Скандальне будівництво у Протасовому Яру: у столиці замість житлового будинку зводять об'єкт, схожий на бізнес-центр. І все це – з порушенням пожежних норм, норм благоустрою території та ще й на зсувонебезпечних територіях. Чому органи нагляду неохоче реагують небезпечну забудову? І як це пов’язано з черговою спробою реформування галузі? Дивіться у матеріалі Асі Клітної.
До речі, новітню «диджиталізацію» містобудівних процесів команда «СтопКору» відчула на собі.
«Коли ми прийшли на комісію, нам повідомили, що нас запрошують уже вдруге. Минулого разу ми начебто не з’явились, і якби ми не прийшли вдруге, то взагалі це питання не розглядалося б. Хочу зазначити, що нам не повідомляли про засідання. Як тільки прийшло запрошення, ми з’явилися», – розповідає правозахисник Максим Томілов.
При цьому на саме засідання знімальну групу так і не пустили. Дякуємо, що хоч заявнику дозволили бути присутнім.
«Підтримали відправити перевірку на будівництво, проте більше жодної інформації мені не надали. Коли буде виїзд? Чи повідомлять мене про результати перевірки? Цієї інформації немає, і я разом із заявами маю її додатково шукати», – зазначає пан Томілов.
А отже, у заявників і громадськості навіть немає зворотного зв'язку з органом ДАБК для розуміння виконуваних дій.
Варто також додати, що у Положенні про Державну інспекцію архітектури та містобудування України йдеться про те, що ДІАМ також здійснюватиме виконання дозвільних та реєстраційних функцій у будівництві у визначених законодавством випадках, а отже, набуває всіх повноважень Держархбудінспекції, що ліквідується.
Тобто більш ніж через рік реформи ми повертаємося до того, що новостворена ДІАМ набуває всіх повноважень ДАБІ. Навіщо ж тоді було створювати новий орган? Питання риторичне. Однак Кабміном фактично запроваджено купу змін, які нівелюють відповідальність забудовників та держави за створювані об'єкти та їхнє подальше функціонування.
