривачем інформація мала бути достовірною та, за можливості, підтверджена документально.
Після цього до роботи долучалися юридичний та аналітичний відділи «СторКору», які перевіряли достовірність отриманої інформації та допомагали прийняти рішення: яким саме чином необхідно реагувати. Це міг бути формат журналістського розслідування, направлення запитів, звернень, скарг, а бо ж проведення акцій прямої дії.
Головні висновки за результатами спостереження:
1. Місцеві вибори-2020 відбулися в умовах високої конкуренції: переважна більшість громадян змогли реалізувати свої виборчі права, маючи перед собою широкий спектр партій та кандидатів та більш-менш достатній обсяг інформації про них для того, щоб вибір був усвідомленим. При цьому явка виборців була рекордно низькою, порівняно з попередніми місцевими виборами.
2. Уперше в Україні вибори відбувалися в умовах пандемії COVID-19. Це накладало цілу низку ускладнень організації виборчого процесу – від забезпечення роботи виборчих комісій до організації процесу голосування. Зокрема, як повідомила політолог та доцент кафедри політології НаУКМА Людмила Зубрицька, близько 80% студентів Києво-Могилянської академії не змогли проголосувати на місцевих виборах-2020 через карантинні обмеження.
3. Також на перебіг кампанії впливало те, що законодавчо неврегульованим залишався новий адміністративно-територіальний устрій, оскільки реформу децентралізації, на базі якої і мали бути проведені місцеві вибори так і не було завершено. Парламент не зміг прийняти зміни до Конституції в частині адміністративно-територіальної реформи. Таким чином, виборці, наприклад, були змушені голосувати за кандидатів свого району і району, з яким планується територіальне об’єднання, фактично нічого не знаючи про них.
4. Досі центральна влада ще ніколи не брала такої активної участі у місцевих виборах. Зокрема, в особі Президента України Володимира Зеленського. Він неприховано агітував за кандидатів від партії «Слуга народу», які, своєю чергою, використовували символіку і не особливо змінені гасла президентської та парламентської кампаній. Гарант навість не намагався продемонструвати рівновіддаленість від тих чи інших політичних сил та прагнення розмежовувати державні та партійні інтереси.
5. Уперше місцеві вибори відбувалися паралельно з нібито неофіційним опитуванням, але оголошеним саме як ініціатива Президента України і яке виглядало як маніпулятивна спроба вплинути на громадську думку в день голосування на користь партії «Слуга народу».
6. Поряд із тим, слід відзначити системну й організовану роботу Національної поліції. Саме завдяки професійним діям її співробітників вдалося організувати оперативне інформування громадян про порушення, а також відповідне реагування на них, що стало запорукою упередження багатьох можливих злочинів і правопорушень.
7. ЦВК і її члени продемонстрували активну позицію у захисті виборчих прав громадян. Під час місцевих виборів-2020 ЦВК активно комунікувала зі ЗМІ та громадськістю, займалася просвітою виборців, зокрема щодо складних і вперше застосованих механізмів голосування за відкритими списками, адже останнє вимагало нової виборчої грамотності як від громадян, так і від членів виборчих комісій.
8. Той факт, що під час місцевих виборів було формалізовано процедури гендерної та інклюзивної рівності, завдяки яким було запроваджено обов’язкові механізми забезпечення рівної участі чоловіків і жінок, а також осіб з особливими потребами у виборах – можна розцінювати як свідчення розвитку в Україні демократичних прав і свобод.
9. Можна також вітати той факт, що під час місцевих виборів було зміцнено гарантії реалізації виборчих прав внутрішньо переміщених осіб і внутрішніх трудових мігрантів. Водночас не може не тривожити те, що були ознаки прямого порушення конституційних прав близько півмільйона громадян у 18-ти громадах Донецької та Луганської областей, де було вирішено вибори не проводити.
10. Основні порушення стосувалися процедури організації виборів: надання неправдивих відомостей до органу ведення Державного реєстру виборців; фальсифікація виборчих документів і підсумків голосування; проблематична діяльноіть окремих ТВК; зловживання владою та адмінресурсом місцевих посадовців та їхнє втручання в роботу виборчих комісій; напади на учасників виборчого процесу; підкуп виборців; зміна виборчої адреси; псування агітаційної продукції та незаконна агітація; робота судів різних інстанцій; хуліганство та чорний піар.
Фінансування виборів і «політичні франшизи»
За приблизними підрахунками експертів, щомісяця партії-учасники перегонів витрачали не менше 4,5 мільйонів доларів щомісяця. Насправді – значно більше, оскільки майже всі виборчі бюджети були тіньовими.
До того ж, як зазначають експерти, є ціла низка тіньових витрат, про які ніхто не згадує:
• Утримання партійних штабів
• Доплата членам виборчих комісій
• Платня агітаторів і мітингарів
• Платня спостерігачам від партій в день голосування.
