9 мільярдів гривень – саме стільки може сплатити Миколаївський глиноземний завод за позовом новоствореної громадської організації «Стоп шлам». За дивним збігом, на таку ж суму збагатились і псевдоактивісти у Васильківській трагедії. Що це – відстоювання прав громадян чи новий вид рейдерства? Детальніше про схему вимагання грошей та її алгоритми – у сюжеті Наталі Дігтяр.
На думку незалежного рецензента, документ, на який посилаються позивачі, з точки зору методичної обґрунтованості, повноти та об’єктивності дослідження не відповідає вимогам до виконання експертних психологічних досліджень у справах щодо заподіяння моральних страждань та відшкодування моральної шкоди.
Виходить, що фактично весь цей багатомільярдний позов складений на підставі документу, до якого дуже багато запитань. Можливо, більше про це дослідження знають безпосередні учасники експертизи – звичайні миколаївці?
Оскільки у позові були їхні прізвища і адреси, знімальна група «СтопКору» вирушила на пошуки майбутніх мільйонерів. На пошуки журналісти витратили кілька годин, але чомусь за вказаними адресами потрібні нам люди ніколи і не проживали. І про «Стоп шлам» ніхто не чув.
Репортери обійшли кілька десятків адрес. І тільки двоє зі списку пригадали, що колись підписували якийсь документ щодо глиноземного заводу. Але ані про експертизу, ані про космічні гроші в жодному випадку не йшлося.
Невже громадська організація «Стоп шлам» обдурила і понад тисячу людей, і суд? Ми зв’язалися з керівником і попросили прокоментувати ці факти. Утім, він відмовився будь-що коментувати.
«Ми не даємо жодних коментарів з даного приводу, тому що, коли ми починали свою діяльність, було багато провокацій з боку певних осіб. Були різноманітні спроби вплинути на нас, тому зараз з цього приводу ні з ким не спілкуємось. Не даємо жодних коментарів до рішення суду», – заявив співзасновник ГО «Стоп шлам» Євген Урбанський.
Адвокати Миколаївського глиноземного впевнені, що судді, які незаконно арештували майно заводу з метою блокування його діяльності, – на боці «екоборців» зі «Стоп шламу».
Журналісти намагались отримати бодай якесь логічне пояснення щодо скандальної справи, проте голова Заводського суду так і не міг чітко пояснити, що до чого, а суддя Боброва й взагалі уникає зустрічі з медійниками. Упередженість справи доводить і маніпуляція з авторозподілом, після того, як інші судді відмовились розглядати сфабриковану справу.
