Шахи – гра витончена: тут треба вміти не лише фігурки гарно переставляти. А ще й мати хоча б якусь стратегію. Принаймні – не грати декілька шахових партій одночасно, не маючи відповідного досвіду. Чому остання партія, в якій взяли участь Зеленський і Порошенко, закінчилася перемогою експрезидента? У новому випуску «ХЗ».
Коли ми говорили, що від цієї справи Порошенко не отримає жодної політичної плюшки, то дуже помилялися. Бо команда експрезидента на всіх фронтах переграла команду чинного гаранта Володимира Зеленського.
За кордон їхав голова однієї з опозиційних партій, а повернувся – лідер всієї опозиції. Але тут слід дякувати іншим гравцям на політичній шахівниці – це і Тимошенко, і Гройсман, і багато інших політиків, що вважають себе опозиціонерами.
Бо якби вони були розумні, то теж були б у Жулянах. І не тому, що вони підтримують Порошенка. А тому, що вони не підтримують політичні переслідування. Вийшло як у тому анекдоті, де собака грався з власним хвостом і зрештою вкусив себе за дупу.
Таким чином, склалося враження, що інша опозиція в Україні – відсутня.
На цьому тлі лідерка однієї з груп розколотої партії «Голос» Кіра Рудик заявила про підтримку Порошенка через політичні переслідування.
Це, звісно, ані кількісно, ані якісно не змінить ситуацію з «Європейською солідарністю», однак може задати суттєвий тренд. На що ще треба звернути увагу? Порошенка часто лаяли за те, що він має не дуже чесне оточення. Так от, якщо придивитися до кадрів з аеропорту, то там ми не побачимо, наприклад, Грановського.
Нагадаємо, Олександр Грановський був членом комітету з питань правової політики та правосуддя у парламенті попереднього скликання.
З ним пов’язана просто колосальна кількість скандалів.
Наприклад, історія про те, як народні депутати, ймовірно, використовують приймальні, щоб приховати бізнес. Або про незадекларовані люксові авто. Або як Адамовський і Грановський декілька разів обманули інвесторів торгового центру. І таких скандалів – безліч.
Не було в Жулянах і Ігоря Кононенка. Який також був нардепом від БПП, був першим заступником голови фракції. І з яким теж була пов’язана купа скандалів. Не було Свинарчуків, Гладковського, через розслідування щодо яких рейтинг Порошенка просів у 2019 році. Можливо, Петро Олексійович зробив висновки й не запросив їх? А можливо, вони самі не схотіли приїхати.
Чому сьогодні ми стверджуємо, що в цій невеличкій шаховій баталії переміг саме Порошенко?
Чого прагнув Зеленський? Йому потрібно було розколоти електоральне ядро Порошенка, прив’язавши його прізвище до прізвища кума Путіна – Медведчука. Та до скандалу із терористами та бізнесом на крові. Це мало суттєво знизити рівень довіри до експрезидента серед його потенційних симпатиків.
Але сталося зовсім навпаки. На підльоті – Блінкен, суддя закрився у нарадчій кімнаті майже на 3 дні та згодом відпустив Порошенка під особисті зобов’язання. А сам Порошенко не тільки зміцнив свій рейтинг, але й в очах усього цивілізованого Заходу та в очах своїх прихильників в Україні остаточно здобув для себе роль лідера опозиції. За яким ганяються, якого намагаються ув’язнити. Бо у нас традиційно люблять пригнічених.
Пам'ятаєте, як у «12 стільцях» Бендер грав у Нью-Васюках 18 іспанських партій проти місцевих гросмейстерів?
Однак він не знав, наскільки складні ці партії, бо сам у шахи грав удруге. Ми маємо щось схоже. Тому що Зеленський, можливо, сам того не усвідомлюючи, зараз грає щонайменше три партії.
Одна – проти Порошенка. Друга – просто геніальна: наприкінці 2021 року Генпрокурорка Ірина Венедіктова оголосила про масштабне розслідування щонайменше 200 кримінальних справ, де фігурують вугільні та енергетичні компанії «впливової людини», яка також володіє телеканалами. Натякаючи на Ахметова. Але грати шахову партію проти найзаможнішої та, мабуть, найвпливовішої людини в країні – щонайменше необдумано.
І маємо третього супротивника: це Путін та його більш ніж 100-тисячна армія. Яка зараз стоїть біля наших кордонів. І в яку півкулю шибане сеча у кремлівського вовкулаки цього разу та чим закінчиться ця партія – нікому невідомо. Але пам’ятаємо, чим закінчився турнір для Остапа Бендера. І Зеленський також має про це пам’ятати.
І насамкінець, замість постскриптуму. На тлі ймовірного вторгнення в Україну, про яке Зеленський заявив в інтерв’ю іноземному виданню.
Яке може початися з Харкова і бути повномасштабним. Так от, на тлі таких імовірних страшних подій, що було б дійсно класно? Аби як експрезидент Порошенко, так і чинний гарант уклали, так би мовити, тимчасове перемир’я. І сконсолідували своїх прибічників у боротьбі з реальним противником. І реальним агресором.
Бо Порошенко вже заявив, що повертається в Україну не боротися й сперечатися з Зеленським. А боротися проти спільного ворога.
Що з цього приводу думаєте ви? Чи можливе таке, бодай тимчасове примирення? Пишіть свої думки у коментарях. І бережіть себе!
{"newsId":"87559"}