Відтак, фінансування виборчих кампаній залишається однією з найболючіших і найбільш тіньових проблем українських політичних реалій.
Крім того, через скасування «мажоритарки» прорахувати майбутніх переможців виборів стало значно легше, тож придбання місць у списках перетворилося на прибуткову бізнес-модель. Про це 18 листопада під час круглого столу «Місцеві вибори-2020. Тенденції та уроки» в медіацентрі «СтопКор» заявив директор аналітичного центру «Призма» Віктор Медвідь.
Типові порушення в день голосування
У день місцевих виборів-2020 майже по усій Україні працювали офіційні спостерігачі «Стоп корупції». Вони фіксували порушення виборчого законодавства, повідомляли у ЗМІ та звертались до правоохоронних органів. Журналісти однойменного проєкту журналістських розслідувань також спостерігали за процесом та інформували виборців про найбільш кричущі випадки під час волевиявлення громадян.
Найчастіше повторювалися традиційні для Україні ситуації, коли виборці з тих чи інших причин голосували за межами кабінок. Ще одне часто повторюване порушення – виборець отримує бюлетень для голосування незаконно (наприклад, без паспорта, а бо за родича чи знайомого), а члени дільничної виборчої комісії так само незаконно йому його видають. Однак, порівняно із виборами 2015 року, таких порушень було відчутно менше. А також на деяких дільницях спостерігачі зафіксували, як виборці фотографують бюлетені.
Ще одне характерне порушення, яких цього року виявили менше – незаконне вкидання кількох чи великої кількості бюлетенів – напевне тому, що партійна модель з відкритими списками сприяла взаємному контролю.
А от таких порушень, як незаконна агітація в день тиші 2020-го року було значно більше, ніж під час попередніх місцевих виборів. Вулиці багатьох міст і селищ були прикрашені білбордами, банерами, листівками також у день голосування. Характерний приклад – у суботу 24 жовтня із Жовтих Вод інформували, що по місту залишилися білборди чинного мера – причому з обох сторін рекламної конструкції.
Не бракувало криміналу і правопорушень. У день виборів 25 жовтня 2020 року до правоохоронців надійшло трохи більше 5000 повідомлень про правопорушення, і було складено 324 адмінпротоколи та відкрито 159 кримінальних проваджень.
День голосування вразив масовим підкупом виборців, порушенням таємниці голосування, порушенням порядку ведення реєстрів виборців або виборчих комісій або списків виборців, незаконним знищенням виборчої документації, незаконною агітацією та мінуванням виборчих дільниць.
Виявляли правоохоронці й так звані «каруселі». Суть незаконної технології полягає у тому, що виборець виносить із приміщення виборчої дільниці свій незаповнений бюлетень і віддає його старшому виконавцеві шахрайської групи. Після цього на бюлетені ставлять позначку за потрібного кандидата та передають його наступному учаснику «каруселі». Цей учасник, прийшовши на дільницю, ховає виданий йому чистий бюлетень, а до урни кидає папірець із попередньо поставленою позначкою. Далі така схема може «прокручуватися» кілька разів.
Також лунали погрози кандидатам і членам їх сім’ї. Надходили дзвінки про мінування виборчих дільниць. Псували бюлетні для голосування, намагалися видати їх без паспорта, видавали підробні. В документах для голосування плуталися як пересічні громадяни, так і члени виборчих комісій.
У селі Соснівка Конотопського району Сумської області спостерігачі та правоохоронці виявили навіть незаконну виборчу дільницю.
Доволі масовим порушенням була зміна виборчої адреси. Такі схеми діяли на території всієї України. На одній адресі реєстрували до 200 виборців. Таких затримували частенько на дільницях та одразу викликали поліцію для порушення кримінального провадження за Статтею 158 Кримінального кодексу України ( надання неправдивих відомостей до органу ведення Державного реєстру виборців або фальсифікація виборчих документів, документів референдуму, підсумків голосування або відомостей Державного реєстру виборців). Безпосередньо за цими фактами розслідуються більше 10 кримінальних проваджень: по два у Одеській області, Запорізькій, Луганській, Київській та Чернігівській областях.
У день виборів у Гатному на дільниці зафіксували гастролерів – групу молодиків, яких організовано підвозять для голосування. Про це стало відомо активістам руху «За чесні вибори», які моніторили чесність і законність виборчого процесу у Київській області. За словами членів ДВК, хлопців підвозять маршрутками, вони не знають виборчий округ і постійно комусь телефонують, щоб отримати вказівки.
У Прилуках чоловік збирався повести фейковий екзитпол за 600 грн. На дільниці затримали самозванця, який збирався провести «соцопитування». У Прилуках на виборчу дільницю 740974 зайшов чоловік нібито для проведення соцопитування і представився працівником компанії «Стратегія РОСТ». Молодик виявився провокатором, який знайшов підробіток в інстаграмі. Про це стало відомо активістам руху «За чесні вибори».
