17 листопада за участі представників ГО «Стоп корупції» у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ відбулась ІІ Міжнародна науково-практична конференція «Дискусійні питання застосування антикорупційного законодавства».
Про те, що конституційна криза створює проблеми, заявив голова Громадської ради при МВС України, голова громадської спілки «Центр запобігання та протидії корупції», радник міністра внутрішніх справ України, член колегії МВС України, доктор філософії з права Володимир Мартиненко.
За його словами, існує нагальна необхідність розв'язання цього питання, і до цієї процедури також мають долучитись науковці.
Старший радник із питань боротьби з корупцією Консультативної місії Європейського Союзу в Україні Джозеф Джулай розповів про участь місії у антикорупційних заходах в Україні.
Як каже Джулай, в основному місія співпрацює з державними українськими закладами та з EUACI.
«Керуємося нашою стратегію. Беремо участь у комісіях з оцінки корупційних ризиків державних установ, міністерств. Проводимо семінари для правоохоронців (найкращі практики, конфлікт інтересів...). Важливий наш проєкт на найближче майбутнє – це інформаційна кампанія для університетів і правоохоронців, створення відеоматеріалів на конкурсній основі (студенти, курсанти)», – зазначив він.
Завідувач науково-дослідної лабораторії з проблем забезпечення діяльності поліції Харківського національного університету внутрішніх справ Сергій Шатрава представив доповідь про визначення корупційних ризиків. Надав перелік питань, на які треба звертати увагу під час аналізу можливих ризиків, які пов'язані з корупцією.
По докладу Шатрави питання поставив Артем Мирошніченко, який представився членом Стоп корупції.
Василь Луцик із НАЗК розповів про захист викривачів корупції. Рішення Корупційного Суду майже не вплинуло на роботу підрозділу захисту викривачів. Але проблеми все ж таки є. Виникли суперечності у визначенні викривача корупції у залежності від джерела отримання інформації про корупцію (в Законі про корупцію одне, в КПК – інше). Якщо говорити про європейську норму, то викривачем вважається людина, яка отримала інформацію на робочому місці.
За словами Луцика, захист трудових прав викривачів корупції можливий лише через суд – треба спочатку викривачу довести, що його звільнили незаконно, а потім відкривати провадження за антикорупційним законом.
Законопроєкт, що пройшов перше читання в ВР, передбачає, що буде єдиний портал для повідомлень викривачів корупції. Очікується, що портал запрацює у березні.
В Україні викривач може бути лише "викривачем корупції". В Європі практика ширша: викривач може повідомляти про порушення будь-якого суспільного права (наприклад, про проблеми довкілля).
Виплата винагороди викривачу законодавчо обмежена багатьма умовами, що звужує застосування цієї норми закону. Але низка державних підприємств і приватних корпорацій встановили додаткові заохочення до викривачів корупції.
