Рейдерство в Україні набуває загрозливих масштабів. І колишні прокурори часів Януковича стали слугувати звичайним рейдерам сьогодення.
Свій початок ця історія бере ще з часів Революції Гідності. Тоді не тільки на барикадах відбувалось протистояння мітингувальників і правоохоронців. Під час акції протесту слідчі, прокурори та судді відкривали сфабриковані справи та незаконно кидали мітингарів за ґрати.
«Вони приймали рішення на підставі сфабрикованих документів, про це їм було відомо. Чому відомо? Та тому, що у них були прямі вказівки, що вони мали зробити. І судді розуміли, що на підставі тих папірців, які їм надавали – позбавити прав неможливо», – коментує події тих часів адвокат Роман Маселко.
Саме цей адвокат захищав автомайданівців під час переслідування правоохоронцями, а зараз працює над притягнення до відповідальності суддів та прокурорів, що виносили ті вироки.
Генеральна прокуратура рапортує: у справах щодо злочинів проти учасників Євромайдану повідомлено про підозру двадцятьом сімом слідчим, двадцятьом прокурорам та двадцятьом трьом суддям. Та деяким фігурантам тих подій і досі вдається уникати відповідальності за скоєні злочини. Серед них і наш герой, колишній заступник прокурора Голосіївського району столиці Антон Шпирь.
Шпирь Антон Вікторович розпочинав свою прокурорську кар’єру на посадах слідчого та старшого слідчого Броварської міжрайонної прокуратури
Київської області. У цей період слідчий Шпирь «відзначився» гучними справами, які не були залишені поза увагою ЗМІ. Його називали прокурором-маніпулятором, звинувачували у намаганні «прикрити» колегу, який напідпитку збив на смерть жінку.
Під час Революції Гідності Антон Вікторович Шпирь обіймав посаду заступника прокурора Голосіївського району міста Києва. У період гарячого протистояння переслідував учасників акцій протесту Революції Гідності. Він погоджував та особисто подавав клопотання про застосування до протестувальників запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. А судді за його поданням ухвалювали потрібні рішення.
Саме за такі рішення суддю Голосіївського районного суду м. Києва Антонову Н.В. було спочатку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, а 25.01.2018 рішенням Вищої ради правосуддя звільнено з посади.
«Як було встановлено дисциплінарною палатою, до Голосіївського районного суду міста Києва 21 січня 2014 року надійшло клопотання слідчого СВ Голосіївського РУ ГУ МВС України в місті Києві старшого лейтенанта міліції Білінського О.В., погоджене з прокурором прокуратури Голосіївського району в м. Києві Шпирем А.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного…» - йдеться в матеріалах Вищої ради правосуддя. А отже, рішення, за які суддю врешті звільнили, виносились за поданням саме Антона Шпиря. Це означає, що він першочергово мав би бути притягнутим до відповідальності за злочини проти учасників акцій протесту. Сама ж відповідальність може бути підставою для відкриття кримінальної справи проти нього.
Один з прикладів – справа медика-волонтера Олексія Тутова. Суд обрав йому двомісячний арешт у Лук’янівському СІЗО. Волонтера-медика затримали на вулиці Грушевського 22 січня під час сутичок «Беркута» й мітингувальників, де він надавав медичну допомогу потерпілим протестувальникам. Голосіївський районний суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а Апеляційний суд м. Києва змінив його на домашній арешт.
Тоді прокурор Шпирь так аргументував арешт: «Він був затриманий працівниками правоохоронних органів саме з боку людей, які безпосередньо вчиняли протиправні дії... Він не був у медичній формі й при ньому не було ніяких медичних знарядь».
Після втечі Януковича незаконно засуджених звільнили, а відкриття справ проти суддів та прокурорів, що виносили такі вироки, стало «справою честі» для нової влади. Та Антон Шпирь дивом уникнув відповідальності, хоч Вища рада правосуддя і розглядала справи з його участю.
Після завершення Революції Гідності Шпирь А.В. був переведений на посаду слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу прокуратури
міста Києва, де вже почав розслідувати справи щодо правоохоронців, які переслідували мирних учасників акцій протесту. Шпирь, розуміючи, що підпадає під Закон України «Про очищення влади», звільнився з прокуратури у 2015 році та уник відповідальності.
В полі зору «СтопКору» Антон Шпирь з'явився за три роки після тих подій. Після звільнення з органів прокуратури колишній слуга закону став слугою рейдерів та під прикриттям адвокатської діяльності почав реалізовувати схеми захоплення підприємств по всій країні. Його було помічено в оточенні сумновідомої поплічниці режиму Януковича Лесі Софієнко. Про її кримінальний шлейф та участь у рейдерських захопленнях неодноразово розповідали українські ЗМІ.
Вивчивши історію справ, які розслідував Шпирь, стало зрозуміло, що з цим кримінальним кланом він знайомий давно. Ще 2014 році, працюючи в прокуратурі, Антон Шпирь займався справою компанії «Агрейн», де Софієнко проходила як одна зі сторін конфлікту. Можливо, вже тоді він став «подвійним агентом».
А наприкінці 2018 року наш герой був учасником рейдерського захоплення групи підприємств «Росток-Холдинг». Тоді Антона Шпиря було помічено в компанії Артема Паршина, адвоката все тієї ж одіозної Лесі Софієнко.
Журналісти «СтопКору» розкрили схему, за якою колишні слуги закону ефективно працюють в інтересах рейдерів. «Прикриваючись своєю діяльністю, адвокати, що працюють на Софієнко, отримують необхідну інформацію про підприємство, проти якого готується атака. Зв'язки у правоохоронних структурах дають змогу відкрити фіктивні кримінальні провадження проти тієї чи іншої компанії. Потім адвокати отримують доступ до матеріалів справи, вивчають документи фірми, знаходяться так звані «слабкі місця». Отримавши достатньо інформації, організовують захоплення підприємства з фальсифікацією документів», – розповідає журналіст Кирило Вольний.
https://youtu.be/ZM_USSbNi-4
Поспілкуватись та поставити запитання особисто Антону Шпирю журналісти намагались неодноразово. Та розмовляти з журналістами колишній прокурор бажання не має.
Тому журналісти зустріли колишнього слугу закону біля суду. «До вас є конкретні питання про вашу участь у рейдерських захопленнях,
про вашу діяльність часів прокурорства», – звернулись журналісти до колишнього прокурора Шпиря. Утім він зачинився у власному авто, а згодом утік.
«На ці питання Шпирь відповідати не хоче, закрився у своїй машині й демонстративно покидає суд, на який він приїхав, але, на жаль, до судової зали не дійшов», - резюмує цю зустріч журналіст Кирило Вольний.
Що ж стосується діяльності Антона Шпиря під час Євромайдану – наступне слово в цій справі за Генпрокуратурою. «СтопКор» скерував запит та чекає від ГПУ матеріали щодо здійснення управлінням спеціальних розслідувань слідчих дій. На підставі вищевикладених фактів є всі підстави для притягнення Антона Шпиря до кримінальної відповідальності у зв’язку з переслідуванням учасників акцій протесту Революції Гідності (у період з 2013 по 2014 рік).