У день виборів в селі Новогнідне Дніпропетровської області на дільниці номер 511 знімальна група «СтопКору» виявила два бюлетені з підробними печатками, які ймовірно, хотіли кинути у скриньку для голосування.
Про всі факти виявлених порушень правозахисники повідомляли у ЗМІ та правоохоронцям.
Діяльність ТВК. Атака «клонів»
Під час кампанії 2020-го року на рівні ТВК та ДВК проявилися традиційні проблеми адміністрування виборів. Відомо, що офіційні зарплати там малі. Тож, як і під час попередніх кампаній, чимало членів ТВК та ДВК були політично і фінансово залежними від учасників виборчих перегонів.
Також комісії переживали проблеми нестабільного складу, браку кворуму і т.д. Нова особливість, як відрізняла вибори 2020 від попередніх, полягала в тому, що переважну більшість складу ТВК та ДВК було сформовано за рахунок парламентських партій, таких як «Слуга народу», «Опозиційна платформа – За життя», «Батьківщина», «Європейська Солідарність», «Голос», а також інших парламентських партій і груп. Звісно, це створювало перевагу саме для парламентських партій.
А ще, слід відзначити, вкрай мало часу було для того, щоб влаштувати повноцінні тренінги. Відтак, саме з цих причин ТВК стали ініціаторами цілої низки скандалів, пов’язаних із реєстрацією партій і кандидатів, а також із появою численних «клонів».
Так, 28-го вересня осередки «СтопКору» повідомляли, що Смілянська ТВК відмовила в реєстрації міського голови і кандидатів в депутати, посилаючись на те, що в квитанції про сплату застави вони не могли розшифрувати назву організації, що здійснила платіж. Але під назвою організації зазначено код ЄДРПОУ організації, про що представник партії повідомив голові ТВК, на що вона відповіла, що не бухгалтер і не розуміє, що то за код того. Формулювання на засіданні ТВК про відмову звучало так: платіж здійснила політична партія «Вільних Демократів», а в кодексі написано, що платити повинна організація політичної партії.
Ще одне промовисте рішення ТВК зафіксували в Умані, де у вихідний день (суботу) близько 12-ї години ночі чільного міського голову Олександра Цебрія рішенням територіальної виборчої комісія зняли з реєстрації та позбавили його можливості балотуватися. Водночас члени Уманської міської територіальної комісії зареєстрували двох кандидатів-клонів, які мають те саме ім’я та прізвище, що й чинний міський голова.
Щоправда, були приклади, так би мовити, зворотного процесу. 1-го жовтня на Кіровоградщині кандидат-двійник чинного міського голови Новомиргорода Ігоря Забажана, передумав і зняв свою кандидатуру після спілкування з поліцією.
Також 1-го жовтня ТВК у Кременчуці відмовилася реєструвати список «Європейської Солідарності». Зрештою, після звернення Європейської Солідарності до ЦВК з вимогою розформувати комісію, а також до поліції, Кременчуцька ТВК нарешті зареєструвала список політсили до Кременчуцької міської ради.
Наступного дня, 2-го жовтня у місті Жовті Води ТВК 10 голосами проти відмовила в реєстрації кандидатів від місцевих організацій політичних партій «Європейська солідарність» та «Наш край» внаслідок погроз і тиску на членів комісії представників провладної «Слуги народу». Про те, що політична атмосфера в місті нагадує ті ж «буремні 90-ті», свідчило те, що з остраху за своє здоров’я і життя, представник місцевого осередку ГО «Стоп Корупції» повідомив нам цю інформацію у форматі таємного викривача.
Того ж таки 2-го жовтня осередки інформували про ситуацію на Чернігівщині, де в розпалі були довибори нардепа по 208-му округу. Там зусиллями особливо «принципових» (у лапках) членів ТВК, а також інших зацікавлених осіб, зняли з реєстрації та «клонували» конкурентів Олега Ляшка. Останній заявляв про адмінресурс та спроби підкупу його виборців, однак продовжував використовувати тактику зняття конкурентів з реєстрації через підконтрольних членів виборчих комісій та «клонування» кандидатів. Однак, вочевидь, цього творцям «клону» виявилось замало, і після цього ЦВК зареєструвала ще й другого безробітного «двійника» провладного кандидата – Ігоря Віталійовича Гунька – самовисуванця, жителя Чернігова.
5-го жовтня представник Херсонського осередку повідомив, що в Херсонському адмінсуді о 10 годині відбулося судове засідання за позовом кандидата в депутати Генічеського міської ради Юрія Юріна до Генічеської ТВК про визнання незаконною постанови про реєстрацію кандидатами в депутати «Слуг народу».
