Реформа ДАБІ, яка передбачає її ліквідацію та створення 3 нових органів, – непродумана та викликає безліч протиріч. Через це усі напрацювання у галузі державного контролю за останні роки можуть бути анульовані, а будівельна галузь ризикує зробити 5 кроків назад.
Про неправомірні відмови інспекторів щодо об’єктів будівництва СС1, порушення судових справ щодо діяльності ДАБІ, несплату судових зборів та напрацювання змін до законодавства та навіть перспективу поновлення держархбудінспекції — про все це говорили 19 листопада члени тимчасової слідчої комісії ДАБІ під час зустрічі робочої групи, на яку були запрошені представники ГО «Стоп корупції».
Не секрет, що одна із найпоширеніших проблем для простих громадян, які стикаються із будівництвом об’єктів найнижчого класу наслідків СС1, – це гальмування процесу внесення даних до Реєстру будівельної діяльності. Власне, саме із цього питання розпочали свою роботу члени комісії.
«На меті нашої роботи ТСК є напрацювання змін до законодавства. Я думаю, що проаналізувавши ситуацію щодо СС1, можна надавати певні рекомендації, які можна ухвалювати на рівні уряду. Ми говорили із Мін’юстом, і вони також бачать шалений ризик. Тобто ти зареєстрував повідомлення, пішов будувати, а наступний етап — ти вводиш в експлуатацію, і вже право власності реєструється в реєстрі міністерства юстиції, і це вже інша історія. Питання ширше, ніж просто банальна відмова інспектора вносити повідомлення», – сказала член комісії ТСК, народна депутатка Олена Шуляк.
Зазначимо, до об’єктів найнижчого класу наслідків СС1 належать житлові будинки висотою до 4 поверхів, а також об’єкти виробничого й сільського призначення, що не віднесені до класів СС2 й СС3, та інші капітальні об’єкти з мінімальною кількістю одночасно перебуваючих людей.
Проблематика з об’єктами СС1 стосується пересічних громадян України, оскільки даний клас наслідків включає в себе велику кількість видів забудов. Цим користуються недобросовісні замовники будівництва. Згадаймо скандальну історію з будинком депутатки та співачки Оксани Білозір. На земельній ділянці, яка їй належала, мали звести приватний 4-поверховий будинок, натомість там виросла незаконна багатоповерхівка.
Приховування реального класу наслідків може призвести до недотримання забудовником норм будівництва та в майбутньому може створювати загрози різноманітного характеру – від фізичних до матеріальних втрат. Адже коли йдеться про клас наслідків СС1, то забудовник надсилає відповідне повідомлення встановленого зразка до держоргану та, не чекаючи на перевірку або дозвільні документи, починає будувати. «Система СС1» і створила проблему з так званим «будинком Білозір».
У результаті до наступного засідання в.о. голови ДАБІ Ірина Король та керівник Департаменту дозвільних процедур Ігор Горбач повинні підготувати інформацію, про те, скільки скарг щодо СС1 надійшло до ДАБІ, скільки було проведено службових розслідувань. Чи були виявлені факти неправомірних відмов, і у випадку таких відмов, яка відповідальність у представників ДАБІ. Громадськість, як і члени ТСК, буде уважно стежити за відповідями, які будуть надані згаданими керівниками Король та Горбачем.
Ще одна проблема – робота електронної системи у будівництві. Часто інспектори не можуть чи спеціально не вносять дані щодо певного об’єкта будівництва. Через що документи повертають замовнику на доопрацювання.
Зазначимо, йдеться про електронну систему, яка у майбутньому повинна реєструвати дозвільні документи. Процес її розробки був запущений ще у 2016 році. До нього був залучений офіс ефективного регулювання БРДО та ТАРAS. В ДАБІ ще тоді наполягали на тому, аби кожна інформація, яка подається заявником на будівництво, перевірялась одразу у відповідних доступних реєстрах та ресурсах. До прикладу, якщо юридична особа зазначає (а ця інформація є необхідною) ЄДРПО, то програма автоматично перевіряє наявність цієї юридичної особи у відповідному реєстрі. Або здійснює реконструкцію будь-якого об’єкту, і система, з’єднана з державним реєстром речових прав, перевіряє наявність у замовника майна, що має реконструюватись. Перевірки здійснюються у відповідності до виду робіт. Спочатку цю систему у недопрацьованому вигляді представили як напрацювання диджиталізації останнього часу, а тепер же взагалі засумнівались в її потрібності. Враховуючи необхідність технічного удосконалення ресурсу, що був створений.
Фактично скасування системи може відкинути будівельну галузь на 5 років назад.
ДАБІ, наче рука, дійсно була вражена інфекцією корупції.
Проте досвідчений хірург не мав би одразу її ампутувати. Якщо дивитись на нову реформу, то дуже схоже, що хвору руку відрізали, а на її місце намагаються пришити 3 інших – не менш хворих. Проте чи відповідає це протоколам лікування?
Можливо, тому й поставало питання поновлення державного регулювання будівельної галузі. Будь-яким чином повернення держархбудконтролю в галузь, бо ті ж об’єкти СС1 в Україні (заниження замовником класу наслідків) – проблема, яка існувала і до реформи.
Також під час засідання були розглянуті питання одних із найскандальніших будівництв у місті Києві. Щодо цих висоток члени комісії отримали чимало звернень. Це вул. Московська, 8; вул. Кудряшова, 8-10; вул. Старонаводницька, 2-20; перетин вулиць Ревуцького та Вишняківської; на березі о. Вирлиця (ЖК «Ревуцький»); об’єкти групи компаній «Укрбуд». В.о. голови ДАБІ зазначила, що щодо усіх цих об’єктів проводити перевірку повноцінно не можуть, адже деякі документи арештовані після того, як були обшуки в головному офісі. Шляхи виходу з цієї ситуації також досліджувались на засіданні.
Порядком денним також були передбаченні питання щодо проблематики представництва інтересів держави у судах.
Це накладені штрафи, приписи про зупинення виконання будівельних робіт, відстоювання інтересів, де були відмови у наданні дозволів. Також проговорили момент проблематики сплати судового збору у справах і – що найголовніше – маніпулювання.
Рухаємося далі. Відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень лише за 2020 рік міститься 1756 ухвал судів, які стосуються Державної архітектурно-будівельної інспекції України. Більшість із них стосується визнання незаконними процесуальних документів ДАБІ України, наприклад, визнання протиправними та скасування приписів. За дивним збігом обставин, майже усі такого роду справи ДАБІ України програє, оскільки нібито не в змозі сплатити судовий збір. Таким чином, замовники, об’єкти будівництва яких не відповідають нормам чинного містобудівного законодавства, виграють судову справу і мають змогу продовжувати виконувати будівельні роботи.
Підсумовуючи. Члени комісії ТСК таки включилися в роботу, намагаються розібратися в діяльності ДАБІ та з’ясувати корупційні шляхи, які протоптувалися в органах містобудування роками. Однак дехто із присутніх часто ухиляється від суті проблематики та розповідає про речі, які не є актуальними для будівельної галузі.
