Айварас Абромавичус

Український політик литовського походження

Коротка біографія

Вік: 44 роки

Освіта

1993 р. — переїхав до Естонії для вступу до Міжнародного університету «Конкордія» — першої в колишньому СРСР приватної бізнес-школи. Перший рік навчання оплатив Фонд Джорджа Сороса. У подальшому навчався безкоштовно, тому що тренував жіночу та чоловічу баскетбольні команди університету. Навчався в цьому ж університеті в штаті Вісконсин (США).

Кар'єра:

1996 р. — співробітник «Ганзабанку» (найбільшого естонсько-литовсько-латвійського банку, що згодом став дочірньою структурою Swedbank), а в 1998 р. — став директором департаменту цінних паперів цього банку.

1999 р. — переїхав до Швеції для участі в першому в світі проекті з інтернет-брокериджу на розвиткових ринках.

2002 р. — починає працювати керуючим в East Capital. 2005 р. — переїхав до Москви.

2008 р. — переїхав до Києва. Очолює київський офіс компанії East Capital.

2 грудня 2014 р. — Президент України Петро Порошенко надав Айварасу Абромавичусу українське громадянство. Айварас Абромавічус увійшов до складу Кабміну як міністр економічного розвитку і торгівлі.

3 лютого 2016 р. — скликав прес-конференцію, на якій оголосив про свою відставку. Це викликало різку реакцію послів з ЄС та інших країн. Вони написали листа на підтримку Абромавичуса. Головні мотиви відставки зі слів самого Абрамавічюса — нібито тиск від Ігоря Кононенка, фактичне саботування реформ в Україні і корупція в найвищих верхах влади. Гізо Углава, заступник голови НАБУ заявив, що буде заведено справу на Ігоря Кононенка після слів Айвараса Абромавичуса.

25 лютого 2016 р. — Верховна Рада подала проект Постанови про відставку міністра економічного розвитку і торгівлі України Айвараса Абромавичуса №4153 від 25.02.2016 року.

Погляди:

Про ринок землі

Для мене 32 млн га під $1000 за 1 гектар — це стартова ціна для такого кредитування. $32 млрд якісної застави для банків сьогодні лежать просто під ногами в аграріїв. Із часом ціна землі може зрости до $4 тис. Якщо купувати та продавати землю дозволять, зрештою, лише українцям, то майже $100 млрд залишаться всередині країни. Саме стільки можна отримати в процесі запуску вільного ринку землі. Якщо зробити повну лібералізацію, очевидно, що відразу знайдеться багато іноземців, які захочуть купити землю. Але я хочу, щоб на цьому заробили передусім українці – на підвищенні ціни на землю. Тому має бути перехідний період. Спочатку право купівлі/продажу повинно бути доступним виключно для резидентів України, а вже потім, років через п’ять, таке право можуть отримати всі інші. Я би надав виключне право на купівлю/продаж землі українським фізичним і юридичним особам (з українськими бенефіціарами) протягом п’яти років. Також увів би мінімальну вартість земельної ділянки, щоб якісь перекупники не мали змоги обдурити неосвічених у цій справі людей, а також запровадив би низку обмежень щодо купівлі земельних ділянок в одні руки. Але не такі, які пропонує керівництво країни.

Обмеження в 200 га – це дорога в нікуди й профанація, адже таке рішення – шлях до чергових корупційних схем, коли для обходу такої заборони працівникам великого підприємства роздаватимуть готівку, потім вони через якісь нотаріальні документи будуть знову передавати землю зацікавленій компанії. Великі холдинги почнуть створювати власні банки, з подальшою видачею працівникам кредитів. Це буде чергове поле, на якому вільно почуватимуться різноманітні держслужбовці, судді, рейдери різного штибу тощо.Тому краще так не робити, а натомість ввести обмеження по району чи області. До того ж, можна ввести податок 3-5% на купівлю землі. На кшталт того, як у Великі Британії діє податок на придбання нерухомості (12,5 %).

Про мораторій

Земельний мораторій – це фактор, який обмежує розвиток усього сектору АПК. До речі, під час моєї роботи у владних органах, нам, разом із тодішнім керівником Мінагро Олексієм Павленком, вдалося збільшити термін оренди землі до 7 років. Це дійсно допомогло усім. Наприклад, аграрні компанії отримали змогу планувати середньо- та довготермінові проекти: почали закуповувати нову техніку, інвестувати в землю, піднімати врожайність, покращувати умови праці для робітників і т.д.... Відміна мораторію – це не лише зменшення ризиків для бізнесу, а й підвищення врожайності та якості виробництва, це по-перше. По-друге, уявіть, що ви займаєтеся цукром. Потрібно побудувати завод, а це виготовлення продукції з високою доданою вартістю. Якщо ж не контролюєш того, що сіють навколо, то в один «прекрасний» день можеш залишитися без сировини, яку доведеться транспортувати з інших регіонів, а це вдарить по рентабельності підприємства. Та ж сама проблема зі складськими приміщеннями та логістичними інвестиціями.

Про фермерів

Я вважаю, що дрібним фермерам потрібно допомагати. Великі допомоги не потребують. Потрібно дивитися, чи не є, наприклад, найбільші агрохолдинги з дуже великим земельним банком — понад 500 тис. га — ризиком національної безпеки. Згадаймо приклад агрохолдингу «Мрія» та його борг на $1,3 млрд. «Мрія» зганьбила всю країну, дала дуже погану рекламу компаніям у цьому секторі, спровокувала зростання відсоткової кредитної ставки. Владі потрібно сісти й серйозно подумати, якою має бути земельна реформа. Я вважаю, що землю повинні купувати українці. Вони мають реалізувати своє конституційне право розпоряджатися цією землею. Це збільшить капітальні інвестиції в АПК.

Особисте життя:

Дружина українка, один з директорів української компанії «Агро-Регіон» (інвестиційний об'єкт East Capital). Виховують трьох дітей.

Декларації:

2016 р.