До суду приїхав голова ТВК, представник «СН» і адвокат, котрий представився захисником відповідача, який надає безкоштовну правову допомогу. Адвокатом виявився Черкашин Юрій Олексійович старший радник юстиції, який до минулого року обіймав посаду заступника прокурора Дніпропетровщини.
19-го жовтня стало відомо, що на Тернопіллі великі партії почали спільну війну проти «Довіри» Там Бучацька ТВК відмовила у реєстрації кандидатам від цієї партії. Тоді адвокат обласної організації партії «Довіра» Казимир Попіль зазначив, що представники комісії просто виконували волю «великих2 партій, не знаючи законів, які регламентують виборчий процес.
21-го жовтня представники осередків СтопКору проінформували, що голова Славського ОТГ та голова Славського ТВК ігнорують повідомлення активістів про проведення дебатів. Громада та кандидат їх вимагають а у відповідь згадані особи кажуть, що вони дуже зайняті і не мають часу, а також грошей на оренду приміщення.
У Херсоні скандал розгорівся довкола виборів до облради та нового політичного проєкту Володимира Сальда: за попередніми даними, що надійшли одразу після виборів, цьому блокові не вистачило 800 голосів для потрапляння до ради. Після цього двоє учасників виборчого процесу подали заяву у суд про те, що за двома дільницям вибори були сфальсифіковані. Двічі адмінсуд Херсона та апеляційний суд розглядали протоколи і двічі скасовували їх і, коли був скасований протокол обласної територіальної комісії, тервиборчком відмовився виконувати рішення суду. Після звернення до ЦВК, остання розпустила цю територіальну виброрчу комісію та призначила нову.
ЗМІ та агітація
Цьогорічна виборча кампанія у дзеркалі ЗМІ суттєво відрізнялася від попередніх. По-перше, ще ніколи кандидати від влади не демонстрували такого строкатого політичного спектру: від явно проросійських поглядів до жорстко проєвропейських чи національно-патріотичних.
По-друге, партія влади і її кандидати не контролювали більш-менш потужних медіа, а тому мусили прилаштовуватися до їхньої редакційної політики. Ближче до виборів обсяги новин про них почали зростати. Але не настільки, щоб забезпечити громадян інформацією, достатньо для усвідомленого вибору. Найбільші медіагрупи представляли своїх фаворитів та ігнорували їхніх опонентів. Інші – розкладали «яйця» у різні корзини.
Традиційно, як і під час попередньої виборчої кампанії, у ЗМІ було багато «джинси». Навіть там, де медіа намагалися маркувати політичну рекламу, дуже часто вини робили це неправильно та з порушеннями.
Поряд з тим під час виборів були зафіксовані випадки використання «мови ворожнечі», а також штампів і фейків російської пропаганди на кшталт Україна – «нацистська держава», «failed state» (недокраїна), перебуває під «зовнішнім керуванням», «медична реформа провалилася» тощо. Окремим інформаційним приводом став візит Віктора Медведчука в Росію.
Чимало зусиль проросійські медіа докладали для просування тези «влада переслідує опозицію» та делегітимізації майбутніх результатів виборів. У регіональних медіа проросійські наративи траплялися здебільшого в матеріалах, які були прихованою агітацією за «Опозиційну платформу — За життя», та в публікаціях окремих медіа — осередків пропаганди («Таймер» в Одесі, Kherson.life в Херсоні, «Новостное агентство Харьков» тощо). Інтенсивність поширення пропагандистських матеріалів зростає під час агітаційних поїздок лідерів проросійських партій до окремих регіонів».
Ще одна особливість цьогорічної виборчої кампанії – небажання представників парламентських партій і, особливо, місцевого істеблішменту багаторічних каденцій, зголошуватися на публічні дебати. Зокрема йдеться про відмову Славської ТВК проводити дебати між кандидатами на голову ОТГ. Відтак, як повідомили наші активісти, місцева громада за ініціативи Львівського осередку «СтопКору» провела їх сама.
Що стосується порушення агітації та приписування собі чужих заслуг – таке теж траплялося доволі часто. 30-го вересня представники осередку з міста Марганець, що на Дніпропетровщині повідомили про листівки без вихідних даних, на яких під виглядом звіту про роботу очільниці міста Олени Жадько громадян інформують про матеріальну допомогу на встановлення індивідуального опалення, капітальні ремонти доріг міста, спорудження нових соціально-культурних об’єктів, облаштування багатоквартирних будинців та прилеглих територій. Так само без вихідних даних містом розміщено агітаційні білборди Олени Жадько.
Ще однією тенденцією з самого початку кампанії стало використання агітаційних матеріалів, зокрема білбордів та листівок, без відповідної інформації щодо вихідних даних.
