Рівень невизначеності вітчизняної економіки залишається надзвичайно високим через війну, а її стабілізація прямо залежить від вливань зовнішніх донорів. Утім, є й гарні сигнали: ритмічність державних запозичень дозволяє Уряду своєчасно виконувати всі соціальні зобов'язання (такі, як пенсії, виплата допомоги тощо). А за декілька місяців очікується підписання нової програми з МВФ.
З якими показниками український бюджет і фінансові ринки завершили перший місяць 2023 року, і які фактори будуть визначальними для економіки навесні? Оглядом стану вітчизняної економіки за першу половину лютого поділився у фейсбуці ексголова Ради НБУ, професор Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана Богдан Данилишин. Команда аналітиків "СтопКору" проаналізувала допис та обрала ключові тези.
Загальна ситуація в економіці – важкопрогнозована, але є перспективи отримання іноземних інвестицій.
Рівень невизначеності в економіці залишається надзвичайно високим, що в першу чергу пов’язано з важкопрогнозованим перебігом війни в 2023 році. Свідченням цього є те, що прогнози щодо зростання реального ВВП суттєво різняться: від +3.2% (Уряд), близько 0% (НБУ) до -5% (Dragon Capital).
Війна з рф суттєво пришвидшила переорієнтацію зовнішньої торгівлі України: за підсумками 2022 році 55% зовнішнього товарообігу припало на європейські країни (у 2021 році цей показник складав близько 41%). До кінця року Уряд планує підписати угоду про доступ українських товарів на ринок ЄС.
На забезпечення макроекономічної стабільності спрямовані дії Уряду та НБУ, зокрема, щодо підписання нової програми з МВФ (очікується не раніше ІІ кварталу цього року). Крім того, минулого тижня Мінекономіки та JP Morgan уклали меморандум про взаєморозуміння, а вже на цього тижня Президент Зеленський зустрівся з командою топменеджерів цього найбільшого інвестиційного банку світу.
"Підтримка навіть наявного стану економіки вимагає суттєвих надходжень зовнішньої фінансової допомоги. Тож провідна роль у забезпеченні стійкого відновлення у середньостроковій перспективі залишається за ЗСУ", – резюмує економіст.
Мінфін залучив до держбюджету 7,5 млрд грн, всі соцвиплати фінансуються своєчасно.
Під час чергового аукціону з розміщення державних цінних паперів, який відбувся 14 лютого, Міністерство фінансів залучило для фінансування державного бюджету 7,5 млрд гривень на строки від 6 місяців до понад 2 років, а також 51,2 млн доларів США та 50,6 млн. євро на строк 6 місяців. Завдяки високому попиту Мінфін отримав можливість знизити середньозважену доходність первинних розміщень за цим випуском з 19,59% до 19,07%.
Ритмічність державних запозичень дозволяє Кабміну своєчасно та повною мірою виконувати свої соціальні зобов’язання. Так, за повідомленням Міністерства фінансів у січні 2023 року на соціальні виплати з державного бюджету спрямовано 36,7 млрд гривень, зокрема:
- 22,7 млрд грн – на фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду;
- 7,5 млрд грн – на соціальний захист громадян, які потрапили у складні життєві обставини;
- 4,6 млрд грн – на підтримку малозабезпечених сімей та надання пільг і житлових субсидій громадянам;
- 1,9 млрд грн – на соціальний захист дітей та сім’ї;
- 8,4 млн грн – на соціальний захист осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю.
На банківському ринку – практично без змін: дещо знизилось корпоратичне кредитування, проте зростає ресурсна база.
Зменшення чистого попиту на іноземну валюту з боку клієнтів банків на міжбанківському валютному ринку минулого тижня обумовило скорочення інтервенцій НБУ з продажу іноземної валюти з резервів для збалансування ринку до 679 млн доларів США порівняно із 783 млн доларів США тижнем раніше.
За даними Нацбанку, показники адекватності капіталу банків за результатами січня залишалися на рівні близькому до попереднього місяця: 19,8% для регулятивного та 13,1% – для основного капіталу банків. Відповідні значення понад як у 1,5 рази перевищують мінімальні нормативні вимоги (10% та 7% відповідно) та виступають запобіжником щодо негативного впливу воєнних дій на платоспроможність банківської системи.
Достатність капіталу банків створює можливості для розвитку банківського кредитування, яке наразі продовжує знижуватися. Скорочення обсягу кредитів спостерігається передусім у корпоративному секторі. Водночас ресурсна база банків у січні зростала: депозити нефінансових корпорацій у гривні збільшилися на 0,9%, в іноземній валюті – на 7,0%.
З огляду на пріоритетність цілей воєнного часу, "левову частку" кредитів у рамках держпрограми "Доступні кредити 5-7-9%" було видано на підтримку сільгоспвиробництва та антивоєнні цілі.
Нагадаємо, продовження російської агресії суттєво впливає на рівень невизначеності вітчизняної економіки. З початку вторгнення наша держава втратила майже 50% ВВП і все ще суттєво залежить від зовнішньої підтримки.
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у нашому телеграм-каналі та Facebook!
