Корупціонери часів Януковича, управлінці без профільної освіти й досвіду та навіть наркомани зі стажем і домашні тирани – топменеджмент найбільших і найприбутковіших державних компаній України перетворився на справжній паноптикум. Хто привів цих людей до керма та чому в Україні настала ера некомпетентних керівників?
Занепад державних підприємств в Україні напряму пов‘язаний із інтересами представників великого бізнесу. Вони побачили вигідну для себе можливість: за допомогою посадових осіб банкрутувати ці підприємства та купувати їх за безцінь. Це дуже стара схема, але вона працює. Очевидно, що від цього потерпає український бюджет, який повністю або частково недоотримує величезні суми надходжень.
Подібних прикладів – безліч в аграрній галузі, де на папері фірма може бути банкрутом, а де-факто новий власник зможе прибрати до рук і поля з врожаєм, і сільгосптехніку, і худобу. Саме за такою схемою довели до штучного дефолту ДП «Білокриницьке» на Рівненщині, чия кредиторська заборгованість сягнула 32 мільйонів гривень.
Ще один приклад – ПАТ «Агрофонд», де ефективного менеджера Олександра Радченка відсторонили від посади за поданням ексміністра Милованова, замінивши на людину з орбіти колишнього заступника голови НБУ Бориса Приходька, який свого часу вивів з державного аграрного фонду 2 мільярди гривень.
А згодом поза конкурсом керівну посаду в «Агрофонді» отримав 33-річний син експрокурора часів Януковича Миколи Банчука Богдан.
Інша сфера, де вирують кадрові скандали та процвітають старі корупційні схеми – інфраструктурна. Очільник найбільшого відомства країни – Мінінфраструктури – Владислав Криклій тасує підлеглих, як карткову колоду. Так, до наглядової ради залізничного ДП потрапила 24-річна секретарка Андрія Довбаня Валерія Мельничук-Шкаброва, яка лише два роки тому закінчила виш і жодного дня не працювала у транспортній сфері. Але отримуватиме за красиві очі 200 тисяч гривень на місяць.
А посаду директора з економіки та фінансів «Укрзалізниці» обіймав наркозалежний Андрій Рязанцев, який під кайфом лупцював вагітну цивільну дружину та регулярно приносив додому з роботи пакети з десятками тисяч доларового «кешу».
Та, мабуть, наймасштабніші оборудки стосуються Українського Дунайського пароплавства, яке після низки скандалів очолив Олексій Хомяков.
Колишнього юриста «Укррічфлоту» призначили до УДП наприкінці 2019-го, а вже за кілька місяців лише офіційний його дохід збільшився аж на три мільйони гривень.
Крім цього, пан Хомяков за 4 місяці встиг відзначитися знищенням ключового департаменту УДП — служби експлуатації флоту, звільненням «незгодних» та сумнівними кадровими призначеннями на ключові посади в пароплавстві.
Із собою він привів двох заступників. Широкому загалу їхні прізвища невідомі, а ось у гравців морської галузі та працівників УДП поява цих персонажів у пароплавстві викликала гучне обурення.
Один із них – Андрій Кравцов. До того, як потрапити в Дунайське пароплавство, він уже мав із ним справу: фірма «Інфоланд Інкорпорейтед», що зареєстрована в панамському офшорі та належить Кравцову, завдала УДП чималих збитків. Повернути 5 мільйонів гривень державному пароплавству фірму Кравцова зобов'язав суд, але розраховуватися за боргами він не квапиться.
Ще один новоспечений топменеджер УДП — Олександр Кравченко. У пароплавстві він не новачок, раніше очолював одну з дочірніх закордонних фірм «Дойче Юкрейн Верхес», де втрапив до міжнародного корупційного скандалу та завдав Україні чималих збитків: у результаті «схематозів» Кравченка державне пароплавство втратило половину акцій закордонної компанії.
Нагадаю, що правозахисники «Стоп корупції» та інших громадських організацій неодноразово зверталися до Міністра інфраструктури Владислава Криклія, Президента України, Прем’єр-міністра та народних депутатів з проханням звернути увагу на безглузду кадрову політику керівника Українського Дунайського пароплавства та знищення ним ключових підрозділів пароплавства. Але пан Міністр від незручних питань про УДП тікає та ховається.
Протестний рух проти бездіяльності Міністерства інфраструктури шириться: днями активісти, які протестують проти знищення Українського Дунайського пароплавства його керівником Олексієм Хомяковим, об’єдналися з мітингувальниками з «Укрзалізниці». Працівники залізничної галузі вимагають звільнення керівника підрозділу УЗ «Пасажирська компанія» Максима Міняйла. Залізничники стверджують, що Міняйло налагодив корупційні схеми та побудував собі дачу-готель на березі моря коштом держави та силами підлеглих-рабів.
Найбільше обурює те, що сумнівні призначенці «пиляють» саме ті держпідприємства, які за ефективного менеджменту могли б бути найбільш бюджетоутворювальними. Адже, правильно використовуючи національні ресурси, ми могли б врешті-решт перестати бути залежними від міжнародних траншів. А поки – епоха непрофесіоналів триває.