Зокрема, як повідомляли 7-го жовтня наші осередки, такі дані відсутні на агітаційній продукції команди «Слуг народу» у Краматорському районі Донецької області – Едуарда Стукала (кандидат на посаду міського голови Святогірської міської ОТГ, Дмитра Климовича (заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради і кандидат по Святогірському округу №3), Олександра Мельника (Директор ПСП «Дружба» і і кандидат по Святогірському округу №5), Григорія Поуха (Директор Святогірської санаторної школи-інтернат І-ІІ ступенів №12 Донецької обласної ради і і кандидат по Святогірському округу №2), Зої Братерської (Директор КУ «Маяковський заклад дошкільної освіти (яслі-садок) «Веселка» Маяковської сільради Слов’янського району Донецької області і кандидат по Святогірському округу №7), Тетяни Кисіль (Секретар Хрестищенської сільради і кандидат по Святогірському округу №6).
В інших випадках на агітаційній продукції вказано, що вона виготовлена на власному обладнанні кандидата, хоч неозброєним оком видно, що на побутовому, навіть кольоровому, принтері, такі листівки надрукувати неможливо.
Більше того, як інформують осередки, до 80% усієї агітаційної продукції виготовляється навіть без відкриття відповідних рахунків.
Ще одна проблема, з якою зіткнулися самовисуванці і представники непарламентських партій – місцеві висуванці політсил, представлених у парламенті, активно використовують платну рекламу у соціальних мережах, зокрема у ФБ. А от представники непарламентських партій рекламу у ФБ оплатити не можуть.
Особливо варто відзначити роль Інтернету та соціальних мереж під час кампанії-2020. Частка інформації, яку громадяни отримують з Інтернету та соціальних мереж, поки що не перевищила частку телебачення. Однак, хоч вона постійно зростає, треба розуміти: для того, щоб отримати більш-менш достатньо різнопланової інформації, необхідної для прийняття свідомого рішення, пересічний виборець повинен переглянути не менше 5 сайтів. До того ж там більшість матеріалів новинного характеру. Аналітика практично відсутня і носить або маніпулятивний, або «джинсовий» характер.
Окрема тема – агітація за допомогою партійних наметів. 15-го жовтня у Львові активіст Віктор Палас провів перевірку агітаційних наметів у трьох районах міста: Личаківському, Галицькому та Сихівському. Порушення однотипні – відсутність повідомлень , порушення благоустрою (зовнішня реклама без дозвільних документів). Порушники – «Європейська Солідарність», «Свобода», «Самопоміч», «Слуга народу», «Удар». Про всі порушення активіст повідомив поліцію.
14-го жовтня на Чернігівщині поліція розпочала кримінальне провадження за фактом стрілянини поблизу агітаційного намету. Тоді до поліції надійшла інформація про те, що у центрі Бобровиці невідомі особи пошкодили агітаційний намет політичної партії, чиї переконання вони не підтримують. Згодом конфлікт переріс у бійку із застосуванням зброї травматичної дії.
У середині жовтня місцевий адвокат і кандидат до Київради Віктор Смалій вдався до нетрадиційної реклами на грані фолу: У відеоролиці молодий чоловік фриканської зовнішності кілька разів повторює заримоване гасло: «Нам не треба (далі ненормативне слово з трьох літер) голосуй за Смалія».
Маніпулятивна соціологія
Ще одна особливість виборчої кампанії 2020 – Інтернет-ЗМІ (які стали особливо активні), на відміну від традиційних медіа, дуже не коректно інформували про результати соцопитувань, зокрема не вказують замовників таких досліджень та припускаються інших порушень. Нагадаємо, професійні стандарти журналістики вимагають дотримуватися таких правил оприлюднення результатів соціологічних досліджень.
Першим і основним правилом є переконаність редакції у авторитетності соціологічної служби, яка проводила дослідження. Для цього редакція має власноруч дослідити, принаймні, такі ключові моменти:
• хто є власником цієї соціологічної служби,
• чи є соціологічна служба членом професійних асоціацій соціологів, зокрема САУ та ЕСОМАР,
• чи дотримуєься вона у своїй роботі наукових методик,
• ця служба проводить бізнесові дослідження, чи лише електоральні,
• чи не була служба причетною до маніпуляцій та фальсифікацій.
Поширюючи результати соціологічних досліджень, ЗМІ, задля дотримання стандарту достовірності, повинні обов'язково інформувати про:
• точну назву соціологічної служби, яка проводила дослідження,
• замовника дослідження (якщо такий є),
• термін, "географію" і спосіб проведення дослідження,
• кількість опитаних і посилання на репрезентативність (кого ці опитані представляють),
• точне формулювання запитань, на які давали відповідь респонденти,
• усі вагомі варіанти відповідей,
• інформацію про статистичну похибку. Особливо це важливо, коли показники можуть суттєво змінитися при застосуванні похибки. Крім того, від розміру статистичної похибки залежить, наскільки можна округляти цифри
• інформацію про широкий контекст, який міг би вплинути на громадську думку чи позицію окремих груп.
