Показники ліквідності української банківської системи "просіли" протягом березня поточного року, тоді як бюджетний дефіцит зростає. На це вказують дані оперативного аналізу, отримані "СтопКором" від власного урядового джерела. Зниження ліквідності, зокрема, може показувати реакцію ринку на карантинні обмеження, спричинені новою хвилею пандемії.
Коррахунки банків протягом березня знизились на 2,4 млрд грн і нині складають 54,8 млрд грн (для порівняння, у листопаді минулого року ця цифра була на рівні 58,8 млрд). Зниження у березні продемонстрували й кошти обов’язкових резервів – з 53,8 до 53,5 млрд грн. Також на 21 млн грн зменшились і кошти МБ у державних банках. А от залишки за депозитними сертифікатами НБУ протягом місяця зросли на понад 10 млрд грн, хоча в останні дати березня спостерігалася тенденція до просідання.
Варто відзначити й зменшення монетарної бази. Загальна маса готівки з початку 2021 року "схудла" на 4,8 млрд грн, у тому числі в касах банків – на 1,3 млрд та поза банками – на 3,5 млрд.
Натомість НБУ рапортує про збільшення чистої вартості активів – на 10,9 млрд грн з 09.06.2020 року. Однак ця цифра розрахована з урахуванням так званого "програмного курсу" 23.6862 грн/дол. Фактична ЧВА станом на 31.03.2021 перебуває на рівні 219 млрд грн, для порівняння — у листопаді 2020 року вона була вища – 233,8 млрд.
Щодо джерел фінансування загального фонду державного бюджету, то за перші три місяці поточного року попередня оцінка Нацбанку щодо запозичень виконана лише на 21% (у тому числі щодо внутрішніх – на 30%, щодо зовнішніх – на 0%), щодо погашень – на 25% і щодо приватизації – на 6%.
Зауважимо, що держбюджетом-2021 граничний дефіцит було затверджено на рівні 247 мільярдів гривень (майже на 24 млрд менший, ніж пропонували під час першого читання – цифру скоригували внаслідок тривалих і складних перемовин з МВФ).
Таким чином, дефіцит бюджету передбачався на рівні приблизно 5,5% від ВВП, тоді як закон дозволяє щонайбільше 3% дефіциту. Це означає, що щонайменше кожну п’яту бюджетну гривню доведеться позичати або "друкувати". Утім, із динаміки виконання джерел фінансування ЗФ ДБ випливає, що насправді ця цифра буде ще більшою.
Зауважимо, за оцінками НБУ, у 2020 році "коронакриза" помірно вплинула на дохідність банківської системи: за минулий рік банки отримали 41,3 млрд грн чистого прибутку, що на 29% менше від 2019 року, коли банківський сектор заробив 58,4 млрд грн.
Два місяці тому представники регулятора теж досить стримано оцінювали втрати національної економіки через січневий локдаун: за їхніми даними, запроваджені урядом жорсткі карантинні заходи призвели до втрати всього 0,2% ВВП.
Проте підсумки березня свідчать: вплив нової хвилі пандемії та карантинних обмежень на грошовий ринок та економічну ситуацію в Україні буде набагато більш відчутним. Банківські експерти очікують погіршення ситуації на кредитному ринку і зростання частки проблемних кредитів у банківських портфелях.
На думку фахівців, реальна якість портфелів насамперед буде залежати від сценарію, за яким буде тривати локдаун у 2021 році. Пік негативного впливу очікується наприкінці першого півріччя поточного року, а темпи економічного відновлення залежатимуть, зокрема, від успішності вакцинації населення.
