У селищі Солотвино на Закарпатті найбільше карстове провалля вже перевищило 350 метрів у діаметрі та продовжує збільшуватися. Водночас на території області налічують понад три тисячі зсувів, які становлять загрозу для гірських доріг, забудови та окремих туристичних маршрутів. Причини небезпечних геологічних процесів і можливі способи їх стримування пояснив декан географічного факультету Ужгородського національного університету Іван Калинич.
Про це науковець розповів в етері "Українського радіо-Ужгород," передає Суспільне.
Чому в Солотвині продовжує збільшуватися провалля
Іван Калинич досліджує геологічну ситуацію в Солотвині з 1983 року. За його спостереженнями, за цей час розміри карстових проваль зросли в десятки разів.
Якщо у 1980-х роках їхній діаметр становив переважно 20–30 метрів, то нині найбільше провалля перевищує 350 метрів.
Основною причиною науковець називає наслідки багаторічного видобутку кам'яної солі. Після припинення роботи шахт у 2000-х роках їх почало аварійно затоплювати.
Вода поступово розчиняла підземні соляні пласти, внаслідок чого на глибині від 80 до понад 200 метрів утворювалися порожнини. Згодом ґрунт над ними втрачав опору та обвалювався.
Додатковою проблемою стало порушення системи водовідведення навколо колишніх шахт.
За словами Калинича, ще у 1919–1920-х роках тут облаштували мережу канав для відведення поверхневих вод. Однак після розпаювання земель частину каналів перекрили заїздами та містками, що ускладнило природний стік води.
Науковець зазначає, що повністю ліквідувати такі провалля практично неможливо. Водночас регулярний геологічний моніторинг може допомогти виявляти небезпечні ділянки та зменшувати ризики подальших обвалів.
Для цього фахівці пропонують використовувати георадари, електросейсморозвідку та супутникову технологію InSAR, яка дозволяє відстежувати зміщення земної поверхні.
Сміттєзвалище біля озера Кунігунда також опинилося в зоні ризику
Окрему увагу Іван Калинич звернув на ситуацію поблизу озера Кунігунда в Солотвині.
Над водоймою розташоване сміттєзвалище, на території якого вже виник зсув. За словами науковця, дорога в цьому місці обвалилася, а відходи поступово зміщуються в напрямку озер.
Наразі сміття ще не досягло водойм, однак подальший рух ґрунту створює ризик забруднення території.
Цей випадок, за словами фахівця, демонструє необхідність постійного спостереження за нестабільними ділянками та врахування геологічних умов під час господарської діяльності.
Де на Закарпатті найбільше зсувів
За наведеними науковцем даними, в області налічують понад три тисячі зсувів.
Найбільше таких процесів спостерігають поблизу Синевира, Колочави, Ясіні, а також у Рахівському та Тячівському районах.
Серед основних чинників Калинич називає тривалі опади, вирубування лісів, підрізання гірських схилів під час будівництва доріг і забудову берегів річок та потічків.
Особливу небезпеку становлять селеві потоки, які можуть утворюватися внаслідок інтенсивних опадів і руйнування ґрунтового покриву.
"Сель набагато страшніший за будь-який паводок, бо зносить усе на своєму шляху. Це важка маса", – пояснив науковець.
Ситуацію ускладнюють і кліматичні зміни. Після тривалих посушливих періодів ґрунт може гірше поглинати воду, тому сильні дощі посилюють поверхневий стік та ерозію.
У гірських районах Закарпаття шар гумусу подекуди становить менш ніж 10 сантиметрів. Через рух важкої техніки на таких ділянках можуть утворюватися ерозійні канави завглибшки до трьох метрів.
Крім зсувів, небезпеку для автомобільних доріг і туристичних маршрутів становлять каменепади.
Серед територій, які потребують додаткової уваги, Калинич назвав полонину Руна, де під час будівництва доріг проводили підрізання схилів.
Як науковці пропонують контролювати небезпечні процеси
Для зменшення ризиків зсувів Іван Калинич рекомендує насамперед дотримуватися правил забудови гірських територій.
Зокрема, йдеться про обмеження будівництва на нестабільних схилах і в заплавах річок, збереження лісових масивів та висаджування дерев, коренева система яких допомагає утримувати ґрунт.
Водночас науковці Ужгородського національного університету вже підготували грантову заявку на проєкт супутникового моніторингу зсувів.
У межах ініціативи планують досліджувати переміщення ґрунту, зокрема вздовж дороги на Самбір.
Супутникові спостереження дозволять виявляти зміщення земної поверхні навіть на кілька сантиметрів, що може допомогти завчасно визначати ділянки підвищеного ризику.
Результати розгляду грантової заявки очікують у листопаді 2026 року.
Мешканцям гірських громад науковець радить звертати увагу на появу тріщин у землі, просідання ґрунту та деформації поблизу будинків і доріг. Про такі зміни необхідно повідомляти органи місцевого самоврядування, щоб відповідні служби могли оцінити ситуацію.
Раніше СтопКор повідомляв про ризики техногенної катастрофи на Тереблянському солеродовищі Закарпаття. У грудні 2025 року представник підприємства Олександр Прозур розповів про проблеми з роботою шахти та можливі наслідки для родовища.
Також СтопКор розслідував обставини забудови в Ужгороді, яка спричинила глиняні потоки. Місцеві жителі скаржилися на наслідки будівельних робіт і можливі порушення під час зведення багатоповерхівки поблизу аеропорту.
Приєднуйся до нашої армії антикорупціонерів! Підписуйся на нас у Telegram, WhatsApp, Facebook, Youtube, Twitter, Instagram і TikTok!