Крім того, поширюючи результати соціологічних досліджень, слід завжди наголошувати на тому, що вони є лише ймовірним прогнозом, і не завжди в повній мірі відповідають настроям у суспільстві.
Таким чином, осередки констатували, що онлайн-ЗМІ некоректно або неповно висвітлювали результати соціологічних досліджень, і допускають порушення, навіть більше, ніж під час попередніх виборчих кампаній.
Зокрема, в Олевську в тамтешній ОТГ заступник її голови Олександр Ніколайчук самотужки провів соціологічне опитування і вирішив що його шеф міський голова Олевської ОТГ Омельчук є лідером рейтингу.
Утім, до маніпуляцій громадською думкою вдавалися не лише на місцях, але й на Банковій. Використанням адмінресурсу назвала опитування Президента відома політтехнолог Катерина Одарченко.
Напади на активістів і журналістів. Кримінал
В ході перегонів поліція втомилась складати адміністративні протоколи за розповсюдження недостовірної інформації про кандидатів з чорним піаром та псуванням агітаційної продукції. А за підпали, нищення і руйнування агітаційних палаток взагалі порушили десятки кримінальних провадженеь за Статтею 296 ККУ – Хуліганство.
Страждали в цій виборчій кампанії і агітатори, журналісти, спостерігачі та члени ДВК і ТВК. Їх били, їм погрожували та перешкоджали їх законній діяльності.
1-го жовтня відбувся напад на нашого активіста з Олевського осередку ГО «Стоп корупції» Олександра Ігнатьєва. Представник екснардепа Пашинського та член виконкому Андрій Іванов – фігурант кримінальних справ, викривачем якого є Олександр Ігнатьєв, завдав йому потужного удару чимось важким. Потерпілий отримав струс мозку і перелом носа у двох місцях. Нападник, втікаючи зі зброєю, погрожував убивством.
6-го жовтня осередки повідомили, що депутат, який майже два роки тому збив на смерть жінку на Житомирщині, балотується в облраду від Батьківщини.
Депутату Житомирської обласної ради Дмитру Кропачову (фракція ВО «Батьківщина») і досі не пред’явлене звинувачення у справі про смертельне ДТП в селі Тетерівка Житомирського району, яке відбулось 24 листопада 2018 року, оскільки він відмовився проходити тест на алкоголь й наразі проходить у справі в якості свідка. Однак, на цьому цинізм справи не закінчується, адже в жовтні 2020 року користувачів мережі обурив той факт, що Дмитро Кропачов вже через два роки після вбивства, знову балотувався до Житомирської обласної ради по Пулинському району Житомирської області.
7-го жовтня зі Срібнянської ТВК, що у Прилуцькому районі на Чернігівщині, надійшла постанова про скасування реєстрації кандидата в депутати Срібнянської селищної ради Прилуцького району Сергія Головні. Ця постанова була ухвалена як результат скарги ГО «Стоп Корупції», адже депутатом не може бути обраний громадянин, який має непогашену судимість. Напередодні у соціальних мережах прокотилася хвиля обурення тим, що прилуцький криміналітет намагається пролізти до місцевих органів влади.
8-го жовтня про те, як Голова РДА із Харківщини погрожував журналістам «відбити печінку», а також як після погроз журналістам проти чиновника в поліції відкрили кримінальне провадження, – розповідав журналіст інформаційного агентства «Стоп Корупції TV» Володимир Циганов.
15-го жовтня стався ще один характерний інцидент на ґрунті зловживання владою місцевих та столичних посадовців з метою створення переваг та преференцій тим чи іншим кандидатам.
У селі Грушовато-Криничне, що на Дніпропетровщині, на журналістів ГО «Стоп корупції», які знімали сюжет про будинок голови обласної ради, який він утримує із приватним підприємцем на прізвище Рой, скоїли напад. У журналістів відібрали камеру, мікрофон, мобільні телефони, особисті речі.
20-го жовтня новелою виборчих перегонів стало використання воєнізованих угрупувань – таких собі українських «вагнерівців» у Славутичі. На виїзді зі Славутича знімальну групу заблокували. Невідомий у балаклаві з ножем порізав колеса авта. Інші його поплічники погрожували насиллям.
За попередньою інформацію, напад організувала інша кандидатка на посаду голови міської ради – Тетяна Кебкало-Єрохіна. Є свідчення, що раніше вона вже погрожувала конкурентам.
Тривожні повідомлення надходили також з Ізюма, що на Харківщині. Там 22-го жовтня на активіста СтопКору та кандидата на посаду Ізюмського міського голови Юрія Козлова було скоєно напад. Сам Козлов назвав це запланованою провокацією політсили «Нові обличчя» проти політичних опонентів з метою перешкодити проводити передвиборну агітацію.
