Велика Британія в принципі підтримала пропозицію Литви щодо створення військово-морської коаліції країн, "охочих" зняти російсько-чорноморську блокаду українського експорту зерна.
Міністр закордонних справ Литви Габріеліус Ландсбергіс запропонував цей план під час переговорів з міністром закордонних справ Великобританії Ліз Трасс у понеділок у Лондоні.
"Часу дуже-дуже обмаль. Ми наближаємося до нового врожаю, і немає іншого практичного способу експорту зерна, окрім як через чорноморський порт Одеси", – сказав він The Guardian. "Немає жодного способу зберігання цього зерна та іншого адекватного альтернативного маршруту. Необхідно показати вразливим країнам, що ми готові зробити кроки, необхідні, щоб прогодувати світ".
Ландсбергіс запропонував, що, операція морського супроводу, яку не проводитиме НАТО, захистила кораблі з зерном, які попрямують через Чорне море та повз російські військові кораблі. Він припустив, що, крім Великої Британії, країни, які постраждають від потенційної втрати зерна, такі як Єгипет, могли б забезпечити необхідний захист.
"Те, що ми зараз побачили, — це лише початок. Найгірше попереду – у найближчі п’ять-сім тижнів, коли надійде перший урожай, і його не буде куди покласти на зберігання. А це означає, що люди в Північній Африці, Близькому Сході та Південно-Східній Азії будуть платити непомірні ціни за пшеницю, кукурудзу та інші продукти, які їм потрібні, щоб поставити їжу на свій стіл".
За словами литовського міністра, лише цього року Україні потрібно експортувати 80 млн тонн пшениці, і єдиний вихід – через Одесу.
Його план вимагатиме розмінування частини Чорного моря для забезпечення безпечного проходу, а також угоди з Туреччиною, яка охороняє вхід до Чорного моря.
"Це буде невійськова гуманітарна місія, і її неможна порівнювати із забороненою для польотів зоною", – сказав він. "У цій справі будуть використані військові кораблі чи літаки, або й те й інше, щоб забезпечити безпечне відправлення зернових запасів з Одеси та досягнення Босфору без втручання росії. Нам знадобиться коаліція охочих – країн зі значною військово-морською потужністю для захисту судноплавних шляхів, і країн, які постраждали від зернової блокади".
За його словами, НАТО як альянс не має брати на себе жодної ролі в цьому процесі.
Відповідаючи на запитання, як Британія відреагувала на його план, Ландсбергіс сказав: "З моєї точки зору, британський уряд зацікавлений у тому, щоб допомогти Україні будь-яким способом. Велика Британія зробила кілька дуже сильних і рішучих кроків у цій кризі, і, можливо, є шанс, що Велика Британія візьме участь. Британія була першою країною, яка надала ракети для захисту Одеси".
За його словами, Литва, один із найближчих союзників України на заході, тижнями шукала можливі рішення.
Ландсбергіс сказав, що альтернативні маршрути залізницею через Білорусь або автомобільним транспортом до портів Балтійського моря в Польщі та Литві мають серйозні практичні недоліки. Адже вузькі місця та повне перевантаження означатимуть, що українським вантажівкам потрібно від п’яти до дев’яти тижнів, щоб дістатися автомобільним транспортом до портів у Румунії, Польщі чи Литві.
У Туреччині, визнав Ландсбергіс, були сумніви щодо можливої ескалації, яка притаманна його схемі. Разом з тим він зазначив, що як великий імпортер зерна Туреччина зацікавлена у відкритті морських шляхів, якщо рф добровільно не зніме блокаду.
Нагадаємо, ЄС може ухвалити рішення щодо ембарго на російську нафту вже найближчими днями: Єврокомісія імовірно знайшла прийнятний компроміс для Угорщини.
