Україна учора прощалася з Патоном. Було багато відомих і простих людей. Ушанував пам'ять великого вченого і Володимир Зеленський. Що я хотів би, аби знав Президент. У кулуарах вже почався розподіл величезного господарства, ввіреного Національній академії наук. Ідеться про сотні будівель різних інститутів і тисячі гектарів землі. Щоб ви розуміли, велика кількість елітних ЖК у центрі Києва побудовані на землі вчених. Одне лише Академмістечко – цілий мікрорайон столиці. А ще десятки тисяч квадратних метрів, орендованих під комерційну нерухомість. У НАН навіть є свій морський флот. І станція в Антарктиді. За її обслуговування теж завжди точиться боротьба. Купа «смачних» питань.
Вибори нового керівника Академії і без того були заплановані на жовтень. Патон заявив, що йде. Тепер операція «Наступник» може не відбутися. У гру вступають нові сили. За спиною «вічного голови» відбувалися не надто веселі історії. Позаминулий керуючий справами НАН був убитий. Попередній пішов з життя за загадкових обставин. Нинішній – фігурує у кримінальних справах.
До чого я? Коли спілкуєшся з молодими вченими, розумієш – Академія наук як організаційна структура, що покликана розвивати науку, безнадійно застаріла. За великим рахунком, вона живе сама для себе. Точніше, для свого керівництва. Хай пробачить мені Борис Євгенович. Усі ці президії, що нагадують засідання ЦК, й інші дорадчі органи втратили зв'язок з реальністю. А вона безрадісна для української науки.
Те, про що ми дізналися під час розслідувань «Стоп Корупції», базуючись на висновках Державної аудиторської служби, шокує. Висновок такий: на найближчих виборах не буде боротьби проєктів і концепцій. Переможе той, хто задовольнить вузьке коло тієї ж верхівки. Кожному потрібні гарантії збереження його інтересів. Наскільки це відповідає державним інтересам?
Зараз — саме час провести стрімку реформу наукового сектора. Переглянути цілі НАН. Перестати жити в форматі «радянської спадщини». Сфокусувати завдання науки на найбільш актуальних сферах. Годі плакати, що на науку немає грошей. Гроші повинна приносити сама наука! Потрібен бізнес-підхід. Істотно скоротити управлінський штат. Провести об'єктивний аудит майна. Більшу його частину реалізувати на відкритих торгах. Виручені кошти інвестувати в стартапи, які виграють у чесному змаганні прогресивних умів. Впровадити ефективну модель управління.
Це найкраще, що ми можемо зробити в пам'ять про легендарного Патона. Напевно, він теж цього хотів. Наукові кампуси Ізраїлю вражають. Паризькі університети також справили на мене сильне враження. Скрізь зустрічав українських учених. Ще частіше – колишніх українських вчених. Які вже ніколи не повернуться. Сировинним придатком нас робить не тільки слаборозвинений переробний сектор. Але й експорт мізків. А не тих продуктів, які вони могли б створити. Ніколи не був сильно близьким до науки. Але завжди ставився до неї з повагою. А сьогоднішні жалобні події навіяли думки. Вирішив із вами поділитися. У коментарях пишіть свої. Хочу, щоб влада вловила цей імпульс. Науку потрібно рятувати. Інакше і її похорон — не за горами.
