
Радянська авіація ще служить Україні, але тепер — без російських компонентів. Через війну та санкції інженери змушені шукати нові рішення, щоби втримати техніку в боєздатному стані. Компанія SOTY розробляє власні системи управління, навігації та зв’язку. Їхні напрацювання вже цікавлять інші країни, які досі користуються літаками радянського зразка.
В умовах повномасштабної війни Україна змушена знаходити нові рішення для збереження боєздатності старої авіаційної техніки. Велика частина бойових літаків, що нині перебувають у строю, створювалася ще за радянських часів. Через зношеність систем і неможливість обслуговування обладнання, виготовленого в росії, перед українськими фахівцями постало завдання повної модернізації авіоніки — зокрема систем управління, навігації, зв’язку та реєстрації.
Як повідомляє "Дзеркало тижня" з посиланням на інтерв’ю "АрміяInform", деталі про цей процес розповів Микола Богачук — співзасновник компанії SOTY, яка спеціалізується на ремонті та вдосконаленні літальних апаратів. За його словами, усі роботи виконуються у відповідності до чинних стандартів сертифікації, що додає складності, але гарантує безпеку.
Українські інженери використовують три основні підходи. Перший — це заміна радянських приладів на українські аналоги, які повністю повторюють геометрію, кріплення та інтерфейси. Такий метод дозволяє не втручатися в конструкцію літака та не проходити складні погоджувальні процедури.
Другий шлях — створення повністю нових цифрових систем. Наприклад, застарілі радянські блоки оповіщення екіпажу на магнітних носіях замінюються на сучасні цифрові флеш-системи з розширеним функціоналом. Як зазначає Богачук, такі рішення працюють за принципом фактичного технічного стану, а не фіксованого ресурсу, що значно знижує експлуатаційні витрати.
Третій варіант — це інтеграція західних технологій. Йдеться про адаптацію перевірених міжнародних рішень під конкретні зразки радянської техніки. Це найскладніший напрям, адже вимагає індивідуального підходу до кожної моделі: від налаштувань електроживлення до перепланування інтерфейсу кабіни пілота. Усі подібні зміни потребують сертифікації та проходження випробувань.
Попит на українські рішення за кордоном
Модернізація літаків — це не лише про збереження техніки ЗСУ, а й про експортний потенціал. Багато країн Азії, Африки та Східної Європи продовжують використовувати радянську авіацію. Українські інженери беруть участь у міжнародних тендерах і вже демонструють конкурентні переваги — передусім через досвід, гнучкість та цінову привабливість.
Богачук підкреслює, що вся ця робота не лише про техніку, а й про стратегічну незалежність. Відмова від компонентів країни-агресора — це крок до посилення обороноздатності та технологічного суверенітету. Українські рішення дозволяють не просто тримати стару авіацію у строю, а й формувати підґрунтя для створення власних інноваційних систем.
Нагадаємо, "Україна досі живе за стандартами 2021 року": Кінах закликає перезапустити ВПК як основу повоєнної економіки.
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у наших телеграм-каналі та Facebook!