Департамент внутрішнього аудиту Міністерства оборони – незначний за чисельністю, але стратегічно важливий підрозділ військового відомства. До його завдань належить проведення внутрішніх перевірок законності використання бюджетних коштів, матеріальних цінностей, нерухомості та землі. А перевіряти є що: на потреби армії цього року виділили майже 140 мільярдів. Хто і як пильнує за цією космічною сумою? Дізнавався Кирил Вольний.
https://www.youtube.com/watch?v=A3x-SirBeBY
Закупівля та ремонт військової техніки, харчування армії, пальне, військова амуніція, будівництво – щороку в Міноборони проводять сотні тисяч тендерів та укладають договори на кругленькі суми. Попри це, на шостий рік війни у ЗМІ регулярно з'являється інформація про корупцію у вітчизняній «оборонці».
Лише за 2019 рік Департамент внутрішнього аудиту запобіг розкраданням майже на 2 мільярди гривень. Для порівняння – це середній бюджет обласного центру на кшталт Миколаєва. Аудитори регулярно проходили навчання за кордоном, співпрацювали з фахівцями НАТО та отримували схвальні відгуки від європейських партнерів.
Зокрема, британські експерти з приємністю констатували належне виконання 24 з 32 рекомендацій, що були надані за результатами проведеної у 2017 році оцінки внутрішнього аудиту Міністерства оборони України.
Однак нещодавно в Департаменті почали відбуватись дивні речі: Міністр оборони Таран приймає рішення про зміну директора Департаменту внутрішнього аудиту та призначає на цю посаду свого колишнього знайомого за службою Бойка Андрія Андрійовича, який звільнився з лав Збройних Сил ще у 2015 році за станом здоров'я.
У кращих традиціях «кумівства» новий директор без жодних атестацій змінює весь керівний склад Департаменту та призначає «своїх» людей. Територіальні управління очолили: однокурсники Бойка Юрій Ніколко та Сергій Сиренко, друг однокурсника Сергій Мазка, близький товариш нового директора Олександр Шпиталь та, нарешті, кум Шпиталя Ігор Крамаренко.
Змінюватися почала і структура Департаменту внутрішнього аудиту – зникати почали цілі відділи, які стежили за використанням бюджетних грошей.