За інформацією керівниці юридичного департаменту ГО «Стоп корупції» Роксолани Арійончик, з 6 вересня до 25 жовтня на гарячу лінію надійшло 456 дзвінків про порушення, які були виявлені у регіонах. Це порушення як виборчого процесу, так і порушення виборчого законодавства. За результатами таких дій юридичним відділом було направлено 46 повідомлень про вчинення кримінальних правопорушень до органів поліції. 32 з них внесли до ЄРДР.
Працівниками Національної поліції України за весь період виборчого процесу було прийнято 14724 заяви і повідомлень про порушення виборчого процесу та виборчого законодавства. За результатами таких було зареєстровано та внесено до єдиного державного реєстру досудових розслідувань 875 кримінальних проваджень і складено 2181 протоколів про адміністративні правопорушення. Так, з 875 кримінальних проваджень 510 – пов’язані з порушенням виборчого права, і 365 – не пов’язані з порушенням виборчого законодавства.
Адмінресурс. Підкуп виборців. Виборчий «туризм»
Адмінресурс був успадкований від попередніх виборчих кампаній, однак під час місцевих виборів 2015 року його було набагато менше. Цього разу мого масовість була пов’язана з тим, що одночасно поєдналися такі фактори, як участь у місцевих виборах великих парламентських партій і їхніх представників, так і одночасне балотування нинішніх очільників і депутатів органів місцевого самоврядування та місцевих органів виконавчої влади.
Мотивом виступало те, що бюджети новостворених територіальних громад унаслідок адміністративної реформи (хай навіть не завершеної) зросли в рази. Особливою гострою була боротьба за посади міських, сільських та селищних голів.
За таких умов ще один комплекс порушень, успадкований від попередніх виборчих кампаній, зокрема 2010 року, став особливо актуальним. Йдеться про підкуп виборців – як прямий, так і опосередкований. Він залишався одним із головних трендів виборчої кампанії до місцевих органів влади 2020 року. Громадянам роздавали продуктові набори; в умовах коронавірусного карантину влаштовували масові розважальні заходи; владоможці зараховували у свій актив будівництво та ремонт доріг державним коштом.
Слід відзначити активну роль Національної поліції. І хоч це, здебільшого, мало реактивний характер і правоохоронці вкрай рідко діяли на випередження, все ж їхні дії вплинули на загальні масштаби підкупу виборців в сенсі їх мінімізації.
Активісти «СтопКору» спостерігали масову купівлю голосів виборців – один голос по Україні коштував від 100 до 1200 гривень в залежності від регіону. За волевиявлення роздавали легендарну гречку, різноманітні продуктові набори, футболки, чашки та браслети. За результатами таких дій було порушено сотні кримінальних проваджень за Статтею 160 ККУ – Підкуп виборців.
Особливо цинічними були приклади, коли кандидати навіть не приховували підкупу, а навпаки, робили його головним «козирем» своєї агітації та виборчої кампанії.
Так, як повідомили наші активісти на початку жовтня, в агітаційному ролику кандидата у мери Святогірська (Донеччина) від Опозиційної платформи «За життя» Володимира Бандури його не тільки представляли як нового мера; члена єдиної платформи «За життя» і єдиного кандидата, спроможного забезпечити «мир, роботу, достаток кожній родині». Персонажі ролика по черзі прямо на камеру розповідали про подаровані кандидатом персональні комп’ютери разом із принтерами; продуктові набори та ліки; матеріальну допомогу на ремонт будинку; на проведення футбольного турніру; підтримку ветеранів та дітей війни.
13-го жовтня Львівський осередок інформував, що кандидат до Львівської обласної ради від ВО «Свобода» Йосиф Ситник публічно звинуватив чинного голову Львівської обласної ради Олександра Ганущина у підкупі виборців. У суботу він заявив, що Ганущин роздає гроші на ремонти капличок та інші потреби у селах Бродівського району, агітуючи таким чином голосувати за нього на виборах.
Новацією виборів-2020 стало активне використання сучасних технологій для організації підкупу виборців. У Дніпрі один із кандидатів організував цілу піраміду купівлі голосів за допомогою популярного месенджера, де створили групу з 15 тисяч учасників.
Завдяки цій схемі, до другого туру перегонів потрапив кандидат у мери Дніпра Загід Краснов.
Ще одним із трендів кампанії став успадкований з часів Януковича виборчий туризм, тобто масова зміна реєстрації.
15-го жовтня із осередку на Київщині повідомили: в Богуславській ОТГ у с. Киданівка колишній сільський голова, а нині в.о. старости Борис Зорич, проти якого нині розглядається кримінальне провадження в суді, вдався до технології збільшити кількість голосів, які будуть віддані за нього. Така технологія відома ще з часів Віктора Януковича.
Також активісти повідомляли про скуповування голосів на поточних місцевих виборах через «Телеграм». Покупці пропонували змінити місце голосування та організувати «трансфер» до потрібної виборчої дільниці.
