Напад на журналіста – це вже ледь не буденність, оскільки медійників в Україні атакують кожні 3 дні. Таку статистику навів директор інформагентства «Українські новини» Денис Іванеско під час круглого столу «Роль прокурорів у справах про злочини проти журналістів» у Національній спілці журналістів України.
«Ефективність розслідування злочинів щодо журналістів дуже низька. Ми почули цифри, що 285 проваджень у нас є за рік і 23 лише потрапили до суду. Це означає, що 9 із 10 злочинів, скоєних проти журналістів, залишилися непокараними. Статистика свідчить, що кожен третій день в Україні б’ють журналіста. Це свідчить про високий рівень агресії, і ті зміни до законодавства, які впровадила Верховна Рада, не призводять до якісної зміни ситуації. Унаслідок цього журналісти зневірилися у системі. Латентна злочинність у нас через це зростає. Як варіант, на цю ситуацію можуть повпливати публічні звіти – щоб МВС разом із Офісом Генпрокурора та журналістами раз на рік обговорювали статистику. Зокрема, скільки злочинів на рік скоєно, що розслідували, що розкрито, а що ні і чому», – сказав він.
Зазначимо, що згідно зі статистикою Офісу Генерального прокурора, станом на 29 вересня у провадженні перебували 285 кримінальних проваджень за фактами вчинення кримінальних правопорушень стосовно журналістів. У 169 випадках ще проводиться досудове розслідування. Кожне п’яте кримінальне провадження за фактами правопорушень проти журналістів розслідується три роки і довше, а до суду передається одне з десяти.
«За даними з обласних прокуратур, на 20-50% зросла кількість підозр і кількість випадків спрямування до суду кримінальних проваджень, які стосуються злочинів проти журналістів», – повідомив керівник департаменту Офісу ГПУ Олексій Бонюк.
За словами керівниці юридичного департаменту ВГО «Стоп корупції» Роксолани Арійончик, в Україні ще з дев’яностих років існує тенденція щодо побиття журналістів та тиску.
А в 2020 та 2021 роках з’явився новий вид злочинів проти медійників – переслідування в режимі онлайн.
«Поширення сьогодні набули злочини в кіберпросторі і проблема, що ми не знаємо, як їх кваліфікувати. Правоохоронці не вбачають поки що складу злочину в таких історіях. Бо часто такі погрози йдуть із якоїсь неверифікованої сторінки. Вважаю, що на законодавчому рівні у нас має з’явитися третя стаття – пов’язана з кіберпростором. Бо ми наразі в епосі диджиталізації. Тому проблема зі статтею 171. Дивилася ЄРДР, у нас ненадання відповіді на запит – це 171 стаття. І є вироки суду. І фактично напад на журналіста Таїсію Кутузову – це теж 171. Двоє правоохоронців нападають на дівчину, на журналіста, видирають у неї камеру, завдаючи тілесних ушкоджень. Отже, як можна прирівняти такі дії до ненадання відповіді на запит? Тут питання до законотворців – відповідальність за цю статтю має бути посилена», – сказала вона.
Вона також наголосила, що посилення потребує і стаття 345/1 – у частині першій, яку найчастіше використовують.
Арійончик рекомендує встановити відповідальну особу, яка б швидко приймала інформацію від журналістів та передавала до прокурора, щоб ці справи бралися на особистий контроль.
«Бо часто справи про напад на журналіста вмирають на стадії досудового розслідування, бо про них навіть ніхто не знає. У 2019 році на парламентських слуханнях обіцяли, що такий реєстр злочинів щодо журналістів буде на сайті МВС. Вважаю, що такий розділ має бути і на сайті Офісу генпрокурора», – підсумувала вона.
У Національній спілці журналістів України наголошують на важливості журналістської солідарності та об’єднанні зусиль із владою і правоохоронними органами у захисті прав українських журналістів та свободи слова.
«Через публічні заходи, конференції та заяви нам необхідно ефективно убезпечувати журналістів. Тобто, покарання за перешкоджання журналістській діяльності в Україні має бути невідворотнім та вагомим», – зазначає голова НСЖУ Сергій Томіленко.
Він також повідомив, що на 2 листопада готують національне слухання з питань безпеки журналістів, де буде наданий звіт за статистикою і справами.
Посилювати захист медійників збираються і парламентарі. Зокрема, нардеп Євгеній Брагар повідомив, що на найближчі дні запланована робоча група в Комітеті ВРУ з питань свободи слова.
«Вона буде пов’язана із питаннями, які порушувалися у вас – це зброя. Там же буде порушене питання прескарти. Але ці питання насамперед стосуються підзаконних актів, а не законодавчих. Також питання нанесення моральної та матеріальної шкоди журналістам під час виконання службових обов’язків. Коли журналістам розбивають, наприклад, дорогу камеру, то постає питання компенсації матеріальної шкоди. Насправді це явище (компенсації, СК) є окремим. Є законодавча прогалина, в якій треба врегулювати і прив’язати до злочинів проти журналістів відшкодування вартості фото- та відеотехніки», – сказав він.
Зазначимо, Брагар пригадав історію з фейковим журналістським посвідченням, що отримала мешканка Києва Ірина Топчій. Завдяки посвідченню жінка, яка зловживає транквілізаторами, отримала також дозвіл на зброю.
Як повідомляв "СтопКор" раніше, поліцією відкрито кримінальне провадження через напад на журналістів проєкту "Схеми" під час зйомок в "Укрексімбанку".