22-го жовтня біля Київської міської ради зібралась масштабна акція протесту. До участі приєднались не лише кияни та активісти, але й соціологи, політики та науковці. Люди виступали проти підкупу виборців, у рамках заходу, окрім акції та перформансу під назвою «Поховання Виборчого кодексу», відбувся живий брифінг громадського руху «Стоп політичній корупції» у форматі «Open Air».
Із Херсона громадські викривачі повідомляли: команда Блока Володимира Сальдо (колишнього мера Херсона, який знову балотується) активно готувала «каруселі» (це коли один виборець виносить бюлетені, а інший вкидає їх вже заповнені за потрібного кандидата.
У цьому ж місті «каруселі» готували не тільки за кандидата у мери, а й за місцевих депутатів. Це такі кандидати від Блоку Сальда як: Семенчев Ігор Ігоревич – Голова Антонівської сільради, Семенчев Ігор Григорович (батько) – директор комунального підприємства «Гарантія», Бальбот Дмитро Олександрович – директор «Комунального ринку», Ценкер Ірина Іванівна – депутат міськради, багаторічний переможець тендерів з харчування школярів (за попередню каденцію «засвоїла» 140 млн грн).
В Яготині на Київщині кандидат від «Нашого краю» роздавав продпайки. Депутат Яготинської районної ради та кандидат від партії «Наш край» був помічений за прихованим підкупом виборців. Усі факти і фото Бугай розмістив на своїй же сторінці у соцмережі. Про це стало відомо представникам проєкту «Стоп політичній корупції», які передали усі докази керівнику Департаменту захисту інтересів суспільства і держави Національної поліції України Євгену Макарову.
Ще одна кандидатка на посаду голови Яготинської ОТГ – міська голова Яготина Наталія Дзюба обіцяла платити за голос 500 гривень або 1000 – якщо для молодих сімей. Про це активістам руху «За чесні вибори» розповіли місцеві жителі.
В Обухові кандидат відкривав рахунки для виборців у банку і закидав по 1300 гривень. Обухівські кандидати пропонували жителям округу передати паспорт для відкриття рахунку у банку, на який потім «закидають» по 1300 гривень. Про таку схему активістам руху «За чесні вибори» розповіли жителі Обухова.
Кандидат на посаду голови Гатненської ОТГ Богдан Мацібора влаштував для виборців свято з музикою та фуршетом. Частував гречкою і пиріжками. Дітей пригощав солодкою ватою. Гостям свята роздавали подарункові пакети. У пакунку — чашка та маска з прізвищем кандидата. Свідками гулянь і фактичного підкупу виборців стали активісти руху «За чесні вибори». Вони зафіксували на камеру усі порушення з боку кандидата від «Слуги народу».
В с. Нові Петрівці на Київщині активісти за допомогою місцевих мешканців виявили факт рознесення запрошень для голосування за неіснуючими адресами. Подібна ситуація зафіксована й у Києво-Святошинському районі. Там місцеві поскаржились на те, що в їхніх квартирах без їхнього відома зареєстрували по 5-10 виборців. Після виклику поліції затримали близько 300 «передвиборчих переселенців».
Рекомендації ГО «Стоп Корупції» за результатами спостереження за місцевими виборами 2020:
Верховній Раді України:
• Завершити реформу територіально-адміністративного устрою
• Ухвалити новий закон про фінансування виборів та політичних партій
• Забезпечити законодавчі підстави участі у виборах усіх українських громадян на підконтрольних Україні територіях і унеможливити їх там, де вплив української влади відсутній або мінімальний
Президенту України:
Ініціювати створення дієвого механізму дистанціювання від участі у виборчій агітації та забезпечення рівновіддаленості від усіх учасників виборчого процесу:
• Президента України,
• Прем’єр- міністра
• Членів уряду
• Представників державної влади в регіонах
Національній Раді з питань телебачення та радіомовлення; Держкомтелерадіо; НСЖУ та іншим журналістським об’єднанням:
• Розробити дієвий механізм спільного моніторингу за тим, наскільки якісно ЗМІ забезпечують громадян інформацією, необхідною для с відомого вибору; не допускають маніпуляцій громадською думкою, дезінформації, «джинси» та фейків
• Разом із медіаекспертним середовищем розробити Закон про прозорість бюджентів ЗСІ з тим, аби виборці розуміли звідки отримують інформацію – від дотаційних ЗМІ олігархів, чи незалежних, які існують за рахунок зовнішнньої реклами, або є частиною системи суспільних ЗМІ.
Національній поліції України:
• Розробити протоколи діяльності правоохоронців у разі надходження інформації про порушення, в тому числі підкуп виборців; напади на учасників виборчого процесу; спроби членів виборчих комісій вносити зміни до протоколів про підрахунок голосів на виборчих дільницях; гарантування безпеки ТВК, відповідальних за встановлення підсумків та результатів виборів.
